(рік). Цей план має міжфункціональний характер і об’єднує діяль-ність усіх підрозділів, що відповідають за реалізацію тих чи інших проектів і заходів, спрямованих на ОТР компанії. Він формується або в межах департаменту розвитку компанії, якщо такий існує, або зводиться в єдиний документ службою, відповідальною за плану-вання на підприємстві, на основі пропозицій, що їх подають залуче-ні до цих процесів департаменти, відділи, підрозділи.
Пошук
Організаційно-технічний розвиток
Предмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
43
Мова:
Українська
Етапи формування плану:
1) визначення довгострокових цільових параметрів розвитку підприємства, розроблення відповідної стратегії їх досягнення;
2) конкретизація стратегічних завдань щодо забезпечення ор-ганізаційно-технічного рівня підприємства, відповідного до вста-новлених загальнокорпоративних цілей;
3) оцінка поточного ОТР та обґрунтування напрямів його під-вищення, установлення пріоритетних сфер цієї діяльності;
4) розроблення та аналіз альтернативних пропозицій щодо способів забезпечення цільових показників ОТР, відбір найефек-тивніших альтернативних проектів і заходів;
5) узгодження потреб та можливостей компанії щодо фінансу-вання відібраних інноваційних проектів і заходів;
6) формування, оформлення та затвердження стратегічного й поточного плану ОТР з подальшим доведенням його до відповід-них підрозділів і виконавців;
7) реалізація плану ОТР, контроль за виконанням проектів та оцінка отриманих результатів з погляду досягнення цільових па-раметрів.
13.3 Методи та показники оцінки ефективності організаційно-технічних заходів
План ОТР — це зведений на рівні підприємства (а та-кож деталізований за підрозділами) перелік відібраних для реалі-зації проектів, спрямованих на досягнення стратегічних цілей підприємства, формування необхідних конкурентних переваг. Як уже зазначалося, цей план формується в результаті розгляду мо-жливих альтернативних способів вирішення поставлених страте-гічних завдань та відбору найефективніших.
Відбір проектів для введення їх у план ОТР ґрунтується на оцінюванні їх відповідності стратегічним цілям підприємства, а також порівнянні можливих альтернативних підходів до вирі-шення поставлених завдань на основі визначених критеріїв їхньої ефективності. Під час оцінювання проектів розглядають не тіль-ки їхні технічні та фінансово-економічні результати, а й соціальні та екологічні наслідки. Інформація, що характеризує кожний проект, умови його реалізації, міститься у відповідному обґрун-туванні, яке бажано готувати у формі бізнес-плану (див. тему 14).
Існують такі методи оцінювання фінансово-економічної ефек-тивності проектів ОТР підприємства:
1. який не враховує дію фактора часу й використовується на етапі попереднього відбору проектів;
2. який ґрунтується на врахуванні дії фактора часу (дисконту-ванні чи компаундуванні) і слугує цілям остаточного відбору найкращих варіантів з наявних альтернатив.
Основними фінансово-економічними показниками оцінюван-ня запропонованих проектів і заходів у межах першого методу (тобто без урахування дії фактора часу) є:
• період окупності (РВР — pay-back period);
• коефіцієнт ефективності інвестицій (ARR — average rate of return).
На етапі остаточного формування плану ОТР з оцінених і ві-дібраних попередньо альтернативних проектів використовують другий метод і розраховують такі основні показники:
чиста приведена вартість проекту (NPV — net present value);
внутрішня норма рентабельності проекту (IRR — internal rate of return);
індекс прибутковості (PI — profitability index).
Зупинимося на сутності та методах обчислення цих основних показників.
Період окупності показує, за який період надходження від реалізації проекту покриють початкові інвестиції. Він визнача-ється за формулою
де То — період окупності, роки; К — початкові інвестиції, грош. од.; Д — середньорічний чистий грошовий потік, грош. од.; Пч — чис-тий середньорічний прибуток, грош. од.; А — середньорічні амор-тизаційні відрахування, грош. од.
Якщо розміри щорічних грошових потоків істотно коливають-ся, то період окупності визначається як строк, протягом якого початкові інвестиції покриваються за рахунок кумулятивного грошового потоку:
, за якого
,
де n — кількість років, протягом яких окупаються вкладені інвес-тиції; t — порядковий номер року; Дt — чистий грошовий потік у t-му році, грош. од.
Показник періоду окупності має певні недоліки:
• не враховує надходження грошових потоків від проекту після строку його окупності;
• не враховує дію фактора часу й тому не дає змоги адекватно оцінювати проекти з однаковими сумарними грошовими потока-ми, але різним їх розподілом за роками.
Коефіцієнт ефективності інвестицій характеризує віддачу від інвестованих коштів і визначається за формулою
,
де Ік — коефіцієнт ефективності інвестицій.
Якщо наведені показники, розраховані для певного проекту, що розглядається, задовольняють встановленим на підприємстві відповідним нормативам, то цей проект підлягає подальшій ґрун-товнішій оцінці з використанням дисконтованих показників, як-що ні — вилучається зі списку можливих альтернатив.
Остаточний відбір найкращих проектів, які будуть включені до плану ОТР, проводиться з використанням другого методу, що ґрунтується на врахуванні дії фактора часу й передбачає викори-стання таких показників.
Чисту приведену вартість проекту (цей показник інколи називають — інтегральний ефект, чистий дисконтований дохід, чиста сучасна вартість, чистий приведений ефект) визначають за формулою
де NPV — чиста приведена вартість проекту, грош. од.; р — ста-вка дисконту; К0 — інвестиції у 0-му році, тобто році здійснення інвестицій, грош. од.; m — тривалість періоду, за який визнача-ється NPV.
Якщо інвестиції здійснюються протягом кількох років, то тоді дисконтуванню підлягають як чисті грошові потоки, що відобра-жають поточні результати й витрати, так і інвестиційні витрати:
,
де Кt — інвестиції в t-му році, грош. од.
Проект