Основи охорони праці: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. Я. О. Сєріков. – Харків, ХНАМГ, 2007. 227с.

 

1.5.4. Порядок розслідування професійних захворювань на виробництві

Розслідування профзахворювань проводиться тільки після одержання повідомлення (форма П-3), яке складається в клініках науково-дослідних інститутів гігієни праці й профзахворювань, спеціалізованих відділеннях професійної патології. Таке повідомлення протягом трьох днів після встановлення остаточного діагнозу надсилається: підприємству, з вини якого виникло захворювання; санепідемслужбі та лікувально-профілактичній установі, що обслуговує підприємство; відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду.

Роботодавець організовує розслідування кожного випадку виявлення профзахворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення. Розслідування проводиться комісією в складі представників: санепідемслужби, який є головою комісії; лікувально-профілактичної установи; підприємства; профспілкової організації, членом, якого є хворий, або уповноваженого трудового колективу; відповідного робочого органа виконавчої дирекції Фонду.

Акт розслідування причин професійного захворювання (форма П-4) складається протягом трьох днів після закінчення розслідування в шести примірниках і надсилається роботодавцем: хворому; лікувально-профілактичній установі; яка обслуговує підприємство; робочому органу Фонду; профспілковій організації, членом якої є хворий; відповідній установі Держсанепідемслужби.

Перший примірник акта залишається на підприємстві і зберігається 45          років.

У разі втрати працівником працездатності внаслідок професійного захворювання роботодавець направляє потерпілого на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) для розгляду питання подальшої його праце-здатності.

Реєстрація й облік випадків профзахворювань ведуться в спеціальному журналі в таких місцях:

•на підприємстві, у відповідному робочому органі Фонду й в установах санепідемслужби на підставі повідомлень про профзахворювання та актів їхнього розслідування;

•у лікувально-профілактичних установах.

Установи Держсанепідемслужби на підставі актів розслідування склада-ють карти обліку профзахворювань за формою П-5, що зберігаються протягом 45 років. Форми державної статистичної звітності щодо професійних захворювань затверджуються Міністерством охорони здоров’я.

 

1.5.5. Порядок розслідування аварій на виробництві

На підприємстві повинні бути розроблені плани попередження і лік-відації можливих аварій чи надзвичайних ситуацій.

Аварії класифікують за двома категоріями.

До 1 категорії відносяться аварії, внаслідок яких: загинуло 5 або травмовано 10 і більше осіб; відбувся викид або збільшилася більше гранично допустимого значення концентрація небезпечних речовин за межами санітарно-захисної зони; створена загроза для життя і здоров'я значної кількості людей.

До ІІ категорії відносяться аварії, внаслідок яких: загинуло до 5 або травмовано від 4 до 10 осіб; створена загроза життю і здоров'ю для 100 і більше працюючих.

Випадки порушення технологічних процесів, тимчасової зупинки виробництва та інші локальні порушення не відносяться до категорійних аварій і розслідуються відповідно з діючим законодавством.

Одержавши повідомлення про аварію, роботодавець зобов'язаний діяти згідно з планом ліквідації аварії і негайно повідомити: Держнаглядохоронпраці; в орган, до сфери керування якого відноситься підприємство; відповідну місцеву держадміністрацію; штаб цивільної оборони і надзвичайних ситуацій; прокуратуру; відповідний профспілковий орган; а у випадку травмування або загибелі працівників – відповідний робочий орган Фонду.

Порядок розслідування аварій і нещасних випадків той самий, що і під час спеціального розслідування нещасних випадків.

Розслідування аварій без нещасних випадків проводиться комісіями з розслідування, що створюються:

•у випадку аварії 1 категорії –  наказом центрального органа виконавчої влади, розпорядженням відповідної місцевої держадміністрації за узгодженням з Держнаглядохоронпраці відповідними органами і МНС;

•у випадку аварії ІІ категорії –  наказом керівника органа, до сфери керування якого відноситься підприємство, розпорядженням районної держадміністрації або виконавчого органа місцевого самоврядування за узгодженням з Держнаглядохоронпраці і МНС.

Головою комісії призначається представник: органу, до сфери керування якого відноситься підприємство, держадміністрації, Держнаглядо-хоронпраці або МНС. Комісія з розслідування зобов'язана протягом десяти робочих днів розслідувати аварію і скласти акт за формою Н-5, визначивши збиток, заподіяний аварією. 

Перший примірник акта розслідування аварії (Н-5), внаслідок якої не відбувся нещасний випадок, зберігається на підприємстві до завершення тер-мінів здійснення заходів, визначених комісією з розслідування, але не менше двох років. Облік аварій І й ІІ категорій ведуть підприємства й відповідні органи державного керування й нагляду за охороною праці з реєстрацією їх у відповідному журналі. Державна статистична звітність щодо аварій затверджується Держкомстатом за поданням Держнаглядохоронпраці.

Контроль і нагляд за своєчасним і об'єктивним розслідуванням, документальним оформленням і обліком аварій, здійсненням заходів щодо усунення їх причин покладається на органи державного керування і нагляду за охороною праці.

 

 

Контрольні запитання

1.Якими законодавчими документами регламентується порядок                розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на                виробництві ?

2.Як класифікують нещасні випадки ?

3.Викладіть порядок розслідування нещасних випадків за актом форми Н-1.

4.Які обов'язки покладаються на керівника робіт при розслідуванні нещасних випадків ?

5.У чому полягають обов'язки лікувально-профілактичної установи при розслідуванні нещасних випадків ?

6.У чому полягають обов'язки роботодавця при розслідуванні нещасних             випадків ?

7.Який склад комісії з розслідування нещасного випадку?

8.У чому полягають обов'язки комісії з розслідування нещасних випадків ?

9.Порядок розсилання актів розслідування нещасних випадків.

10.У чому полягають дії роботодавця по закінченні періоду тимчасової не-працездатності працюючого після нещасного випадку?

11.Склад комісії спеціального розслідування нещасних випадків на