Організація спостережень за рівнем забруднення атмосфери

У період несприятливих метеорологічних умов, які супроводжуються значним зростанням вмісту домішок до високого рівня забруднення. Проводять спостереження через кожні 3 години. При цьому відбирають проби на території найбільшої щільності населення на стаціонарних чи маршрутних постах чи під факелом основних джерел забруднення за розсудом управління по гідрометеорології [4].

 

 

Вимір рівня забруднення повітря, зумовленого викидами автотранспорту, проводиться у комплексі з виміром рівня забруднення викидами промислових джерел, але може проводитися й самостійно. Оцінка стану забруднення атмосферного повітря на автомагістралях й у прилеглій житловій забудові може бути проведена на основі визначення у повітрі вмісту як основних компонентів вихлопних газів (оксида вуглецю, вуглеводнів, оксидів азоту, сполук свинцю), – так і продуктів їх фотохімічних перетворень (озону та інш.).

Для вивчення особливостей забруднення повітря викидами автотранспорту організують спеціальні спостереження, в результаті яких визначають:

- максимальні значення концентрацій основних домішок, які викидаються автотранспортом у районах автомагістралей, й періоди їх наставання при різних умовах й інтенсивності руху транспорту;

- межі зон й характер розподілу домішок по мірі віддаленості від автомагістралей;

- особливості розповсюдження домішок у житлових кварталах різного типу забудівлі й у зелених зонах, які примикають до автомагістралей;

- особливості розповсюдження транспортних потоків по магістралям міста.

Спостереження проводять в усі дні робочого тижня кожної години з 6 до 13 години та з 14 до 21 години, чергуючи дні з ранковим й вечірнім термінами. У нічний час спостереження проводяться один-два рази на тиждень.

Точки спостереження вибираються на вулицях міста у районах з інтенсивним рухом транспорту й розташовуються на різних ділянках вулиць у місцях, де часто проводяться гальмування автомобілів й викидається найбільша кількість домішок. Окрім того, пункти організуються у місцях накопичення шкідливих домішок за рахунок слабкого розсіювання (під мостами, у тунелях, на вузьких ділянках вулиць та шляхів з багатоповерховими будівлями), а також у зонах перехрещення двох або більше вулиць з інтенсивним рухом транспорту.

Місця для розташування приладів вибираються на тротуарі, на середині розділової смуги у разі її наявності й за межами тротуара – на відстані половини ширини проїзної частини однобічного руху. Пункт, найбільш віддалений від автомагістралі, повинен розташовуватися не менш ніж у 0, 5 м від стіни будівлі. На вулицях, які перехрещують основну автомагістраль, пункти спостереження розташовуються на краях тротуарів й на відстанях, які перевищують ширину магістралі у 0, 5; 2; 3 рази.

У кварталах старої забудівлі (суцільні ряди будівель з окремими арочними прорізами у них) місця для розташування пунктів спостереження вибираються у центрі внутрішньоквартального простіру.

Інтенсивність руху визначається шляхом урахування кількості транспортних засобів, які проходять. Вони поділяються на п’ять основних категорій: легкові автомобілі, вантажні автомобілі, автобуси, дизельні автомобілі й автобуси, мотоцикли, – кожного дня протягом 2-3 тижнів у період з 5-6 години до 21-23 години, а на транзитних автомагістралях протягом доби. Підрахунок кількості транспортних одиниць, які проходять, проводиться протягом 20 хвилин кожної години, а у 2-3-годинні періоди найбільшої інтенсивності руху автотранспорту – кожні 20 хвилин. Середня швидкість руху транспорту визначається на основі показників спидометру автомашини, яка рухається у потоці транспортних засобів, на ділянці довжиною від 0, 5 до 1 км даної автомагістралі. На підставі результатів спостережень розраховуються середні значення інтенсивності руху транспорту протягом доби (чи за окремі години) в кожній з точок спостереження.

Метеорологічні спостереження включають заміри температури повітря й швидкості вітру на рівнях 0, 5 й 1, 5 м від поверхні землі. Аналогічні спостереження виконуються на метеостанції, яка розташована поза містом. Під час визначення вмісту у повітрі озону одночасно на метеостанції проводяться спостереження за інтенсивністю прямої й сумарної сонячної радіації, яка значно впливає на швидкість протікання фотохімічних реакцій у повітрі й утворення озону [4].

 

 

Аналіз викидів та рівнів забруднення атмосферного повітря з найбільш розповсюджених забруднювальних речовин (пил, діоксид азоту, діоксид сірки, оксид вуглецю) в містах України, де провадилися спостереження за станом забруднення атмосфери у 1994-98 рр., показав, що викиди забруднювальних речовин зменшилися, про що свідчать і дані спостережень за рівнями забруднення. Причиною зниження є скорочення обсягів виробництва підприємствами та впровадження заходів по зниженню викидів.

