Організаційно-правові засади діяльності державної виконавчої служби в Україні

документом, та недопущенню випадків невиплати заробітної плати підприємством-боржником мають сприяти спільні перевірки, які проводяться державними виконавцями разом з працівниками спеціально уповноважених органів виконавчої влади у галузі охорони праці або місцевих органів державної інспекції праці.

Мета подібних дій – встановити наявність або відсутність у діях керівництва підприємств, установи, організації складу правопорушення за невиконання законних вимог державного виконавця, невиплату заробітної плати та ін. ; під час виконання судових рішень безперешкодно входити на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення боржників – фізичних осіб, проводити в цих приміщеннях огляд, за необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати ці приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там знаходиться та на яке за законом можна звернути стягнення.

У цьому випадку слід мати на увазі, що надане державному виконавцю статі 5 Закону України „Про виконавче провадження” право, виконуючі судове рішення, примусово відкривати житлові приміщення та входити до них повинно здійснюватись нормі з дотриманням положень, передбачених у статі, а також про можливість 30 Конституції України. Відповідно до цієї конституційної норми кожному гарантується недоторканність житла, тому рішення суду, яке примусово виконується державним виконавцем, за своєю суттю практично в жодному випадку не може містити в мотивувальній та резолютивній частині посилання на право державного виконавця проникати у житлове приміщення. Враховуючи те, що норми Конституції України є нормами прямої дії, а також необхідність дотримання прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина і уникнення випадків порушення державним виконавцем Основного Закону, у будь-якому разі для примусового проникнення у житло державний виконавець повинен звернутися до суду для отримання окремого вмотивованого рішення про проникнення у житлове приміщення боржника; безперешкодно входити до нежилих приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, провадити огляд зазначених приміщень і сховищ, за необхідності примусово відкривати їх у встановленому порядку, опечатувати ці приміщення і сховища. Причому, виходячи зі змісту Закону України „Про виконавче провадження”, якщо державний виконавець здійснює примусове виконання несудового рішення, для примусового проникнення у такі приміщення він повинен звернутися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до такого приміщення чи іншого володіння боржника – фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством. Крім того, державний виконавець має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, у тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; використовувати за згодою власника приміщення, у тому числі ті, що є в комунальній власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспорт стягувача або боржника для перевезення майна.

Державному виконавцеві дано право застосовувати під час проведення виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомки. Наразі реалізація державним виконавцем цього права не повинна порушувати етичні та моральні норми, а поширення державним виконавцем у засобах масової інформації відеозаписів та фотографій з матеріалами, що зображують процес проведення виконавчих дій, не повинно порушувати права сторін та учасників виконавчого провадження на конфіденційність, оскільки поширення конфіденційної інформації про особу без її попередньої згоди утворює склад злочину, передбаченого статі 182 Кримінального кодексу України [103].

Використання матеріалів відеозаписів та фотозйомок повинно здійснюватися державним виконавцем лише для цілей виконавчого провадження. Державний виконавець може також вимагати від матеріально відповідальних і службових осіб боржників – юридичних осіб або від самих боржників – фізичних осіб відомості та пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи інших порушень законодавства про виконавче провадження. Разом із тим, при витребуванні письмових та усних пояснень державний виконавець має роз’яснювати порушникам норми статі 63 Конституції України, згідно з якою особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Державний виконавець має право повідомляти для профілактичного впливу органам державної влади, громадським об’єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; у разі необхідності для проведення чи організації виконавчих дій залучати на платній (договірній) основі, у тому числі за рахунок авансового внеску стягувача, суб’єктів господарювання, які у встановленому законом порядку одержали ліцензії на:

а) будівельну діяльність (пошукові та проектні роботи для будівництва, зведення основних та огороджувальних конструкцій, для будівництва та монтажу інженерних і транспортних мереж) ;

б) надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) ;

в) операції у сфері поводження з небезпечними відходами;

г) надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності, а також фізичної охорони громадян;

д) проведення землевпорядних та землеоціночних робіт. Крім того, державний виконавець має інші повноваження, передбачені Законом України „Про виконавче провадження” [104] та іншими законодавчими актами.

Вимоги державного виконавця, які висуваються