Основи охорони праці: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. Я. О. Сєріков. – Харків, ХНАМГ, 2007. 227с.

 

2.6.1. Гігієнічне нормування вібрації

Вібрацію вимірюють в абсолютних і відносних одиницях. 

Абсолютними параметрами для виміру вібрації є віброзміщення, віброшвидкість і віброприскорення.

Основними відносними параметрами вібрації є: 

•логарифмічний рівень віброшвидкості, що визначається за формулою

 

LV = 10 ℓgV2/V20 = 20 ℓgV/V0,

 

де: V – віброшвидкість (м/с), V = (2π • f • а);  f , а – відповідно частота й амплітуда вібрації; V0 = 5 • 10-8 м/с – граничне мінімальне значення віброшвидкості, яке відчувається вібраційним аналізатором організму людини.

•логарифмічний рівень віброприскорення:

 

Lw = 10 ℓgW2/W20 = 20 ℓgW/W0,

 

де W = (2π • f2 • а) – віброприскорення (м/с2), W0 – граничне мінімальне значення віброприскорення, яке відчувається організмом людини.

Нормуються параметри вібрації відповідно до вимог ДСН 3.3.6.039-99. Державні санітарні норми виробничої та загальної вібрацій та ГОСТ 12.1.012-90 «Вибрационная безопасность. Общин требования».

Нормованими параметрами вібрації є середньоквадратичне значення віброшвидкості, її логарифмічний рівень або віброприскорення в октавних смугах частот (для загальної й локальної вібрації). 

Загальна вібрація нормується в октавних смугах з середньогеометричними частотами fсг = 1; 2; 4; 8; 16; 31,5; 63 Гц. 

Локальна вібрація нормується в октавних смугах з середньогеометричними частотами fсг = 8; 16; 31,5; 63; 125; 250; 500; 1000 Гц.

При оцінці вібрації за допомогою дози нормованим параметром є еквівалентне кориговане значення контрольованого параметра. 

Для загальної й локальної вібрації залежність допустимих значень нормованого параметру Vt від часу фактичного впливу вібрації t на людину, що не перевищує 480 хв, знаходять за формулою

 

де V480 – допустиме значення нормованого параметра для тривалості впливу вібрації на людину t = 480 хв.

Сумарний час роботи в контакті з ручними машинами, що викликають вібрацію, не повинен перевищувати 2/3 робочої зміни. При цьому тривалість одноразового безперервного впливу вібрації, включаючи мікропаузи, що входять у дану операцію, не повинна перевищувати 15…20 хв.

Сумарний час роботи з ручним віброінструментом при восьмигодинному робочому дні й п'ятиденному робочому тижні, залежно від виду виконуваних робіт, не повинен перевищувати 15...30 % робочого часу. При роботі з віброінструментом маса устаткування, утримувана руками, не повинна перевищувати 10 кГ, а сила натиску  – 196 Н.

Якщо в доповнення до вібрації на організм людини одночасно діють супутні негативні виробничі фактори (наприклад, знижена температура повітря, підвищений рівень шуму, загазованість, запиленість повітря), то необхідно розробляти спеціальні режими робочої зміни (додаткові технологічні перерви, зниження допустимого рівня вібрації нижче гранично допустимого рівня (ГДР)  і т. п.).

 

2.6.2. Вимірювання вібрації

Вимірювання вібрації виконують відповідно до положень              ГОСТ12.3.012–75ССБТ «Средства измерения и контроля вибрации на рабочих местах. Технические требования».

Для вимірювання загальної вібрації датчик вимірювального приладу закріплюють на робочій площадці чи сидінні оператора, а для контролю характеристик локальної вібрації – в місцях контакту рук працюючого з елементами обладнання.

Гігієнічну оцінку вібрації здійснюють такими методами: 

1.Частотним (спектральним) аналізом.

2.Інтегральною оцінкою.

3. Дозною оцінкою.

Основним методом, що характеризує вплив вібрації на організм людини, є частотний аналіз – вимірювання логарифмічних рівней віброшвидкості (Lv) чи віброприскорення (Lw) на середньогеометричних частотах октавних смуг. Одержані величини представляють у графічному вигляді, як гістограми в координатах «Lv (Lw) – fсг», де fсг – середньогеометричні частоти октавних смуг. На цей графік наносять також значення ГДР вібрації для кожної середньогеометричної частоти, з урахуванням типу виробничого приміщення. Якщо гістограма реальних значень рівня вібрації (Lv чи Lw) перетинає графік залежності ГДР чи лежить нижче нього, то це свідчить про перевищення допустимого рівня вібрації. У цьому разі необхідно застосовувати відповідні заходи та засоби захисту пра-цюючих. 

В протилежному разі, коли  гістограма реальних значень рівня вібрації (Lv чи Lw) лежить нижче графіка ГДР, це  вказує на допустимість вібраційного впливу на персонал.

Для загальної вібрації вимірювання виконують в триоктавних смугах                  частот. 

Інтегральну оцінку вібрації застосовують, як орієнтовну.

Показник «доза вібрації» рекомендується використовувати для оцінки вібрації з урахування тривалості (часу) дії. 

Дослідження вібрації виконують спеціальними приладами – вимірювачами шуму і вібрації. Зовнішній вигляд такого приладу типу ВШВ-003 наведений на рис. 2.12 (розд. 2.5.3.).

 

2.6.3. Заходи й засоби захисту працюючих від дії вібрації

За організаційною ознакою заходи та засоби захисту від вібрації підрозділяють на заходи індивідуального та колективного захисту.

Відносно до джерела виникнення вібрації заходи колективного захисту поділяються на такі: 

•зниження параметрів вібрації впливом на джерело виникнення;

•зниження інтенсивності вібрації на шляху її поширення від джерела                   виникнення.

Метод зниження параметрів вібрації впливом на джерело виникнення

Вплив на джерело виникнення вібрації зводиться до зміни: конструктивних елементів джерела вібрації; характеру сил і моментів, обумовлених робочим процесом у машині, що викликають вібрацію. Використовують також методи зрівноважування окремих деталей,  вузлів машин і механізмів;