Організація науково-пошукової та експериментальної діяльності в школі-інтернаті

                                                                                                                     Мельник Надія Адамівна

 

 

 

Підготовка педагогічних працівників є головним завданням модернізації освіти, провідним принципом державної політики. Слід зазначити, що впродовж багатьох років в Україні складалася система підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, основні напрями якої на сучасному етапі розглядаються як управління вдосконаленням професійної компетентності працівників освіти. Важливого значення набуває систематична робота з підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Форми її організації досить різноманітні, але одне з домінуючих місць посідає методична робота. Для належної організації такої роботи у закладі повинен функціонувати сучасний методичний кабінет.

Діяльність методичного кабінету є надійною основою професійного розвитку педагогічних працівників. Процес модернізації освіти, нові пріоритети в освітній політиці, зміна концептуальних орієнтирів зумовили перегляд основних напрямів діяльностіметодичного кабінету, в тому числі визначення нових підходів до професійного розвитку педагогічних працівників, удосконалення їх фахової майстерності. З огляду на це методичні кабінети повинні оптимізувати систему науково-методичної діяльності в умовах інноваційного розвитку, спрямовану на формування конкурентоспроможних фахівців, підготовку вчителя до інноваційної діяльності в сучасних умовах, надання дієвої допомоги педагогічним кадрам у реалізації актуальних завдань розвитку, вдосконалення і підвищення професійної майстерності та рівня психологічної підготовки педагогічних кадрів, а також активізацію творчого потенціалу кожного вчителя.

Пріоритетними завданнями науково-методичної роботи можна визначити такі:

‒модернізація форм, змісту і методів підготовки та розвитку професійної компетентності педагогічних працівників у міжкурсовий період, підготовка їх до роботи в сучасних умовах;

‒здійснення постійного моніторингу показників роботи педагогічних працівників для вчасного коригування та прийняття управлінських рішень щодо вдосконалення їхньої діяльності;

‒вивчення, узагальнення, пропаганда та впровадження педагогічного досвіду, наукових ідей, нових педагогічних технологій та методик;

‒залучення вчителів до інноваційної діяльності (дослідницька, експериментальна діяльність, апробація навчальної літератури тощо), створення баз даних;

‒організація співпраці з науковими установами, вищими навчальними закладами з питань підвищення кваліфікації та вдосконалення професійної майстерності педагогічних кадрів;

‒оптимізація системи підготовки вчителів до своєчасного виявлення, соціальної підтримки та створення умов для навчання і розвитку обдарованої молоді, а також активного упровадження методик інклюзивної освіти;

‒інформаційно-видавнича діяльність тощо.

Основними питаннями, які необхідно розглядати на засіданнях методичної ради, є:

‒підготовка вчителя як конкурентоспроможного фахівця в умовах формування нової освітньої парадигми;

‒підготовка педагогічних працівників до роботи в умовах реалізації інклюзивної освіти;

‒інноваційна діяльність педагогічних працівників (упровадження нових педагогічних технологій, методик, інтерактивних форм роботи; апробація навчальної літератури; науково-дослідна, експериментальна робота тощо) ;

‒педагогічний досвід та запровадження його у практику роботи;

‒експертиза авторських програм курсів за вибором, факультативів, гуртків, посібників тощо;

‒використання інформаційно-комп’ютерних технологій, їх результативність;

‒створення медіатеки та її роль в інформаційно-методичному забезпеченні навчально-виховного процесу;

‒реалізація науково-методичної проблемної теми тощо.

Проблеми, над вирішенням яких повинен працювати склад методичної ради:

‒забезпечення відповідності структури методичної роботи кількісному та якісному складу педагогічних кадрів;

‒формування в педагогічних працівників інтересу до актуальних проблем психолого-педагогічної науки, педагогічного досвіду, збільшення кількості вчителів, які беруть участь у масових формах методичної роботи;

‒розвиток соціальної активності вчителів, рівня загальної і педагогічної культури;

‒забезпечення високої інформаційної насиченості змісту методичної роботи, її відповідності поставленій меті й завданням;

‒використання оптимальних форм і методів методичної роботи з педагогічними кадрами, адекватних сучасним цілям і змісту науково-методичної роботи.

Інноваційна модельорганізації науково-методичної роботи з педагогічними працівниками на основі модульно-диференційованого підходів:

Модуль 1. Становлення педагогічного працівника (молоді педагоги – спеціалісти) :

‒наставництво і стажування;

‒школа молодого вчителя-предметника;

‒місячник “Ініціатива і творчість молодих”;

‒конкурс «Шукаємо молоді педагогічні таланти».

Модуль 2. Творче зростання педагогічного працівника (спеціалісти ІІ та І кваліфікаційних категорій) :

‒методичні об’єднання;

‒проблемні (теоретичні) семінари;

‒семінари-практикуми;

‒навчальні семінари;

‒комплексні семінари;

‒інструктивно-методичні наради;

‒творчі групи (динамічні, тимчасові тощо) ;

‒методичні сесії тощо.

Модуль 3. Професійна майстерність педагогічного працівника (спеціалісти вищої кваліфікаційної категорії) :

‒школа педагогічного досвіду;

‒школа методичної майстерності;

‒майстер-клас;

‒авторська школа;

‒опорний заклад;

‒творча спілка;

‒творча лабораторія;

‒клуби, вітальні, інші форми.

Перехід від індустріального до інформаційно-технологічного суспільства зумовлюєнеобхідність перебудови методичної роботи, змінює освітні потреби щодо підготовки й розвитку сучасного спеціаліста, мобільність якого залежить від володіння інформацією та здатності до обміну нею. Школі потрібен компетентний учитель, котрий працює у форматі творчих пошуків, що ґрунтуються на здобутках традиційної методики й включають інноваційні елементи, педагог, самомотивований не на репродукцію, а на експеримент, дослідження, новаторство.

Бути компетентним – значить уміти мобілізувати в певній ситуації знання і досвід, забезпечувати систему компетенцій, інтегрувати і вирішувати різні навчально-виховні і педагогічні завдання.

Взаємодію понять «професійна компетентність учителя» і «компетенції» можна