з кількісною оцінкою якості, кваліметрії. КВАЛІМЕТРІЯ оперує не з визначенням абсолютної якості, а з відносними оцінками і визначає якість по відношенню до виробу, взятого за базу порівняння – рівень якості (ГОСТ 15467-79). Були введені поняття показників якості продукції: одиничний, комплексний, груповий, узагальнений, відносний, інтегральний. Пропонувалося враховувати лише найважливіші властивості продукції при оцінках якості продукції. Серед оцінок якості продукції були диференційна, а також - надійності, технічного та техніко-економічного рівня якості. Першим етапом оцінки якості продукції був вибір номенклатури показників якості. У 1979 році ВИДІ стандартизації Держстандарту запропонував для оцінки якості продукції номенклатуру із 10 видів показників; кожний з видів містив більш конкретні показники.
Пошук
Опорний конспект лекцій з дисципліни "Стандартизація та сертифікація"
Предмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
169
Мова:
Українська
Залежно від засобів, що використовуються, методи вимірювання показників якості поділялись на вимірювальні, реєстраційні, розрахункові, органолептичні, експертні тощо.
За базову модель виробу вибиралась не лише існуюча, але й гіпотетична, що відображає найрізноманітніші рівні якості:
• середній досягнутий світовий;
• середній досягнутий народногосподарський;
• вищий досягнутий народногосподарський;
• економічно-оптимальний;
• перспективний народногосподарський;
• перспективний світовий.
Для отримання відносних показників якості при порівнянні оцінюваного і базового зразка бралися як одиничні показники (диференціальна оцінка), так і узагальнені (комплексна оцінка). Слід ще раз відзначити, що такий підхід до оцінки якості продукції існує іноді й зараз (наприклад, при оцінці рівня конкурентоспроможності продукції), але за кордоном вітчизняні способи оцінок якості продукції не були прийняті.
3. Діяльність метрологічної служби по забезпеченню якості продукції
МЕТРОЛОГІЧНА СЛУЖБА – одна з ланок державного управління, основними задачами якої є:
•державний метрологічний контроль і нагляд;
•державне випробування засобів вимірювання;
•перевірка засобів вимірювання їх калібрування;
•міжнародне (європейське) співробітництво;
•метрологічне забезпечення підготовки виробництва.
В залежності від функцій, які виконує метрологічна служба, її поділяють на державну і відомчу. До державної метрологічної служби належать:
Держстандарт;
Державна служба законодавчої метрології;
Державна служба єдиного часу та еталон, частот;
Державна служба стандартизації зразків складу і властивостей речовин і матеріалів;
Державні наукові метрологічні центри;
Територіальні органи Держстандарту;
Держстандарт через управління метрології координує діяльність метрологічної служби країни, відповідає за забезпечення проведення єдиної технічної політики, яка містить в собі:
–виконання фундаментальних досліджень в галузі метрології, створення та удосконалення еталоної бази;
–визначення загальних вимог до засобів вимірювання, методів та результатів вимірювання;
–організацію та проведення контролю та нагляду;
–участь у метрологічній діяльності міжнародних метрологічних організацій;
–розробка або участь у розробці національних, державних або багатогалузевих програм з метрології.
До відомчої метрологічної служби відноситься служба головного метрологічного відомства, яка здійснює організаційно-методичне керівництво діяльністю всіх ланок метрологічної служби і метрологічна служба підприємства.
Для забезпечення визначення з необхідною точністю характеристик виробів, напівфабрикатів, вузлів, матеріалів, сировини, параметрів технологічного процесу і устаткування здійснюється метрологічне забезпечення підготовки виробництва, що дозволяє добитися значного підвищення якості виготовлення продукції і зниження непродуктивних витрат на її розробку і виробництво.
Нормативною базою метрологічного забезпечення підготовки виробництва є стандарти державної системи вимірювань, єдиної системи технологічної підготовки виробництва, галузеві стандарти, організаційно-методична та інструктивна документація, що регламентує:
1.Встановлення раціональної номенклатури вимірюваних параметрів та норм точності вимірювань, що забезпечують достовірність вхідного й приймального контролю виробів, вузлів, матеріалів, а також контролю характеристик технологічних процесів і устаткування.
2.Забезпечення технологічних процесів найсучаснішими методиками виконання вимірювань, що гарантують необхідну точність вимірювань, атестація і стандартизація цих методик.
3.Забезпечення (постачання, розробка, виготовлення) виробництва засобами вимірювання, засобів обробки і подання інформації за результатами вимірювання.
4.Забезпечення метрологічного обслуговування (в першу чергу повірка засобів вимірювання).
5.Забезпечення умов виконання вимірювань, встановлених в нормативній документації.
6.Підготовка виробничого персоналу до виконання контрольно-вимірювальних операцій, повірки, ремонту .
7.Організація й проведення метрологічного контролю або експертизи технічної документації.
4. Рівень якості продукції і методи його визначення
РІВЕНЬ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ – це відносна характеристика її якості, яка ґрунтується на порівнянні значень показників якості продукції, що оцінюється, з базовими значеннями.
ОЦІНКА РІВНЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ – це сукупність операцій, які включають вибір номенклатури показників якості продукції, що оцінюється, визначення значень цих показників і співставлення їх з базовими.
Оцінка якості продукції проводиться методами прикладної кваліметрії – науки про вимірювання і оцінку якості продукції, завданням якої є розробка конкретних методик і математичних моделей для оцінки якості конкретних об'єктів різного виду і призначення.
Якість продукції кількісно визначається:
технічним рівнем продукції;
рівнем якості виготовлення продукції;
рівнем якості продукції в експлуатації.
Під ТЕХНІЧНИМ РІВНЕМ ПРОДУКЦІЇ розуміють відносну характеристику якості продукції, основану на співставленні значень показників, які характеризують технічну довершеність продукції, що оцінюється, у відповідності з базовими значеннями.Для знаходження значень показників якості продукції використовують дві групи методів: за способами і за джерелами отримання інформації.
В залежності від способу отримання інформації методи поділяють: вимірювальний, реєстраційний, органолептичний і розрахунковий.
Вимірювальний метод ґрунтується на. використанні інформації, яку отримують з використанням технічних вимірювальних засобів - найбільш поширений метод.
Реєстраційний – ґрунтується на використанні інформації, яку отримують шляхом підрахунку кількості подій, предметів або витрат на створення, експлуатацію продукції, кількість частин складного виробу (стандартних, уніфікованих, захищених авторськими свідоцтвами