Охорона праці в галузі

Предмет:

Охорона праці

Тип роботи:

Навчальний посібник

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

justify;"> (5.1)

де (КПО)норм – нормоване значення КПО за табл. 5.4 або 5.5;

mN – коефіцієнт світлового клімату, що враховує особливості світлового клімату (значення визначається за табл. 5.7).

Отримані за формулою значення слід округляти до десяткових.

Таблиця 5.7 – Значення коефіцієнта світлового клімату (при боковому освітленні)

Орієнтація світлових прорізів за сторонами горизонтуКоефіцієнт світлового клімату mN за поясу світлового клімату

IVV

Північ0,90,8

Північний схід, Північний захід0,90,8

Схід, Захід0,90,8

Південний схід, Південний захід0,850,8

Південь0,850,75

1.4.Вибір точки у просторі приміщення, для якої нормується освітлення

У виробничих приміщеннях із зоровою роботою I–III розрядів природне освітлення в багатьох випадках не може забезпечити необхідну освітленість робочої поверхні на робочих місцях, тому для таких робіт слід облаштовувати суміщене освітлення. Але при цьому КПО так само нормується, хоча не забезпечує необхідної освітленості.

Природне освітлення нерівномірне, щодалі від вікна, то менша освітленість. Тому постає питання: в якій саме точці приміщення нормується освітлення? Відповідь така: на робочій поверхні в найвіддаленішім від світлових прорізів точці (див. рис. 5.1, де ця точка позначено М, а також рис. 5.2).

У виробничих приміщеннях КПО повинно нормуватися на робочій поверхні.

Робоча поверхня – це поверхня, на якій виконується робота і нормується або вимірюється освітленість.

Умовна робоча поверхня – це умовно прийнята горизонтальна поверхня, розташована на висоті 0,8 м від підлоги.

В основних приміщеннях житлових будинків, а також дитячих дошкільних закладів нормативні значення КПО повинні забезпечуватися на рівні підлоги.

У невеликих приміщеннях при однобічному природному освітленні мінімальне значення КПО нормується в точці, розташованій на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні на відстані 1 м від стіни, найвіддаленішої від світлових прорізів.

Характерний розріз приміщення – поперечний розріз всередині приміщення, площина якого перпендикулярна до площини засклення світлових прорізів (при боковому освітленні). У характерний розріз приміщення повинні потрапляти ділянки з найбільшою кількістю робочих місць, а також точки робочої зони, найвіддаленіші від світлових прорізів.

2.Методи розрахунку природного освітлення

Основне завдання світлотехнічних розрахунків при природному освітленні – визначення необхідної площі світлових прорізів.

2.1.Метод відносної площі світлових прорізів

Це найпростіший метод розрахунку природної освітленості, що застосовується здебільшого як перевірний.

Відносна площа світлових прорізів α – це відношення площі вікон до площі підлоги приміщення, що освітлюється:

(5.2)

де Sвік – cумарна площа вікон у приміщенні, м2;

Sпідл – площа підлоги у цьому ж приміщенні, м2.

Перевірочний розрахунок природного освітлення приміщення виконують у такій послідовності:

1. Обчислюють сумарну площу вікон (світлових прорізів) Sвік.

2. Обчислюють площу підлоги у приміщенні Sпідл.

3. Обчислюють відносну площу світлових прорізів α та порівнюють її з рекомендованим значенням (табл. 5.8).

Таблиця 5.8 – Рекомендовані значення відносної площі світлових прорізів α для виробничих приміщень

Розряд зорової роботиВид робіт за ступенем точностіα,%

IІДуже високої точності16-20

IIІВисокої точності14-16

ІVСередньої точності12-14

VМалої точності10-12

VІГрубі8-10

2.2.Метод коефіцієнта природного освітлення

2.2.1.Складові природної освітленості

Освітленість робочої поверхні всередині приміщення створюється кількома складовими, що можна подати у вигляді рівняння

(5.3)

де Езовн – освітленість, яка створюється дифузним світлом неба, що потрапляє через світловий отвір безпосередньо на робочу поверхню;

Евідб – освітленість, яка створюється за рахунок відбиття світла від стін, стелі, підлоги;

Ебуд – освітленість, яка створюється за рахунок відбиття світла від будівлі, розташованої напроти вікна.

Рис. 5.1. Схема складових природної освітленості в розрахунковій точці М на робочій поверхні всередині приміщення

При розрахунку природного освітлення необхідно враховувати всі три складові освітленості.

Розрахунок бокового природного освітлення приміщення базується на такій формулі:

, (5.4)

де Sвік, Sпідл – площа відповідно вікон та підлоги;

(КПО)N – нормоване значення КПО;

Кз – коефіцієнт запасу;

ηв – світлова характеристика вікон;

Кбуд – коефіцієнт, що враховує затінення вікон розташованими напроти (визначається за даними табл. 5.11);

τзаг – загальний коефіцієнт світлопропускання світлових прорізів;

r1 – коефіцієнт, що враховує підвищення КПО завдяки світлу, яке відбивається від поверхонь приміщення. Саме цей коефіцієнт враховує складову загального природного освітлення Евідб.

2.2.2.Коефіцієнт запасу

Коефіцієнт запасу Кз враховує зниження КПО у процесі експлуатації через забруднення вікон, а також зниження відбиваючих властивостей поверхонь приміщення.

СНиП 23-05-95 містить певні рекомендації щодо вибору коефіцієнта запасу для розрахунку бокового природного освітлення (табл. 5.9).

Таблиця 5.9 – Рекомендовані значення коефіцієнта запасу Кз

ПриміщенняПриклади приміщеньКоефіцієнт

запасу КзКількість чищень засклених вікон за рік

1234

Виробничі приміщення з повітряним середовищем, розміщені у робочій зоні:

а) понад 5 мг/м3 пилу, диму, кіптявиАгломераційні фабрики, цементні заводи1,54

б) 1-5 мг/м3 пилу, диму, кіптявиЦехи ковальські, ливарні, мартенівські, збірного залізобетону1,43

в) менше 1 мг/м3