+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
227
Мова:
Українська
justify;">
При розрахунках систем освітлення, що утворені декількома світильни-ками, підраховують освітленість у необхідній точці приміщення від кожного з них, а кінцеві результати зіставляють. У такий спосіб забезпечується вирішення поставленої задачі – аналіз розподілу освітленості по площі виробничого приміщення.
Контрольні запитання й завдання
1.Які основні вимоги ставляться до систем виробничого освітлення ?
2.Наведіть основні світлотехнічні величини.
3.Які показники характеризують працездатність зорового аналізатора людини ?
4.В чому виражається вплив незадовільної освітленості робочого місця на людину ?
5.Класифікація типів природного освітлення.
6.Методика нормування природного освітлення.
7.Наведіть методику розрахунку потрібної площі світлових прорізів у виробничому приміщенні.
8.Як нормується сумісне освітлення ?
9.Класифікація систем штучного освітлення за функціональним призначенням.
10.Класифікація штучного освітлення за типом розташування джерел світла.
11.Як нормується штучна освітленість ?
12.Навести методику розрахунку системи штучного освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку.
13.Викласти методику розрахунку системи штучного освітлення методом питомої потужності.
14.Навести методику розрахунку системи штучного освітлення точковим методом.
Глава 2.5. Виробничий шум. Параметри, вплив на працюючих. Нормування, заходи і засоби захисту працюючих
Джерелами шуму на виробництві є коливання, що виникають при зітк-ненні, терті, ковзанні твердих тіл, витіканні рідин і газів, при роботі верстатів, ручних інструментів, електричних машин і т. п.
У практиці виробничої санітарії шумом називається будь-який небажа-ний звук або сукупність звуків різної частоти й інтенсивності, що несприятливо впливають на організм людини.
За фізичною сутністю шум – це механічні коливання часток пружного середовища (газу, рідини, твердого тіла), що виникають під впливом будь-якої зовнішньої сили.
Пружні коливання часток середовища частотою 16 Гц...20 кГц назива-ються звуковими, коливання частот нижче 16 Гц – інфразвуковими, а коливання частотою вище 20 кГц – ультразвуковими.
Хоча інфразвукові й ультразвукові коливання не викликають звукового відчуття у людини, вони біологічно впливають на її організм.
2.5.1. Класифікація виробничого шуму
Гігієнічна оцінка шуму допускає його класифікацію за двома прин-ципами – характером спектра і часовими характеристиками.
За характером спектра:
1. Широкополосний шум – з безперервним спектром більше 1-ї октави*;
2. Вузькополосний (тональний) шум – з безперервним спектром менше однієї октави або в спектрі якого присутні виражені дискретні тони. Тональний характер шуму встановлюється виміром у триоктавних смугах частот і визначається при перевищенні рівня в одній смузі над сусідніми не менше ніж на 10 дБ.
*Примітка: Октавною смугою називається такий діапазон частот, в якому верхня ча-стота (f2) у два рази вище нижньої граничної частоти (f1).
За часовими характеристиками:
1. Постійний – рівень звуку якого за 8-часовий робочий день змінюється в часі не більше ніж на 5 дБ А**.
** Індекс А означає виміри рівня шуму за шкалою А шумоміра, в режимі «повільно». Ця шкала відповідає частотній характеристиці звукового аналізатора людини, в якій низько-частотні складові шуму ослаблені в порівнянні з високочастотними.
2.Непостійний – рівень звуку якого за 8-часовий робочий день зміню-ється в часі більше ніж на 5 дБ А.
Непостійний шум, у свою чергу, підрозділяється на такі категорії:
а) коливні в часі, рівень звуку яких безупинно змінюється в часі;
б) переривчасті, рівень звуку яких східчасто змінюється більше ніж на 5 дБ А при тривалості інтервалів з постійним рівнем шуму > 1 С.
3. Імпульсні, що складаються з одного або декількох звукових сигна-лів, кожен тривалістю < 1С.
Постійний шум на робочих місцях оцінюється рівнем звукового тиску в дБ, що вимірюється на середньогеометричних частотах (Fср) октавних смуг зі значеннями 31,5; 63; 125; 250; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц. Середньогеометричну частоту ( ) октавної полоси обчислюють за формулою:
де f1, f2 – відповідно верхня і нижня частоти октавної полоси.
Як одночислову характеристику шуму використовують параметр рівня звуку в дБ А, що являє собою середньозважену величину частотних характеристик звукового тиску з урахуванням біологічної дії на організм людини.
Характеристики шуму
Основними характеристиками шуму є спектр (сукупність частот окремих звуків, з яких складається шум), інтенсивність звуку (I), звуковий тиск (Р), швидкість звуку в середовищі (С), довжина хвилі (λ), частота (f). Як і в будь-якому іншому хвильовому процесі, довжина хвилі звуку (λ) пов'язана з частотою і швидкістю його поширення відомою залежністю
λ = C/f.
Швидкість поширення звукових хвиль залежить від пружних власти-востей, температури, щільності, вологості середовища, в якому вони поширюються. Наприклад, усереднена швидкість поширення звукових хвиль у бетоні дорівнює 3000 – 4000 м/с, у сталі – 5000 м/с, а в повітрі, при tº = 20 ºС, та тиску В = 760 мм. рт. ст., дорівнює 344 м/с.
При поширенні звуку в пружному середовищі під дією звукових коливань утворюються ділянки згущення і розрідження тиску, які чергуються, що і визначає величину звукового тиску (P), як різницю тисків в збудженому (Р2) і не збудженому (Р1) середовищі (рис. 2.11). Іншими словами, стосовно