Основні поняття та терміни екології. Закони екології

Під час атмосферного забруднення аналогічні витрати виникають у випадку застосування систем очищення повітря (кондиціонерів та ін.), при нагнітанні з незабрудненого терену повітря на технологічні потреби при створенні санітарно-захисних зон, винесенні джерел забруднення за межі міста.

Для попередження шумового забруднення враховують видатки на будівництво шумозахисних і екрануючих споруд, насипів, створення шумозахисних конструкцій, стін, вікон і т. п.

До витрат на попередження забруднення належать також видатки на збір, виділення й поховання відходів. Усі названі витрати знижують економічні збитки і не належать до категорії збитків.

Витрати на компенсацію збитків, поряд із власне збитками, складають витрати (або збитки). Величина їх визначається видатками на компенсацію негативного впливу забрудненого навколишнього середовища на людину та інші об’єкти. Визначаються вони в основному як сума витрат на медичне обслуговування населення, яке постраждало від забруднення; на компенсацію втрат чистої продукції внаслідок зниження продуктивності праці через забруднення; на додаткові послуги комунально-побутового господарства в забрудненому середовищі; на компенсацію кількісних і якісних втрат продукції через зниження продуктивності земельних, лісових і водних ресурсів у забрудненому середовищі тощо.

Методи розрахунків, що використовуються при оцінці збитків, зводяться до трьох основних типів:

прямого розрахунку (базується на порівнянні показників, що характеризують збитки з умовно чистим контрольним, або еталонним, районом) ;

аналітичні (на основі математичних залежностей, наприклад багатофакторного аналізу, кореляційних залежностей і т. п.) ;

емпіричні (залежність величини збитків від рівня забруднення, отриманої із застосуванням попередніх методів, поширюється на подібні ситуації та об’єкти).

Економічні збитки розраховують у п’яти видах:

фактичні збитки, тобто втрати або негативні зміни, що виникають від забруднення навколишнього природного середовища і можуть бути оцінені у вартісній формі у звітному періоді;

можливі, які спостерігатимуться в перспективі через можливе забруднення навколишнього середовища, тобто мають умовно-теоретичний характер;

відвернені, що становлять різницю між фактичними і можливими збитками;

ліквідовані – та частина збитків, на яку їх було зменшено завдяки здійсненню природозахисних заходів;

потенційні – збитки, що можуть бути завдані суспільству в майбутньому через нинішнє забруднення навколишнього природного середовища.

Економічні збитки від забруднення атмосфери розраховуються емпіричним методом. Якщо вихідними даними забруднення атмосфери є концентрація шкідливих речовин, то обсяг економічних збитків визначають за формулою:

Зб=∑ Зdз. н. •R+∑ Зdк. г. •R+∑ Зdс. г. •S+∑ Зdпр•Ф

де: Зdз. н. – питомі збитки, завданні здоров’ю населення, грн. на 1 особу;

R – чисельність населення в зоні впливу підприємства;

Зdк. г. – питомі збитки комунальному господарству, грн;

Зdс. г. – питомі збитки сільському господарству і лісовому господарству, грн;

S – площа сільськогосподарських і лісових угідь, га;

Ф – вартість основних промислово-виробничих фондів, млн. грн. ;

Зdпр – питомі збитки промисловості, грн. на 1 млн грн. фондів.

Якщо параметри забруднення атмосфери виражено в тоннах, економічні збитки визначаються за формулою:

За=∑f1•f2•Заd•Мв,

де: f1 – коефіцієнт, що враховує розташування джерела викиду і кількість населення, якому завдано збитків;

f2 – коефіцієнт, який враховує наведену висоту викиду;

Заd – питомі збитки від 1 т шкідливої речовини, що надійшла в атмосферу, грн. /т;

Мв – маса викиду в атмосферу, т/рік.

Розрахунок розмірів відщкодування збитків за наднормативний викид забруднювальних речовин в атмосферне повітря ведеться на основі розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням розмірів цих викидів і регулювальних коефіцієнтів.

Розмір компенсації збитків в одиницях національної валюти визначається за формулою:

Зк=Мі•1, 1П•Аі•Кт•Кзі,

де: Зк – розмір компенсації збитків, одиниць національної валюти;

Мі – маса і-тої забруднювальної речовини, викинута в атмосферне повітря понаднормативно, в тоннах;

1, 1П – базова ставка компенсації збитків у частках мінімальної заробітної плати (П) за одну тонну умовної забруднювальної речовини на момент перевірки, одиниць національної валюти/тонну;

Аі – безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднювальної речовини;

Кт – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-економічні особливості;

Кзі – коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднювальною речовиною.

Розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря виконується за формулою:

Мі=0, 0036 (Vi•Ci – Мді) Т,

де: Vi – об’ємна витрата газопилового потоку на виході з джерела (м3/с) ;

Сі – середня концентрація і-тої забруднювальної речовини (із серії відібраних проб), г/м3, розрахована як середня арифметична;

Мді – потужність дозволеного викиду і-тої забруднювальної речовини для цього джерела, г/с, встановлена дозволом на викид;

Т – час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, в год.

Термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення.

Економічні збитки від забруднення води визначаються за формулою:

Зв=∑L Звd•Мс,

де: L – коефіцієнт, який враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону;

Звd