Організаційна культура підприємства

 

Вступ

1. Поняття «культура управлінської праці»

2. Норма культури управлінської праці та її елементи

3. Підходи до формування організаційної культури фірми

4. Корпоративна культура підприємства – один із факторів його конкурентноздатності

5. Організаційна культура підприємств і організацій

Висновок

Список використаної літератури

 

 

Мета цієї роботи полягає у розгляді сутності організаційної культури в менеджменті.

Сьогодні організаційна культура може збагатити теорію менеджменту новим типом управління – поруч із вже існуючими типами управління за результатами, програмно-цільовим управлінням і рядом інших існує грунт для виникнення нового типу – ціннісного управління, в якому в якості цілей довгострокового організаційного розвитку виступають цінності професіоналізму, інноваційності, відповідальності, співробітництва, взаємодопомоги.

На початку XXI століття інтерес менеджерів прикутий до проблеми формування культури організацій та її ролі в менеджменті. Це пов'язано з пошуком інтеграційного підходу, який здатний усунути роздробленість і однобічність прийнятого в менеджменті функціонального підходу, традиційно відокремлює виробничий менеджмент від інноваційного, менеджмент персоналу від фінансового менеджменту і т. д. Таким підходом у менеджменті сьогодні покликана стати організаційна культура, в якій в центр досліджень ставиться людина з його цінностями, потребами, прагненнями.

Організаційна культура – це система цінностей і норм, що розділяються більшістю членів організації, що забезпечує мотивацію і регуляцію її діяльності, а також є засобом адаптації організації до зовнішнього середовища.

Актуальність роботи зумовлена тим, що сучасний менеджмент виходить з концепції управління людиною і розглядає організацію як якийсь культурний феномен. В якості об'єкта дослідження і впливу в управлінській діяльності виступають вже не процеси, люди і їх діяльність, а організаційні культури, що представляють собою набір цінностей, які характеризують різні сторони діяльності організації, наприклад, цінності якості, інноваційності, професіоналізму.

У науковій літературі термін «організаційна культура» міцно закріпився до початку 80-х років, де зазвичай під організаційною культурою розумівся описовий підхід у вивченні практичної діяльності організацій. Під терміном «організація» тут розумілася, перш за все, комерційна організація або корпорація, і таким чином, стосовно до сфери бізнесу організаційна культура отримала свою другу, дуже поширене, назва «корпоративної культури».

Проте, багато дослідників розглядають корпоративну культуру лише як певний етап розвитку організаційної культури, і закріплюють за ним певні властивості, протилежні поняттю плюралізму в організації.

 

 

Термін «організаційна культура» охоплює більшу частину явищ духовного і матеріального життя колективу: домінуючі в ньому матеріальні цінності та моральні норми, прийнятий кодекс поведінки й укорінені ритуали, манера одягатися персоналу та встановлені стандарти якості продукту, що випускається. [1]

Із проявами організаційної культури ми стикаємося, ледь переступивши поріг підприємства: вона зумовлює адаптацію новачків і поведінка «ветеранів», знаходить відображення в певній філософії управлінської ланки, перш за все вищих керівників, реалізується в конкретній стратегії організації. Культура надає всеохоплююче вплив на діяльність організації.

В організаціях, які мають давньою історією і традиціями, майже кожен співробітник може пригадати історію, легенду або міф, які пов'язані з виникненням організації, її засновниками або видатними членами.

Підкреслюючи важливість командної роботи або працьовитості, підприємницького духу або лояльності до своєї організації, дисциплінованості або агресивним націленості на конкурентну боротьбу, оповідачі таких історій нерідко здатні дуже точно й у концентрованій формі висловити ту домінуючу атмосферу, що панує в організації, яку іменують організаційної культурою.

Розгляд організацій як спільнот, що мають загальне розуміння своїх цілей, значення та місця, своїх цінностей і поведінки, викликало до життя поняття організаційної культури.

Більшість авторів сходиться на тому, що культура організації являє собою складну композицію важливих припущень (часто не піддаються формулюванню), бездоказово приймаються і поділяються членами колективу. Часто організаційна культура трактується як прийняті більшою частиною організації філософія і ідеологія управління, припущення, ціннісні орієнтації, вірування, очікування, розташування і норми, що лежать в основі відносин і взаємодій як усередині організації, так і за її межами. Організаційна культура проявляється у відносинах між людьми в організації. Тому різні люди або різні частини в організації схильні описувати її культуру в схожих термінах.

Таким чином, організаційна культура – це філософські та ідеологічні уявлення, цінності, переконання, вірування, очікування та норми, які пов'язують організацію в єдине ціле і розділяються її членами.

Управлінська діяльність – це, перш за все, осмислена діяльність, мета якої підняти ефективність організації виробництва.

Нові умови господарювання, підвищення освітнього рівня та зрілості менеджерів дали потужний поштовх розвитку управлінської культури.

Управлінські служби не тільки докорінно змінили ставлення до управлінської культури, але й зайняли активну позицію у формуванні, зміні та використанні її як фактора підвищення конкурентоспроможності, ефективності виробництва і управління організацією.

Сам термін «культура» (від лат. Cultura) буквально означає виховання, освіта і розвиток. У широкому сенсі, термін «управлінська культура» вживається для характеристики організаційно-технічних умов і традицій управління, професійного та морального розвитку керівника. У вузькому значенні культура управлінської праці можна трактувати як службова етика керівника.

Осмислюючи викладене, управлінську культуру можна представити як сукупність типових для менеджера цінностей, норм, точок зору та ідей, які свідомо формують зразок його поведінки. [2]

Специфіка культури управлінської праці полягає в тому, що в її основі лежать певні