Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Оптимізація відбору проб при радіоекологічному моніторингу територій Українського Полісся

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
36
Мова: 
Українська
Оцінка: 

величину 0. 0054м2, а як базову пробу ґрунту – об'єднану пробу, одержану у результаті 5 уколів пробовідбірником діаметром 3. 7см або іншим пробовідбірником з площею пробовідбору 0. 0054м2. Виходячи з викладеного, узагальнені для різних ділянок результати були перераховані на площу пробовідбору 0. 0054м2 (у величину  ). Результати проведеного дисперсійного аналізу значень середнього квадратичного відхилення логарифма щільності забруднення ґрунту 137Cs для різних ділянок, приведених до площі пробовідбору 0. 0054м2, показані на рис. 4. Для величини   (як і для величини   (рис. 3)) проведений аналіз не показав статистично значущих розходжень на паливному і конденсаційному слідах радіоактивних випадінь (що і слід було очікувати), а також впливу ландшафтних характеристик ділянок. Далі розглядаються статистичні аспекти забруднення радіонуклідами сукупності проб рослин, відібраних на безградієнтних за забрудненням ділянках, полях, лугах, косовицях і інших угіддях (далі – просто ділянках). Як уже відзначалося, проби рослин були відібрані на тих самих експериментальних ділянках, що і проби ґрунту. Типова просторова структура забруднення рослин на експериментальних ділянках показана на рис. 5. Неоднорідність забруднення рослин – наслідок мікронеоднорідності забруднення ділянки, природної мікронеоднорідності ґрунту, її родючості і фізико-хімічних властивостей, тобто, функція неконтрольованих випадкових величин. На це накладаються також неминучі помилки визначення активності 137Cs у пробах рослин. Питома активність 137Cs у пробах рослин є суто додатна величина. Літературні дані, а також статистична обробка й аналіз отриманих результатів вимірювання активності 137Cs у відібраних пробах різних рослин показують, що ця величина має значний розкид і правосторонню асиметрію. Теоретичним розподілом імовірностей для описання питомої активності 137Cs у пробах рослин на безградієнтних ділянках, є логнормальний закон розподілу імовірностей. Так само як і в пробах ґрунту, дисперсія логарифма питомої активності 137Cs у пробах рослин обумовлена мікронеоднорідністю забруднення ділянки, природною мікронеоднорідністю ґрунту, процесом пробопідготовки і вибором вимірюваної наважки, похибкою еталонного зразка і похибкою вимірювання. Значення оцінок параметрів, що характеризують розкид забруднення рослин 137Cs на експериментальних ділянках, з урахуванням похибок їхнього визначення для рівня значущості 0. 05, показані на рис. 6. Дисперсійний аналіз отриманих результатів не виявив залежності оцінок параметра sр від розглянутих факторів (щільності забруднення ґрунту, типу випадінь, виду рослин й інших характеристик ділянки, у тому числі і від її розмірів в обраних межах), а спостережувані розходження, мають випадковий характер.

Далі розглянуто статистичні особливості розподілу об'ємної активності 137Cs у молоці корів населених пунктів. Серед продукції тваринництва молоко є найбільш чутливим до коливань рівня забруднення навколишнього середовища. Залежно від агрокліматичних умов протягом пасовищного періоду розмах цих коливань може досягати порядку величини і більше. Об'ємна активність 137Cs у молоці корів однієї череди у конкретний момент часу може розглядатися як випадкова величина. Не зупиняючись докладно на природі цієї випадковості, відзначимо, що вона є наслідком неоднорідності забруднення 137Cs сільськогосподарських угідь, природної неоднорідності ґрунту, видових особливостей рослин і їхньою часткою у раціоні тварин, індивідуальними особливостями тварин, впливом кліматичних факторів і т. д. На це накладаються також неминучі помилки проведених вимірювань. Тому, задача, що передує визначенню необхідного числа проб для достовірної оцінки рівня забруднення молока в конкретному населеному пункті, – аналіз статистичних характеристик об'ємної активності 137Cs у молоці корів кожного з них.
Проведений статистичний аналіз результатів вимірювання проб молока, відібраних у населених пунктах, показав, що розподіл імовірностей для середньомісячної об'ємної активності 137Cs у молоці корів у конкретний момент часу, у населеному пункті (у межах однієї череди) у стійловий і в пасовищний періоди не суперечить логнормальному закону. Варіабельність об'ємної активності 137Cs у молоці корів ОПГ має сезонний характер. Однією з можливих причин, що пояснює це, може бути те, що в пасовищний період раціон тварин, що належать різним господарям, має в основному одне і те ж забруднення за 137Cs (тварини випасаються разом). А в стійловий період забруднення раціону тварин більш індивідуальне (заготівля сіна для тварин господарями, загалом, відбувається на різних угіддях одночасно з індивідуальною підгодівлею). Характеристикою варіабельності відповідно до обраного закону розподілу імовірностей є sм – середнє квадратичне відхилення логарифма об'ємної активності 137Cs у молоці. Сезонні зміни цієї характеристики показані на рис. 7. Там же приведені відповідні довірчі інтервали при довірчій імовірності р = 0. 9 для обчислених значень sм. Як видно, отримані в роботі значення се реднього квадратичного відхилення логарифма об'ємної активності 137Cs у молоці корів ОПГ складають у середньому: 0. 63 – для стійлового періоду (жовтень-березень) ; 0. 54 – для пасовищного (квітень-вересень).
У першій частині розділу 4 “Оптимізація відбору проб ґрунту, рослин і молока при радіоекологічному моніторингу” викладено результати дослідження щодо планування числа проб, що відбираються, для оцінки середніх значень рівнів забруднення радіонуклідами різних об'єктів або для розрахунку інших характеристик, пов'язаних з рівнями забруднення контрольованих об'єктів, із заданою похибкою і при мінімальному об'ємі відбируваних проб. Ця задача успішно вирішується на основі методів інтервального оцінювання невідомих параметрів. На відміну від точкових оцінок у вигляді одного числа інтервальні оцінки шуканих величин характеризують їхню точність (похибку) при заданому рівні надійності і пов'язують похибку визначення шуканих величин з числом проб, що відбираються. Наші дослідження показали, що більш ефективним для розробки цього питання є підхід на основі U-критерію (U (р) – квантиль нормального розподілу рівня р), при
Фото Капча