розмякшення карбоксилвмісних НПС (рис. 3. Б). Зростанню молекулярної маси НПС сприяє підвищення концентрації АК і температури процесу модифікації з 433 до 473 К. Введення ланок АК у структуру смоли позитивно впливає на колір одержаних смол, який не перевищує 20... 30 мг J2/100 см3, що є дуже важливо для подальшого використання карбоксилвмісних НПС.
Пошук
Одержання карбоксилвмісних нафтополімерних смол
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
33
Мова:
Українська
Для порівняння впливу природи модифікуючої домішки на процес хімічної модифікації НПС проводили дослідження, застосовуючи похідні акрилової кислоти: метакрилову (МАК), етилакрилову (ЕАК) та кротонову (КК) (табл. 1). У результаті проведених досліджень встановлено можливість одержання НПС з карбоксильними групами модифікацією готових смол ненасиченими монокарбоновими кислотами. Синтезована смола має більш ненасичений характер у порівнянні з малеїнізованою та представляє собою термореактивний продукт з температурою розмякшення 350 – 371 К, молекулярною масою 700 – 1110, кислотним числом 25 – 107 мг КОН/г, добре розчинна в ароматичних вуглеводнях. Отримана карбоксилвмісна НПС близька за своїми властивостями до синтетичної каніфолі і може бути використана в паперовій та лакофарбовій галузях промисловості.
Таблиця 1. Залежність фізико-хімічних характеристик карбоксилвмісних НПС від концентрації кислоти (% мас.) при Т = 453 К, = 6 год
Найменування показників 5 10 15 20
КК
Температура розмякшення, К 350 354 359 363
Бромне число, г Br2/100 г 30 27 25 23
Колір за ЙМШ, мг J2/100 см3 30 30-40 40 40-50
Молекулярна маса 700 790 900 1010
Кислотне число, мг КОН/г 26 52 81 105
МАК
Температура розмякшення, К 370 365 356 353
Бромне число, г Br2/100 г 29 26 23 22
Колір за ЙМШ, мг J2/100 см3 40 40-50 50 60
Молекулярна маса 710 800 910 1030
Кислотне число, мг КОН/г 28 56 83 107
ЕАК
Температура розмякшення, К 371 363 357 351
Бромне число, г Br2/100 г 26 22 18 16
Колір за ЙМШ, мг J2/100 см3 30-40 40 40-50 50
Молекулярна маса 750 860 980 1110
Кислотне число, мг КОН/г 25 49 71 93
Для подальших досліджень, з метою пошуку ефективної модифікуючої домішки з ряду дикарбонових кислот, використовували: малеїнову (МК) та фумарову (ФК) кислоти, а також диалілфталат (ДАФ). МК і ФК відрізняються розташуванням карбоксильних груп відносно площини яка проходить через середину -звязку. При нагріванні, як правило, менш стійкий цис-ізомер – МК перетворюється в стійкіший транс-ізомер – ФК. Така геометрична ізомерія відноситься до загальної -діастереоізомерії, а кислоти є -діастереоізомерами, які не суміщаються між собою і не проявляють ніякої оптичної активності, тобто є ахіральними. Як видно з одержаних даних (табл. 2), при взаємодії МК з НПС ненасиченість смоли зменшується пропорційно до кількості кислоти в реакційній масі. Одночасно спостерігається підвищення температури розмякшення, молекулярної маси та кислотного числа карбоксилвмісної смоли. Підвищення концентрації МК негативно впливає на колір синтезованих НПС. Щодо впливу температури процесу, на прикладі МК, то в інтервалі температур 433... 453 К зменшення ненасиченості складає 4... 8 г Br2/100 г, подальше підвищення температури до 473 К призводить до зменшення його значення на 2 г Br2/100 г.
Таблиця 2
Вплив природи та концентрації модифікатора (% мас.) на фізико-хімічні показники модифікованих НПС при Т = 453 К, = 6 год
Найменування показників 5 10 15 20
МК
Температура розмякшення, К 343 350 357 363
Бромне число, г Br2/100 г 21 18 16 13
Колір за ЙМШ, мг J2/100 см3 60 60-70 70 70-80
Молекулярна маса 690 770 840 920
Кислотне число, мг КОН/г 42 83 125 155
ФК
Температура розмякшення, К 345 349 352 353
Бромне число, г Br2/100 г 36 30 27 25
Колір за ЙМШ, мг J2/100 см3 10 15 20 30
Молекулярна маса 710 790 830 900
Кислотне число, мг КОН/г 40 81 111 135
ДАФ
Температура розмякшення, К 353 360 364 367
Бромне число, г Br2/100 г 39 33 29 25
Колір за ЙМШ, мг J2/100 см3 30-40 30 20-30 20
Молекулярна маса 870 940 1010 1140
Число омилення, мг КОН/г 21 40 58 75
Отже, в результаті проведених експериментальних досліджень встановлено можливість одержання модифікованих НПС, які містять у своїй структурі крім ненасичених подвійних звязків ще й функціональні групи: ангідридні, карбоксильні та естерні. Найкращих результатів було досягнуто при використанні як модифікатора: МА, АК і ДАФ. Встановлено основні закономірності процесу хімічної модифікації, які показали доцільність використання вищевказаних модифікаторів для покращення фізико-хімічних характеристик НПС. Синтезована карбоксилвмісна НПС є твердим продуктом, який розчинний в органічних розчинниках і здатний суміщатися з іншими олігомерами. Їх можна використовувати взамін дорогих та дефіцитних алкідних, інден-кумаронових, стирольно-інденових, фенол-формальдегідних, а також каніфольно-малеїнових та інших смол. Така активна добавка при створенні композиційних матеріалів може суттєво зменшити вартість вихідної полімерної композиції.
У четвертому розділі досліджено закономірності радикальної коолігомери-зації реакційноздатних вуглеводнів фракції С9 РПП з ненасиченими кислотами, їх ангідридами та естерами, а саме – досліджено вплив природи комономера та