Організація спостережень за рівнем забруднення атмосфери

Стаціонарні й маршрутні пости розташовуються у місцях, вибраних на основі обов'язкового попереднього дослідження забруднення повітряного середовища міста промисловими викидами, викидами автотранспорту, побутовими й іншими джерелами й вивчення метеорологічних умов розсіювання домішок шляхом епізодичних спостережень, розрахунків полей максимальних концентрацій домішок. При цьому потрібно враховувати повторюваність напрямку вітру понад територією міста.

При деяких напрямках викиди від численних підприємств можуть утворювати загальний факел, який можна умовно прийняти за факел великого джерела. Якщо повторюваність таких напрямків вітру велика, то зона найбільшого середнього рівня забруднення буде формуватися в 2-4 км від основної групи підприємств, іноді вона може розташовуватися на краю міста. Перед вибором місця розташування стаціонарних постів повинно проводитися ознайомлення з генеральним планом розвитку міста, щоб врахувати розташування великих джерел викидів й житлових районів, що планується.

Для характеристики розподілення концентрації домішки по місту пости необхідно встановлювати у першу чергу у тих житлових районах, де можливі найбільші середні рівні забруднення, потім у адміністративному центрі населеного пункту й у житлових райнах з різними типами забудови, а також у парках, зонах відпочинку. До числа найбільш забруднених районів відносять зони найбільших максимальних разових й середньодобових концентрацій, які утворюються викидами промислових підприємств (такі зони знаходяться в 0, 5-2 км від низьких джерел викидів й у 2-3 км від високих), а також магістралі інтенсивного руху транспорту, оскільки вплив автомагістралі виявляється лише у безпосередній близькості від неї (на 50-100 м).

Кількість стаціонарних постів визначається в залежності від чисельності населення у місті, площі населеного пункту, рельєфу місцевості й ступеню індустріалізації, розосередження місць відпочинку. В залежності від чисельності населення встановлюються: 1 пост – до 50 тис. мешканців; 2 поста – 50-100 тис. ; 2-3 поста – 100-200 тис. ; 5-10 постів – більш 500 тис. ; 10-20 постів (стаціонарних й маршрутних) – більш 1 млн. мешканців. Кількість постів може бути збільшено в умовах складного рельєфу місцевості, при наявності великої кількості джерел забруднення, а також при наявності на даній території об’єктів, для яких чистота повітря має першорядне значення (наприклад, унікальних парків, історичних споруд).

Дослідження стану забруднення повітря населених пунктів проводиться за спеціальною розширеною програмою. Під час підфакельних спостережень місце відбору проб вибирають з урахуванням найбільших концентрацій домішок, які очікуються, на відстанях 0, 5; 1; 2; 3; …; 10 км від межи санітарно-захисної зони й конкртного джерела забруднення з повітряного боку від нього. За межами СЗЗ загальна кількість місць спостережень встановлюється з урахуванням потужності джерела й технічної можливості проведення вимірів.

Відомості про максимальні концентрації домішок на завданих відстанях від джерела можуть бути отримані й на стаціонарних постах у разі напрямків вітру з боку джерела [4].

 

 

Регулярні спостереження на стаціонарних постах проводяться за однією з чотирьох програм спостережень (повною, неповною, скороченою, добовою).

Повна програма спостережень призначена для отримання інформації про разові й середньодобові концентрації. Спостереження за повною програмою виконуються кожного дня шляхом безперервної реєстрації за допомогою автоматичного обладнання чи дескретно через рівні проміжки часу не менш чотирьох разів при обов’язковому відборі о 1, 7, 13, 19 годині за місцевим часом.

За неповною програмою спостереження проводяться з ціллю отримання інформації про разові концентрації кожного дня о 7, 13, 19 годині місцевого часу.

За скороченою програмою спостереження проводяться з ціллю отримання інформації лише про разові концентрації кожного дня о 7 й 13 годині місцевого часу. Спостереження за скороченою програмою припускається проводити при температурі повітря нижче -45°С й в місцях, де середньомісячні концентрації нижче 1/20 максимальної разової ГДК чи не менеше нижчого ліміту діапозону замірів концентрації домішки методом, який використовують.

Припускається проводити спостереження за змінним графіком о 7, 10, 13 годині у вівторок, четвер, суботу і о 16, 19, 22 годині у понеділок, середу й п’ятницю. Спостереження за змінним графіком призначені для отримання разових концентрацій.

Програма добового відбору проб призначена для отримання інформації про середньодобову концентрацію. На відміну від спостереженьза повною програмою, спостереження за цією програмою проводяться шляхом безперервного добового відбору проб й не дозволяють отримати разових значень концентрації. Усі програми спостережень дозволяють отримати концентрації середньомісячні, середньорічні й середні за більш довгий період.

Одночасно з відбором проб повітря визначають метеорологічні параметри: напрямок й швидкість вітру, температуру повітря, стан погоди й підстелюючої поверхні. Для стаціонарних постів припускається зміщення усіх термінів спостережень на 1 годину у один бік. Припускається не проводити спостереження у неділю й святкові дні.

Спостереження на маршрутних постах, як й на стаціонарних, проводяться за повною, неповною чи скороченою програмою. Для цього типа постів дозволяється зміщення термінів спостережень на 1 годину у обидва боки від стандартних термінів. Терміни відбору проб повітря у разі підфакельних спостережень повинні забезпечити виявлення найбільших концентрацій домішок, пов’язаних з особливостями режиму викидів й метеорологічних