За останні п'ять років значне зниження викидів пилу спостерігається в м. Івано-Франківськ (88%), Армянськ (85), Кіровоград (78), Вінниця (75), Тернопіль (73), Алчевськ (58), Миколаїв (56), Світловодськ (54), Кременчук (51), Макіївка (50), Дніпропетровськ (48), Одеса (47), Єнакієве та Олександрія (по 44%).

Середньорічна концентрація пилу за останні п'ять років також має тенденцію до зниження у межах 5-60%. Значне зниження рівнів пилу спостерігалось у м. Донецьк (60%), Луганськ (50), Макіївка (48), Світловодськ (40), Кривий Ріг (37), Одеса (33), Суми (23) та Кременчук (20%). Водночас в деяких містах спостерігалося збільшення середньорічної концентрації пилу, зокрема у Дніпродзержинську (71%), Маріуполі (50), Красноперекопську (26) та Ужгороді (17%).

Викиди оксидів азоту – (сумарний викид оксидів азоту NO та діоксидів азоту NO2, виражених у вигляді NO2 в атмосферне повітря за період 1994-98 рр. знизились у межах 6-72%. Значно скоротилися викиди оксидів азоту у м. Слов'янськ (72%), Ізмаїл (65), Керч (64), Миколаїв (54), Армянськ, Краматорськ (по 49), Біла Церква (47), Івано-Франківськ, Красноперекопськ (по 46), Горлів-ка (42%).

Середньорічна коцентрація діоксидів азоту в атмосферному повітрі за останні п'ять років знизилась у межах 9-50%. Значно знизилися рівні діоксидів азоту в м. Керч (50%), Алчевськ (43), Донецьк (33) та Одеса (22). Тим часом середньорічна концентрація діоксидів азоту значно зросла у Дніпропетровську (50%), Житомирі (38), Рівному (33), Ялті, Дніпродзержинську (по 29), Луцьку, Сумах та Ужгороді (по 25%).

Викиди діоксиду сірки в атмосферне повітря за період з 1994 по 1998 рр. зменшилися. Значно скоротилися викиди діоксиду сірки в мм. Горлівка (73%) та Єнакієве (47%).

Середньорічна концентрація діоксиду сірки за останні 5 років має тенденцію до зменшення. Так, у 1998 р. вона перевищувала ГДК тільки в трьох містах України. В той же час за період 1994-98 рр. збільшилися рівні діоксиду сірки в м. Дзержинськ (55%).

Викиди оксиду вуглецю в атмосферне повітря в період 1994-98 рр. знизились. Значно скоротилися викиди в мм. : Горлівка (65%), Єнакієве (46) та Рубіжне (46%).

Середньорічна концентрація оксидів вуглецю за останні 5 років має тенденцію до збільшення (25-41%). Значно збільшилися рівні оксидів вуглецю в мм. Армянськ (41%) та Одеса (36%).

 

 

За останні сто років засмічення навколишнього середовища підсилилося різними викидами. За цей час в атмосферу Землі потрапило, по підрахунках учених, більш мільйона тонн кремнію, півтора мільйона миш'яку, біля мільйона тон кобальту. Ще більшими були викиди пилу, сажі, кіптяви, оксидів азоту, вуглецю і сірки. Тільки в США за рік викидається в повітря більш 200. 000. 000 т різних забруднень. Причому більшість, що викидаються (шкідливі речовини) – коштовна промислова сировина. Тільки з оксиду сірки (IV), що виділялась разом з димом теплових електростанцій, можна було б одержувати більше половини виробленої зараз сірчаної кислоти.

В даний час найбільш розповсюджений спосіб боротьби з забрудненнями повітря полягає у видаленні забруднюючих речовин якнайдалі від місця викиду. Це здійснюється будівництвом високих труб на заводах і теплових станціях. Труби викидають сажу, золу і гази в струминні потоки повітря, що виносять бруд на великі відстані від місць викиду і розсіюють її у великих обсягах повітря. Але з ростом викидів у зв'язку з концентрацією промисловості на відносно невеликих територіях цей спосіб видалення відходів став неприйнятний. Тому в усе більших широких масштабах проводиться будівництво різного роду очисних споруд, що зменшують викиди в атмосферу. Але зроблені очисні установки не можуть цілком уловити забруднюючі речовини, і якась їхня частина завжди надходить у повітря. Тому нові заводи і теплові станції повинні споруджуватися з підвітреної сторони міст і населених пунктів.

 

 

1. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища України в 1998 р. – К. : Раєвського, 1999. – 157 с.

2. Постанова Кабінету Міністрів №554 від 27. 07. 95. «Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку».

3. Постанова Кабінету Міністрів України №142 від 14. 02. 2001. «Про доповнення до постанови №554 від 27. 07. 95р. «.

4. Руководство по контролю загрязнения атмосферы РД 52. 04. 186-89.

5. Популярная медицинская энциклопедия /под ред. А. Н. Бакулева, Ф. Н. Петрова. – Москва. – Государственное научное издательство «Советская энциклопедия». – 1961 г.

6. Данилов-Данильян В. И. «Экология, охрана природы и экологическая безопасность» М. : МНЭПУ, 1997 г.