Організація анімаційної діяльності

 

3. 3. Закордонний досвід підготовки фахівців з анімаційної діяльності.

 

В останні роки великого розвитку досягла туристська анімація на Середземноморському узбережжі Туреччини, Іспанії і Франції.

Наприклад, в готелях Середземноморського узбережжя, аніматори, володіючи декількома іноземними мовами, а також маючи музичну, хореографічну або спортивну освіту, своєю працею створюють висококатегорійним готелям світову популярність. Під час відпочинку аніматори стають справжніми друзями гостей і прекрасними вихователями для їх дітей. Удень вони – спортивні тренери, увечері – витівники в музичних шоу, на застіллях можуть впоратися з роллю тамади, є неперевершеними партнерами в танцях на дискотеках. Так, саме завдяки популяризації готельної анімації Туреччина сьогодні є однією з найпривабливіших країн відпочинку.

Одним з шляхів відродження та стабілізації внутрішнього і в'їзного туризму в нашій державі сьогодні можна впевнено назвати розвиток рекреаційної анімації. Саме тому виникає гостра потреба в кваліфікованих аніматорах, підготовка яких базується на сучасній філософії відпочинку, на принципах активного ентузіазму. В зв'язку з цим, питання професійної підготовки спеціалістів-аніматорів досить актуальне для системи туристської освіти в Україні.

Термін «фахівець сфери дозвілля» охоплює різні концепції й характеризується у світовому просторі неоднозначністю. В Італії, Іспанії, Франції фахівців сфери дозвілля називають соціокультурними аніматорами, у Німеччині – соціальними працівниками, педагогами вільного часу, у США -терапевтами-рекреаторами, у Великобританії- соціальними працівниками.

У Франції дефініція «аніматор» характеризується розмаїтістю підходів.

Так, аніматор розглядається як:

• професійний працівник соціально-виховної анімації, функції якого полягають у розвитку виховного, культурного й спортивного потенціалу людини;
• фахівець соціальної області, мета якого – задоволення потреб, бажань і запитів соціальних верств населення;
• агент культурної й суспільної діяльності, покликаний підвищувати суспільну свідомість, поліпшувати життя громади, розвивати культурну демократію.

Незважаючи на розбіжності в кадровій політиці закордонних держав, узагальнюючим є той факт, що в основі професійної підготовки фахівців соціально-культурної сфери лежить дві фундаментальних концепції: ідея професіоналізму та ідея прав людини.

Освіту в області організації дозвілля можна одержати в навчальних закладах або на відповідних курсах за умови наявної вищої освіти й практичного досвіду соціально-культурної роботи. Вищі навчальні заклади закордонних країн проходять акредитацію, що передбачає всі процедурні й організаційні критерії, необхідні для ефективного здійснення навчального процесу. Наприклад, в Аризонському державному університеті (США) акредитовані навчальні програми на факультеті рекреаційного менеджменту й туризму, у Каліфорнійському державному університеті – рекреаційного адміністрування й дозвілля, у Державному університеті Сан-Франциско -рекреації й дозвілля, у Флоридському міжнародному університеті обслуговування з дозвілля, Нью-Хемпширському університеті – рекреаційного менеджменту й політики.

На пострадянському просторі ініціатором підготовки фахівців з анімації є Російська міжнародна академія туризму (РМАТ), що тісно співробітничає з ЮНЕСКО, здійснюючи спільну програму. Так, у складі академії функціонують такі кафедри, як кафедра бізнес-анімації, кафедра фізичного виховання і спорту, кафедра спортивно-культурного розвитку в туризмі.

 

Запитання та завдання:

Дайте визначення туристичної анімації? В чому її відмінність від рекреаційної анімації?

Розкрийте співвідношення понять «анімація», «рекреаційна анімація», «готельна анімація», «туристична анімація»?

Які типи туристичної анімації Ви знаєте?

Перерахуйте форми проведення анімаційної діяльності.

Назвіть види анімації і поясніть їх зміст.

Розкрийте функції туристичної анімації.

Якими якостями повинен володіти аніматор?

Що входить в обов’язки аніматора?

Які загальні правила поведінки аніматора Ви знаєте?

У чому полягає сутність стратегії професійної підготовки аніматорів?

Які навчальні заклади України і СНД займаються підготовкою аніматорів?

 

 

4. 1. Анімаційні готельні послуги. Функціональна схема управління анімаційною службою готелю.

4. 2. Менеджмент анімації: основні поняття, специфіка, функції.

4. 3. Діяльність менеджера по створенню анімаційних програм.

 

4. 1. Анімаційні готельні послуги.

Функціональна схема управління анімаційною службою готелю.

 

Анімаційні готельні послуги – це додаткові послуги, що надаються туристу та дозволяють, поряд з добре організованими проживанням, харчуванням, створити найбільш комфортні умови для відпочинку.

Механізм реалізації анімаційної послуги наведений на рис. 6.

Для ефективної реалізації анімаційної діяльності потрібні три складові:

концепція готельної анімаційної діяльності з додаванням типових анімаційних програм і методик їх адаптації до реальних груп і персоналій;

матеріально-технічна база для спортивно-оздоровчих і розважальних занять;

талановиті аніматори, які здатні втілити концепцію, програми і методики в життя, а також обслуговуючий персонал.

 

Центральну і системоутворюючу роль у цих складових повинен виконувати головний анімаційний менеджер, що керує штатом аніматорів і побічно (через технічного директора) керує обслуговуючим персоналом, а також працівниками інших служб, які так чи інакше беруть участь в анімаційному обслуговуванні туристів (рис. 7).

 

Організація служби анімації покликана забезпечувати оптимальну взаємодію всієї анімаційної команди: погодженість, супідрядність і координацію всіх її структурних елементів. Організація анімаційної діяльності як складова частина технологічного процесу вимагає жорсткого дотримання професійної самостійності всіх фахівців і одночасно всебічного розвитку їх активності й ініціативи в рамках конкретних завдань своїх структурних підрозділів.

Анімаційну службу необхідно організовувати відповідно до споживчого попиту, що виявляється шляхом анкетування