+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
80
Мова:
Українська
звичок брати участь у змаганнях (хіба що в спортивних, про соціалістичне змагання тут у силу його формального харак-тера говорити не будемо). А розповсюджене олімпійське гасло ?головне - не перемога, головне - участь? у застосуванні до конкурсу на одержання гранта на наукове дослідження рідко веде до перемоги в такому конкурсі. Досить часто розповсюджений формальний підхід до складання заявки в надії на те, що вас і так зрозуміють члени відбірної комісії, зрозуміють виняткову важливість пропонованого вами дослідження. Але, на жаль, конкурсанти дуже часто не беруть до уваги той факт, що первинний відбір проводиться виключно виходячи з поданої в заявці інформації, анонімно, так ще до того ж, як правило, за рубежем. Природно, у проведенні кожного конкурсу є свої особливості, але є
й частини, загальні для більшості заявок. Зупинимося на рекомендаціях з написання тих частин, які називаються ?Statement? і ?Essay? і відіграють вирішальну роль при оцінці комісією конкурсанта.
Statement (Проект). Відзначимо, що ця частина заявки є в якомусь змісті унікальної, тому що їй немає аналогів у нашій системі утворення, і навіть прямий переклад терміна на російську мову неможливий. Дуже часто конкурсанти все-таки намагаються провести паралель зі звичним нам документом, і в першу чергу з автобіографією. Це неправильно, хоча, як й автобіографія, Statement – річ сугубо індивідуальна. Як невід'ємна частина будь-якої заявки, Statement дає конкурсантові унікальну можливість розповісти про себе, продемонструвати власну унікальність і довести, що саме він є найкращим кандидатом для виконання пропонованого дослідження. Statement не є автобіографією в тому розумінні, у якому ми до неї звикли; це, швидше за все, проект, у якому в художній формі розповідається про себе, своєму минулому й майбутнєм, про свої досягнення й перспективи. Отже, і структура, і прийоми написання його подібні до структури й прийомам написання проекту. Що ж стосується змісту й обсягу, то вони будуть відрізнятися залежно від мети й суті заявки. Отже, умовно назвавши Statement й Essay проектом, звернемося до конкретних пояснень із приводу їхнього написання.
Зміст проекту. Перш, ніж перейти до рад із приводу змісту проекту, варто підкреслити необхідність докорінно змінити саме відношення до його написання. Що може краще допомогти довідатися людини, ніж дружня бесіда? Стало бути, варто розглядати проект як шанс поговорити відверто, а не як порожню формальність. Те, що ви розповісте в цій бесіді, є значно більше важливим, ніж орфографія, хоча й вона досить красномовно буде говорити про вас. Говорячи про те, що варто написати в проекті, почнемо із протилежного - про те, чого писати не слід. У жодному разі не слід переказувати свої чисто біографічні дані - де й коли народився, де і як учився, скільки й ким працював. Все це буде в інших місцях заявки, і повторювати все це рецензентові ще раз, як дитині, не треба. Він взагалі може образитися, що ви повторами дарма
переводите дорогоцінний час. Не слід скаржитися на проблеми й писати про що-небудь негативному взагалі. Ні гарантії, що рецензент з'явиться вдячним читачем саме внаслідок своїх власних проблем. Тільки представте: рецензенти читають іноді від 10 до 50 проектів, причому потім ще повинні написати відгук про прочитаний. Крім того, у багатьох з них виявляться проблеми, подібні вашим, наприклад, переїзд, зміна боса, хвора теща, недолік грошей або нереалізована мрія поїхати на Багами. Прочитавши проект, у якому конкурсант скаржиться на якісь негаразди, рецензент навряд чи буде вважати свій час не витраченим даремно, оскільки замість практичного дозволу своїх проблем він змушений займатися вашими. Та й настрій йому це навряд чи підніме. Не пишіть загальних слів (це, до слова, є типовим для представників колишнього СРСР), у тому числі, про важке економічне становище у вашій країні, про кризу у вищому утворенні, системі соціального забезпечення, медицині й т.д. Ви - особистість, і довідатися хочуть про вас, тим більше, що інформацію про ситуації в країні можна знайти в засобах масової інформації. Не слід писати нічого негативного - ні про себе, ні про положення речей взагалі. Знову подумайте, вам особисто приємно було б мати справа з людиною, що постійно вихлюпує на вас хвилю негативних емоцій, почуттів або вражень. Зрозуміло, що повністю уникнути негативного практично неможливо. Зважте тільки, наскільки мотивованим є написання про негативний у вашому проекті.
Головне, про що варто пам'ятати:
1. Всі, про що ви пишете у своєму проекті, повинне відповідати мети конкретної заявки. Якась частина вашого життєвого досвіду виявиться абсолютно непотрібної для ухвалення рішення за вашою заявкою. Добре мати права водія, різні захоплення, наприклад, теніс або вишивання хрестиком, а також більшу й дружну родину. Чи важливо це конкретно для дослідницької програми? Навряд чи.
2. Писати треба про власний досвід. Конкретні приклади варто брати із власного життя, хоча іноді можна використати й офіційну інформацію, наприклад, для дослідницьких програм при обґрунтуванні важливості
пропонованоговамипроекту.Однакнавітьтакаінформаціяповинна стосуватися вас особисто.
3. Варто приділити увага як професійним, так й особистісним якостям. Професійні таланти відзначають у більшості творів, а якості особистісні чомусь відбиття не знаходять, хоча саме вони є запорукою успіху