Організаційно-технічний розвиток

Етапи формування плану:

1) визначення довгострокових цільових параметрів розвитку підприємства, розроблення відповідної стратегії їх досягнення;

2) конкретизація стратегічних завдань щодо забезпечення ор-ганізаційно-технічного рівня підприємства, відповідного до вста-новлених загальнокорпоративних цілей;

3) оцінка поточного ОТР та обґрунтування напрямів його під-вищення, установлення пріоритетних сфер цієї діяльності;

4) розроблення та аналіз альтернативних пропозицій щодо способів забезпечення цільових показників ОТР, відбір найефек-тивніших альтернативних проектів і заходів; 

5) узгодження потреб та можливостей компанії щодо фінансу-вання відібраних інноваційних проектів і заходів; 

6) формування, оформлення та затвердження стратегічного й поточного плану ОТР з подальшим доведенням його до відповід-них підрозділів і виконавців;

7) реалізація плану ОТР, контроль за виконанням проектів та оцінка отриманих результатів з погляду досягнення цільових па-раметрів.

 

 

План ОТР — це зведений на рівні підприємства (а та-кож деталізований за підрозділами) перелік відібраних для реалі-зації проектів, спрямованих на досягнення стратегічних цілей підприємства, формування необхідних конкурентних переваг. Як уже зазначалося, цей план формується в результаті розгляду мо-жливих альтернативних способів вирішення поставлених страте-гічних завдань та відбору найефективніших.

Відбір проектів для введення їх у план ОТР ґрунтується на оцінюванні їх відповідності стратегічним цілям підприємства, а також порівнянні можливих альтернативних підходів до вирі-шення поставлених завдань на основі визначених критеріїв їхньої ефективності. Під час оцінювання проектів розглядають не тіль-ки їхні технічні та фінансово-економічні результати, а й соціальні та екологічні наслідки. Інформація, що характеризує кожний проект, умови його реалізації, міститься у відповідному обґрун-туванні, яке бажано готувати у формі бізнес-плану (див. тему 14).

Існують такі методи оцінювання фінансово-економічної ефек-тивності проектів ОТР підприємства:

1. який не враховує дію фактора часу й використовується на етапі попереднього відбору проектів;

2. який ґрунтується на врахуванні дії фактора часу (дисконту-ванні чи компаундуванні) і слугує цілям остаточного відбору найкращих варіантів з наявних альтернатив.

Основними фінансово-економічними показниками оцінюван-ня запропонованих проектів і заходів у межах першого методу (тобто без урахування дії фактора часу) є:

• період окупності (РВР — pay-back period);

• коефіцієнт ефективності інвестицій (ARR — average rate of return).

На етапі остаточного формування плану ОТР з оцінених і ві-дібраних попередньо альтернативних проектів використовують другий метод і розраховують такі основні показники:

 чиста приведена вартість проекту (NPV — net present value);

 внутрішня норма рентабельності проекту (IRR — internal rate of return);

 індекс прибутковості (PI — profitability index).

Зупинимося на сутності та методах обчислення цих основних показників. 

Період окупності показує, за який період надходження від реалізації проекту покриють початкові інвестиції. Він визнача-ється за формулою

 

де То — період окупності, роки; К — початкові інвестиції, грош. од.; Д — середньорічний чистий грошовий потік, грош. од.; Пч — чис-тий середньорічний прибуток, грош. од.; А — середньорічні амор-тизаційні відрахування, грош. од.

Якщо розміри щорічних грошових потоків істотно коливають-ся, то період окупності визначається як строк, протягом якого початкові інвестиції покриваються за рахунок кумулятивного грошового потоку:

 , за якого 

 ,

де n — кількість років, протягом яких окупаються вкладені інвес-тиції; t — порядковий номер року; Дt — чистий грошовий потік у t-му році, грош. од.

Показник періоду окупності має певні недоліки: 

• не враховує надходження грошових потоків від проекту після строку його окупності;

• не враховує дію фактора часу й тому не дає змоги адекватно оцінювати проекти з однаковими сумарними грошовими потока-ми, але різним їх розподілом за роками.

Коефіцієнт ефективності інвестицій характеризує віддачу від інвестованих коштів і визначається за формулою

 ,

де Ік — коефіцієнт ефективності інвестицій.

Якщо наведені показники, розраховані для певного проекту, що розглядається, задовольняють встановленим на підприємстві відповідним нормативам, то цей проект підлягає подальшій ґрун-товнішій оцінці з використанням дисконтованих показників, як-що ні — вилучається зі списку можливих альтернатив. 

Остаточний відбір найкращих проектів, які будуть включені до плану ОТР, проводиться з використанням другого методу, що ґрунтується на врахуванні дії фактора часу й передбачає викори-стання таких показників.

Чисту приведену вартість проекту (цей показник інколи називають — інтегральний ефект, чистий дисконтований дохід, чиста сучасна вартість, чистий приведений ефект) визначають за формулою

 

де NPV — чиста приведена вартість проекту, грош. од.; р — ста-вка дисконту; К0 — інвестиції у 0-му році, тобто році здійснення інвестицій, грош. од.; m — тривалість періоду, за який визнача-ється NPV.

Якщо інвестиції здійснюються протягом кількох років, то тоді дисконтуванню підлягають як чисті грошові потоки, що відобра-жають поточні результати й витрати, так і інвестиційні витрати:

 ,

де Кt — інвестиції в t-му році, грош. од.

Проект