Особливості організації позакласної роботи з математики

Найчастіше вікторина проводиться так, що на певний час (наприклад, тиждень) пропонується декілька питань, завдань з математики (6-8). Ці питання та завдання можуть бути запропоновані через стінну газету або оформлені на спеціальному плакаті з яскравим закликом до учнів. Діти протягом тижня виконують запропоновані завдання, відповідають на питання, розв’язують завдання та приклади, свої роботи в письмовому вигляді з вказанням прізвища та класу, в якому вони вчаться, вкладають у відповідні конверти [15].

У вікторині повинні бути питання різного рівня складності, щоб у ній могли брати участь більшість учнів. Відповідь на кожне завдання, питання вікторини повинна бути оцінена певною кількістю очок.

Шкільні математичні олімпіади являють собою більш масові змагання, оскільки вони охоплюють учнів не одного, а всіх паралельних класів школи [27].

Олімпіади в школі проводяться раз на рік з метою підвищення інтересу учнів до математики, розширення їхнього світогляду, виявлення найбільш здібних учнів, підведення підсумків роботи математичних гуртків або клубу юних математиків, підвищення загального рівня викладання математики. Олімпіади проводяться лише для третьокласників, тому кожний учень в період навчання у початковій школі бере в ній участь лише один раз. Шкільні олімпіади проводяться в два тури. В першому турі, з більш легким завданням, звичайно беруть участь всі учні третіх класів. В другому турі приймають участь переможці першого туру.

Під час проведення олімпіад завдання даються з різних розділів математики: арифметики, елементів алгебри, геометрії. Організатори олімпіад повинні використовувати всі засоби, які б забезпечували повну самостійність учасників змагань під час виконання ними завдань [27]. Справжні переможці виявляються лише тоді, коли всі учасники змагання поставлені в однакові умови. Однаковість умов досягається, по-перше, тим, що всім учасникам дають одні й ті ж завдання (не за варіантами), і, по-друге, забезпеченням умов для самостійного виконання кожним учасником цього завдання.

Безпосереднє керівництво шкільною математичною олімпіадою здійснює комісія, затверджена директором школи.

 

 

Цікавість до математики школярів підтримується цікавістю самих задач, питань, завдань. Говорячи про цікавість, мається на увазі не розважання дітей порожніми забавками, а цікавість змісту математичних завдань або форми, в якій вони подаються. Педагогічно виправдана розважальність має на меті привернути увагу дітей, підсилити її, активізувати їхню розумову діяльність.

Позакласна робота характеризується наявністю в ній легкого та розумного гумору у змісті математичних завдань, у їхньому оформленні, у несподіваній розв’язці під час виконання цих завдань. Гумор повинне бути доступним розумінню дітей. Цей легкий, бадьорий настрій зберігається в пам’яті дітей і створює ще один стимул для занять математикою.

Такі моменти, коли вчитель зміг викликати окриленість і непідробну цікавість учнів до предмету, є справді для нього щасливими. З них складається радість педагогічної праці. Завдяки такому загальному підйому діти починають дивитись на вчителя відкрито й захоплено, чекаючи, чи не подарує він їм ще хвилини зацікавленості та творчості.

Здивування та гострий інтерес учнів, радість на їхніх обличчях від виникаючої здогадки можна спостерігати на уроках окремих вчителів у процесі навчання математики. Поряд з цим широкі можливості створення атмосфери творчого натхнення, самостійної індивідуальної і колективної практичної діяльності учнів приховують різноманітні види позакласної роботи з математики.

Позакласна робота з математики складає нерозривну єдність з загальним навчально-виховним процесом навчання математики, складного процесу впливу на свідомість і поведінку молодших школярів, поглиблення та розширення їхніх знань та навичок, самого змісту математики, всієї діяльності учителя у поєднанні з різноманітною діяльністю учнів.

 

 

1. Богданович М., Козак М., Король Я. Методика викладання математики: Навчально-методичний посібник. -К., 1999

2. Богданович М. В., Литвиненко Н. І. Зошит з математики для 5 класу. -К., 1990

3. Венгер Л. А. Педагогика способностей. -М., 1973

4. Виленкин Н. Я., Блох А. Я. О развитии логических и творческих способностей школьников при изучении математики. -М., 1982

5. Глейзер Г. И. История математики в школе. -М., 1983

6. Гончаренко С. У. Методологічні характеристики педагогічних досліджень//Вісник АПН України. -1993. -№ 1. -С. 11-24

7. Давыдов В. В. Психологические возможности младших и средних школьников в усвоении математики. -М., 1969

8. Захарова А. М. Розвивальне навчання математики в початковій та середній школі//Педагогіка і психологія. -2000. -№ 1

9. Истомина Н. Б. Методика преподавания математики. -М., 1992

10. Іванців М. Порівняння на уроках математики. -1999. -№ 1

11. Ізюмова А. В. Математична скарбничка//Математика. -2001. -№ 14-15

12. Касьяненко М. Д. Підвищення ефективності навчання математики. Організація творчої діяльності учнів: Навчально-методичний посібник. -К., 1980

13. Коваленко С. “Поле чудес”//Математика. -2001. -№ 45

14. Крутецкий В. А. Психология математических способностей. -М., 1968

15. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. -М., 1972

16. Менчинская Н. А., Моро М. И. Вопросы методики и психологии обучения арифметике. -М., 1965

17. Метельский Н. В. Дидактика математики. -Минск, 1975

18. Методика викладання математики в середній школі. -Х., 1992

19. Моро М. И., Вапняр Н. Ф. Карточки с математическими заданиями и играми: 2-й класс. -М., 1987

20. Перова М. Н. Дидактические игры и занимательные упражнения по математике. -М., 1997

21. Петерсон Л. Г. Активизация деятельности детей при изучении вычитания двузначных чисел с переходом через разряд//Начальная школа. -1997. -№ 6

22. Питання методики дидактичних досліджень. -К., 1972

23. Побірченко Н. А. Психологічні основи навчання математики. -К., 1985

24. Програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 (1-3) класи. -К., 1994

25. Русанов В. Н. Математические олимпиады школьников. -М., 1990

26. Свечникова А. А., Сорокин П. И. Числа, фигуры, задачи во внеклассной работе: Пособие для учителя. -М., 1977

27. Труднев В. П. Внеклассная работа по математике в школе. -М., 1975

28. Эльконин Д. Б. Вопросы возможного усвоения знаний. -М., 1965