Організація маркетингової діяльності рекламного агентства

ОРГАНІЗАЦІЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РЕКЛАМНОГО АГЕНТСТВА

В статті досліджено організацію маркетингової діяльності рекламного агентства. Також було проаналізовано, що рекламне агентство є важливим джерелом інформації про споживачів, можливих конкурентів, ситуацію на ринку.

В статье исследовано организацию маркетинговой деятельности рекламного агентства. Также было проанализировано, что рекламное агентство является важным источником информации о потребителях, возможных конкурентов, ситуации на рынке.

Актуальність теми. Перехід до ринкової економіки викликав необхідність пошуку ефективних форм і методів управління. Найбільш пильну увагу економістів в даний час привертають проблеми ринку і використання при їх вирішенні концепції та інструментарію маркетингу.

У цьому зв'язку маркетинг розглядається як комплексна програма діяльності, що охоплює стадії створення, виробництва і збуту товарів на основі вивчення стану ринку, суб'єктів ринкових мереж і реальних потреб покупців з метою їх задоволення та отримання максимальних прибутків підприємством.

Маркетинг є одночасно системою мислення і системою дії. Для свого ефективного втілення стратегічний висновок, зроблений фірмою, повинен бути підтриманий динамічними програмами дії, інакше шанси комерційного успіху невеликі. Щоб успішно продавати, недостатньо запропонувати товар за привабливою ціною через розгалужену збутову мережу. Необхідно, використовуючи відповідні засоби стимулювання попиту, домогтися того, щоб відмітні властивості товару стали відомі цільовій групі відвідувачів. Отже, умовою ефективності маркетингової стратегії є розробка програми комунікації з двома взаємозалежними цілями: "зробити відомим" і "зробити привабливим" [1, c.27].

Саме цій меті в першу чергу покликана відповідати так звана комунікаційна політика. Комунікаційна політика включає в себе торговий персонал, рекламу, стимулювання попиту, сервісну політику, зв'язки з громадськістю, прямі або персональні продажі, організацію участі у виставках і ярмарках, фірмовий стиль і товарний знак.

Рекламний бізнес у нашій країні наполегливо претендує на самостійну галузь економіки. Його становлення щиро залежить від рівня організації діяльності рекламних агентств, що діють на українському ринку рекламних послуг, від форм ведення реклами, що вибирають для себе рекламні агентства, від їхнього професіоналізму й оптимальних цін.

Найбільше значення в рекламному бізнесі за рахунком вимог ринку, що укладається, будуть мати рекламно-інформаційні агентства з так називаним "повним комплексом послуг". Ці агентства повинні виконувати усі види робіт не тільки в області реклами, але й в області формування суспільної думки, у сфері заходів щодо стимулювання збуту і т.д. Рекламодавець, звертаючись до послуг рекламного агентства, ставить перед собою, як правило, дві основні задачі. По-перше, створення на ринку сприятливої атмосфери для своєї фірми, їх товарів і послуг. І, по-друге, збільшення продажу товарів або надання послуг. Рекламно-інформаційні агентства повинні орієнтуватися на рішення саме цих основних задач.

Аналіз останніх публікацій та досліджень. Питанням щодо сутності, теорії та практики управління маркетинговою діяльністю присвячені наукові праці зарубіжних авторів: Ф. Котлера, М. Портера, Е. Майкла, X. Анна, І. Ансоффа, Г. Асселя, Г. Армстронга, Ферріса Поля У., Б. Нейла Т., Рейбштейна Девіда Дж., а також українських науковців – Н. Куденко, К. Радченка, О. Сумця, В. Василенка, О. Ковтуна, М.В. Конишєвої та інших. Суттєві та фундаментальні напрацювання із маркетингу в процесі управління зробили також вітчизняні вчені: Л.В. Балабанова, О.Б. Білий, А.В. Войчак, С.С. Гаркавенко, В.Г. Герасимчук, А.І. Кредісов, Л.А.Мороз, А.Ф. Павленко, В.Н. Парсяк, В.Р. Прауде, Г.К. Рогов, А.О. Старостіна, Д.М. Черваньов, Н.І. Чухрай, С.І. Чеботар, М.Г. Шевчик та І.В. Рябчик, Т.П. Данько, Г.В. Плеханова.

Разом з тим вимагають подальшого розвитку теоретико-методологічні і практичні аспекти щодо організації маркетингової діяльності вітчизняних рекламних агенств.

Метою статті є дослідження організації маркетингової діяльності і розгляд головних стратегічних рішень, які має прийняти рекламне агентство ТОВ «СПН Огілві» при розробці програми комунікації. 

Виклад основного матеріалу. У ролі рекламодавця може виступати будь-яка торгова фірма, промислове підприємство, банк, інвестиційна компанія, приватний підприємець, що оплачує рекламу у відповідності зі зробленим замовленням.

Основні функції рекламодавця: 

- визначення об'єкта реклами; 

- визначення особливостей рекламування обраного об'єкта (видів реклами, утворюваних рекламних матеріалів, необхідного рівня рекламного уявлення); 

- планування витрат на рекламу; 

- підготування і передача вихідних матеріалів рекламному агентству: формування цілей і задач реклами за рахунком цільових груп споживачів, підготування вихідних текстів з акцентуванням на головних гідностях рекламованого об'єкта і наявних особливостей, уявлення по можливості зразка товару; 

- підготування договору з другою стороною - рекламним агентством на створення рекламних матеріалів і розміщення реклами в засобах масової інформації, на проведення різноманітних рекламних заходів; 

- поміч виконавцю реклами в ході створення рекламних матеріалів; 

- твердження ескізів, текстів, сценаріїв створених рекламних матеріалів і оригіналів рекламної продукції;

- оплата виконаних робіт [2, c.47]. 

 Рекламне агентство в цьому ж рекламному процесі бере на себе виконання таких основних функцій: 

- здійснює зв'язок із засобами масової інформації, розміщаючи в них замовлення, контролює їхнє виконання; 

- на основі отриманих від рекламодавця замовлень створює рекламну продукцію, розробляє плани комплексних рекламних компаній, інших рекламних заходів, використовуючи потенціал як творчих, так і технічних спеціалістів; 

- веде розрахунки з рекламодавцями і засобами масової інформації; 

- співробітничає з друкарнями, студіями, рекламними комбінатами, зовнішніми спеціалістами. 

Рекламне агентство може мати як власну творчо-виробничу базу, так і використовувати висококваліфікованих зовнішніх творчих робітників. Друге більш доцільно в умовах нечисленної структури