Основи землевпорядного проектування

- штучно створені об'єкти — ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:

- заказники поділяють на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

- пам'ятки природи поділяють на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.

Проект землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення розробляють на підставі:

- рішення сільської, селищної, міської ради, обласної, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень якої належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок;

- договору, укладеного між землевласником, землекористувачем і розробником проекту землеустрою;

- судового рішення.

Розробником проекту землеустрою може бути фізична або юридична особа, яка має ліцензію на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону (далі — розробник).

Замовником проекту землеустрою може бути сільська, селищна, міська рада, обласна, районна, Київська або Севастопольська міська держадміністрація, землевласник або землекористувач, інша особа відповідно до закону.

Проект землеустрою розробляють відповідно до завдання затвердженого замовником, яке є невід'ємною частиною договору про розроблення проекту землеустрою.

До договору замовник додає вихідну документацію, необхідну для розроблення проекту.

Договір про розроблення проекту землеустрою складається відповідно до типового договору, який затверджує Кабінет Міністрів України.

Проект землеустрою погоджується з власниками і користувачами суміжних земельних ділянок, а також земельних ділянок, які входять до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення без їх вилучення, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

Проект землеустрою складається із:

1)  завдання на виконання робіт;

2) пояснювальної записки, в якій зазначають:

-  коротку характеристику території;

- режим використання земель у межах території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в тому числі земельних ділянок, щодо використання яких установлено обмеження (обтяження);

-  погодження  меж  із  власниками  і  користувачами  суміжних земельних ділянок;

-  короткий опис виконаних робіт;

-  склад земель  за угіддями,  власниками і користувачами земельних ділянок;

3) графічних матеріалів:

-  план території у масштабі,  який дає  змогу відобразити всі елементи проекту — зовнішню межу, номери межових знаків, міри ліній, назви власників і користувачів суміжних земельних ділянок;

-  межі та площі земель, які входять до території без їх вилучення;

-  креслення перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та межі земельних ділянок, щодо використання яких установлено обмеження (обтяження);

4) матеріалів погодження та затвердження проекту:

-  акт польового обстеження і погодження меж;

-  висновки про погодження проекту;

-  рішення про затвердження проекту землеустрою та встановлення обмежень (обтяжень) щодо використання земельних ділянок.

Погоджений проект землеустрою підлягає державній експертизі відповідно до законодавства.

Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект землеустрою розглядають та затверджують сільська, селищна, міська рада, обласна, районна, Київська або Севастопольська міська держадміністрація чи в установленому порядку подають іншим органам, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Зміст проекту організації території національного природного парку змінюється залежно від природних умов, проте у загальному вигляді в ньому можна виділити такі складові:

1)функціональне зонування території;

2)організація території заповідної зони;

3)організація та облаштування території рекреаційної зони;

4)організація та облаштування території господарської зони;

5)система охорони та відтворення природних ресурсів;

6)еколого-економічне та соціальне оцінювання проекту;

7)механізм реалізації проекту;

8)погодження та затвердження проекту.

2. Відведення земель для сільськогосподарських підприємств, організацій, установ і громадян у власність і користування

2.1. Методика складання проектів формування (зміни) меж територій реалізації земельних та економічних інтересів сільських, селищних і міських рад

Роботи, пов'язані з формуванням меж території сільських, селищних і міських рад, виконують у такому порядку:

1.підготовчі роботи;

2.розроблення схем формування території сільських, селищних і міських рад у межах адміністративних районів;

3.розроблення проектів формування меж території сільських, селищних і міський рад;

4.погодження та затвердження проектів формування меж;

5.виготовлення проектної документації;

6.перенесення проектів у натуру (на місцевість).

Підготовчі роботи.

Формування меж території сільських, селищних і міських рад передбачає розроблення схеми землеустрою адміністративного району.

Схеми землеустрою мають містити:

- аналіз стану використання території адміністративного району та функціонування систем розселення;

- аналіз намірів і потреб використання окремих територій, визначених у загальнодержавних програмах соціального, економічного розвитку, програмі використання й охорони земель та генеральній схемі планування територій;

- аналіз диспропорцій використання земель у межах існуючих територій;

- аналіз екологічного стану землекористування;

- напрями вдосконалення системи землекористування. 

Підготовчі роботи складаються із:

- збирання, систематизації та аналізу матеріалів, які характеризують природні й соціально-економічні