Основи охорони праці: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. Я. О. Сєріков. – Харків, ХНАМГ, 2007. 227с.

9.Вплив вибухонебезпечності та електрозарядженості  пилу на організм людини.

10.Вплив радіоактивності пилу на організм людини.

11.Які професійні захворювання виникають у працюючих в сере-довищі з підвищеною запиленістю повітря ?

12.Навести визначення гранично допустимої концентрації пилу.

13.Викласти класифікацію методів контролю запиленості повітря.

14.Описати суть та навести приклади методів якісного аналізу пилу.

15.Описати суть та навести приклади методів кількісного аналізу пилу.

16.Навести класифікацію заходів та засобів захисту працюючих в середовищі з підвищеною концентрацією пилу.

17.Дати перелік організаційних заходів, направлених на захист здоров’я працюючих. 

18.Навести  перелік медико-профілактичних заходів.

19.Описати основні технічні колективні заходи захисту від підвищеної запиленості.

20.Дати опис основних технічних індивідуальних засобів захисту від підвищеної запиленості.

 

2.3.2.Виробничі отрути. Класифікація, вплив на організм людини.                          Захист від шкідливого впливу виробничих отрут на організм людини

Наступним видом виробничих шкідливих речовин є виробничі отрути. 

У кожній індустріально розвинутій країні одним з найбільш масштабних проявів впливу виробничого середовища на людину є наявність хімічних речовин у робочій зоні в процесі виробництва.

На даний час відомо більше 10 млн. хімічних речовин, з яких більше 60 тис. знаходять широке застосування у промисловості й побуті. Щорічно на відповідному міжнародному ринку пропонується від 500 до 1000 нових хімічних сполук і сумішей.

Деякі з хімічних речовин мають високу токсичність, інші, менш токсичні, являють загрозу здоров’ю людини через високу стійкість, здатність до накопичення в організмі.

Ступінь впливу, шкідливості виробничих отрут на працюючих оцінюється із залученням ряду класифікацій:

•за характером впливу на організм людини (загальнотоксичні; дратівні; канцерогенні; мутагенні; сенсибілізуючі, які збільшують реакційну чут-ливість клітин організму);

•за шляхом проникнення в організм (через дихальні шляхи, травну систему, шкірний покрив, слизисту оболонку ока);

•за ступенем токсичності (надзвичайно токсичні, високотоксичні, помірно токсичні, малотоксичні);

•за ступенем впливу на організм людини (розд. 2.3.2) 

У загальному випадку ступінь і характер викликуваних шкідливою речовиною порушень нормальної діяльності організму залежить від комплексу умов – шляху попадання в організм, дози, часу дії, концентрації речовини, її розчинності, стану організму в цілому, атмосферного тиску, температури повітря, його відносної вологості та інших характеристик.

Через шкірний покрив, в основному, попадають отруйні речовини, що добре розчиняються у воді або жирах. 

Через травну систему – разом з їжею, а також при недотриманні правил особистої гігієни.

Дихальний шлях попадання отруйних речовин є основним і найбільш швидким шляхом надходження їх в організм. Це пояснюється великою поверхнею легеневих альвеол ( 100...120 м2)  і постійним активним протоком крові по легеневих капілярах, що сприяє безпосередньому проникненню речовин з альвеол у кров, яка транспортує отруту, що надходить, по всьому організмі.

Вплив шкідливих речовин на організм людини при наявності додаткових 

негативних виробничих факторів

Неоднозначним є вплив отруйних речовин на організм людини при параметрах мікроклімату робочої зони, що мають недопустимі значення.

Підвищена температура повітря робочої зони, як правило, посилює токсичну дію шкідливих речовин. Головною причиною цього ефекту є зміна функціонального стану організму (підвищення активності роботи механізму терморегуляції, обміну речовин, прискорення частоти дихання). Таким чином, підвищена температура повітря веде до збільшення інтенсивності надходження отрут в організм. До цього додається і збільшення летючості, випару шкідливих речовин, що спостерігається при підвищенні температури повітря.

Знижена температура повітря робочої зони в ряді випадків також веде до посилення впливу шкідливих речовин через збільшення їхньої токсичності. Це стосується, наприклад, бензолу, бензину, сірковуглецю.

Підвищена відносна вологість повітря. При підвищеній відносній воло-гості повітря також може посилюватися небезпека отруєння працюючих, особливо газами дратівного типу. Причина такого явища полягає в збільшенні затримки отрут на поверхні слизистих оболонок, розчиненні деяких газів у крапельках вологи повітря. В останньому випадку на людину впливає вже не газ, а, наприклад, кислота, що сприяє зростанню дратівної дії.

Зміна атмосферного тиску. Дослідженнями зареєстроване зростання токсичного ефекту як при підвищеному, так і при зниженому атмосферному         тиску. 

При підвищенні атмосферного тиску збільшення шкідливої дії газів відбувається внаслідок посилення надходження отрути в організм через зростання парціального тиску газу, що призводить до прискореного переходу їх через альвеоли в кров. 

При зниженому атмосферному тиску на перший план в активізації шкідливого впливу газів висувається зміна багатьох фізіологічних функцій організму людини (підвищення частоти дихання і серцебиття, що викликає збільшення інтенсивності кровообігу).

Шум і вібрація також можуть посилювати ступінь токсичного впливу шкідливих речовин. Цей ефект зареєстрований, зокрема, для окису вуглецю, нафтових газів, епоксидних смол. Посилення їхньої активності впливу на лю-дину в цьому разі пояснюється фізичною природою шуму й вібрації, що є фактично пружними коливаннями середовища, частин людського тіла які, природно, сприяють надходженню шкідливих речовин в організм.

Підвищення фізичного навантаження, у свою чергу, сприяє більш активному проникненню шкідливих речовин в організм людини в результаті активізації основних вегетативних систем життєзабезпечення – дихання і кровообігу. Збільшення легеневої вентиляції призводить до зростання загальної дози пару і газів, що проникають в організм  людини через дихальні шляхи, а підвищення швидкості кровотоку сприяє більш швидкому