Особливості фінансової діяльності

 

 

Учасниками повних та довірчих (командитних) товариств можуть бути індивідуальні підприємці та комерційні організації. Учасниками господарських товариств та вкладниками в довірчих товариствах можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Господарські товариства можуть бути засновниками інших господарських товариств та спілок. Господарські товариства і спілки з обмеженою та додатковою відповідальністю не можуть випускати акції, а їх учасники зобов’язані вносити вклади до статутного фонду за правилами, передбаченими установчими документами.

Повним визнається таке товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Передача учасником повного товариства своєї частки (її частини) іншим учасникам цього товариства або третім особам може бути здійснена лише за згодою всіх учасників. З передачею частки (її частини) третій особі здійснюється одночасно перехід усієї сукупності прав та обов'язків, що належали учаснику, який вибув з повного товариства або відступив частину своєї частки.

Учасники повного товариства неправомірні від свого імені та в своїх інтересах здійснювати угоди, а також брати участь у будь-яких товариствах (крім акціонерних товариств), які мають спільну з повним товариством мету діяльності.

У разі порушення правил учасники повного товариства зобов'язані компенсувати збитки, заподіяні товариству своїми діями.

Учасник повного товариства, створеного на невизначений термін, може в будь-який час вийти з нього, попередивши про своє бажання не пізніше ніж за 3 місяці.

Звернення стягнення на частку учасника в повному товаристві за його власними зобов'язаннями не допускається. При недостатності майна учасника для покриття боргів за зобов'язаннями кредитори можуть вимагати у встановленому порядку ліквідації товариства або виділення частки учасника-боржника.

Решта учасників вправі з метою збереження товариства виділити частку учасника-боржника в грошовій або натуральній формі відповідно до балансу, складеного на день вибуття такого учасника з товариства.

Якщо при ліквідації повного товариства виявиться, що наявного майна не вистачає для сплати всіх боргів, за товариство у недостатній частині несуть солідарну відповідальність його учасники усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства України може бути звернено стягнення. Учасник товариства відповідає за борги товариства незалежно від того, виникли вони після чи до його вступу до товариства.

Учасник, який сплатить повністю борги товариства, вправі звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до решти учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїй частці у майні товариства.

Повне товариство – підприємство, учасники якого (повні товариші), відповідно до укладеної між ними угоди, займаються підприємницькою діяльністю від імені товариша та несуть відповідальність за його зобов’язаннями належним їм майном.

Повне товариство створюється і діє на засадах установчої угоди, котра підписується усіма її учасниками. В угоді зазначається:

1. склад і розмір складаного капіталу;
2. порядок зміни часток кожного учасника;
3. відповідальність учасників за порушення ними зобов’язань;
4. порядок виходу з числа учасників товариства за бажанням;
5. порядок здійснення управління товариством;
6. терміни внесення рештки внеску кожного учасника після реєстрації товариства;
7. інше, що за згодою учасників є найбільш суттєвим для діяльності створюваного товариства.

Прибутки та збитки повного товариства розподіляються між його учасниками пропорційно їх частці в складаному капіталі. Якщо через збитки чисті активи стали меншими ніж розмір складаного капіталу, то отримуваний наступний прибуток не розподіляється між учасниками до тих пір, поки розмір чистих активів не перевищить обсяг складаного капіталу. 

Учасники повного товариства несуть солідарну відповідальність своїм майном (активами) за його зобов’язаннями. Учасник повного товариства, що не є його засновником, відповідає на рівні з його засновниками по зобов’язаннях товариства, котрі виникли до вступу в товариство. Учасник, що вибув з товариства, відповідає за його зобов’язання, котрі виникли до моменту його вибуття на рівні з учасниками, що залишилися упродовж двох років з дня затвердження звіту про діяльність товариства за рік, в якому він вибув з товариства.

Учасник повного товариства за згодою решти його учасників може передати свою частку в складаному капіталі чи його частину іншому учаснику товариства чи третій особі. Власні борги відшкодовуються з частки учасника тільки при недостатності іншого його майна для їх покриття. Кредитори такого учасника можуть вимагати від товариства виділення частки його майна, що відповідає частці боржника в складаному капіталі для здійснення відшкодування. Належна виділенню частина вартості майна товариства встановлюється за бухгалтерським балансом, який складається на момент пред’явлення кредитором вимоги про виділення.

Таким чином, фінансові відносини виникають між учасниками повного товариства при формуванні складаного капіталу, розподілу прибутку, відшкодуванні нанесених товариству збитків, взаємовідносинах членів товариства з кредиторами та державою (із заборгованості за податками та обов’язковими платежами).

Довірчим (командитним) товариством визнається товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників).

Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з повною відповідальністю, вони несуть солідарну відповідальність за боргами товариства.

Вкладники командитного товариства повинні вносити вклади і додаткові внески у розмірі, способами і у порядку, передбаченими установчим договором.

Сукупний розмір часток вкладників не