Особливості підготовки та проведення семінарських занять з психології

 

1. Особливості підготовки та проведення семінарських занять з психології

2. Тренінги у навчанні психології

3. Метод “мозкового штурму” та його застосування

Список використаної літератури

 

 

Семінарське заняття з психології є діалогічною формою навчання, його основні функції включають розширення та поглиблення знань, розвиток умінь самостійної роботи, стимулювання інтелектуальної діяльності, репродуктивна активність, продуктивна активність.

Вивчення теоретичних аспектів навчальної дисципліни “Психологія” передбачає підготовку студентів до семінарських занять, метою яких є реалізація знань, здобутих на лекціях і під час самостійної роботи з підручниками та фаховою літературою. На семінарських заняттях здійснюється усне опитування і тестування студентів.

У процесі підготовки до семінарських занять студент має чітко усвідомити зміст питань з історії психологічних знань, методики психологічних досліджень, онтогенезу, основ знань з прикладних галузей психології, які згідно з планом семінару виносяться на обговорення. Студент повинен уміти розкрити ці питання, висловивши власну думку з порушеної проблематики, а також виконати тестові завдання. Позитивним моментом підготовки до семінарських занять є написання реферату або змістовної доповіді.

Основним завданням написання реферату є висвітлення конкретного питання з курсу “Психологія” за літературою, опрацьованою в процесі самостійної роботи. Реферат повинен складатися з таких основних структурних елементів: вступу, де обґрунтовується актуальність вибраної теми і формулюється мета і завдання дослідження; основної частини; висновків, а також списку використаної літератури, який має включати щонайменше десять позицій, оформлених за бібліографічними вимогами. Обсяг реферату – 10-15 аркушів формату А4. На титульній сторінці реферату зазначається назва установи, де виконується робота, прізвище, ім’я та по батькові студента, назва теми, номер групи і назва факультету, на якому навчається студент.

Непідготовленість студента до семінару чи його відсутність на занятті розцінюється як академічна заборгованість, наявність якої є підставою недопущення до складання заліку.

Основними вимогами, які ставляться до організації і проведення семінарських занять, є наступні.

1. Відповідність змісту семінарських занять типовій і робочій навчальним програмам, відображення у них розділів дисципліни.

2. Підготовленість викладача до проведення семінарських і практичних занять.

3. Зміст заняття, який включає: мету і спрямованість семінарського заняття, його місце в темі курсу; професійна спрямованість семінарських і практичних занять, яка забезпечує відображення особливостей відповідній спеціальності; використання наукових методів пізнання суті явищ, що вивчаються, і положень науки; розкриття на конкретних прикладах органічної єдності теорії і практики; наявність понятійного апарату, висновків з кожного питання та зв'язку з матеріалом, що вивчається.

4. Структура: раціональне використання дидактичних доцільних форм і методів навчання, спрямованих на найбільш ефективне здійснення навчальної мети семінарських і практичних занять і забезпечуючих логічну послідовність їх побудови, використання проблемного та інших методів навчання, які формують у студентів самостійний творчий підхід.

5. Стиль: вміння точно і обгрунтовано висловлювати свої думки мовою конкретної науки. Розвиток продуктивного мислення студентів у перебігу обговорення проблем, що розглядаються, залучення їх у колективну пізнавальну діяльність. Створення безпосереднього контакту викладача зі студентами, вміння залучити студентів до дискусії.

6. Забезпеченість семінарських занять методичними розробками, пакетами візуального супроводження, використання технічних засобів навчання.

 

 

Професійна діяльність психолога практика висуває особливі умови до особистості фахівця, покликаного надавати психологічну допомогу людині. Особистість практичного психолога виступає еталоном психологічного здоров'я і комфорту та є, за словами Р. Мея, основним інструментом, знаряддям праці. Таким чином, серйозним завданням системи професійної підготовки практичних психологів має бути сприяння їх особистісному розвиткові, культивування потреби у постійному самовдосконаленні, яке є неможливим без самопізнання. Завдяки активності самопізнання особистість перестає бути продуктом зовнішніх обставин, набуває здатності до самотворення, самоактуалізації.

У вихованні спеціаліста, робота якого спрямованого на допомогу іншим, важливе місце посідає тренінгова робота, яка також має певні особливості і принципи проведення, тому постає питання про необхідність підготовки психолога-практика, який може в своїй практиці використати і можливості групової форми роботи, адже вона є ефективною і продуктивною, сприяє не лише покращенню самопочуття, підвищення самооцінки, але й особистісному зростанню. З іншого боку, сама тренінгова робота може виступати як надійний засіб самопізнання особистості майбутніх практичних психологів, а, отже, й усвідомлення функціонування особливостей їх психічного життя, певних сфер життєдіяльності, та, звичайно, професійно значущих особистісних якостей. Тобто студенти в межах навчання у вузі мають можливість познайомитись з тренінговою роботою, включитись в групову діяльність і за допомогою інших учасників групи та тренера – викладача зростати особистісно, набувати не лише теоретичні знання, але й досвід. Проте використання тренінгу в вищій школі має певні особливості, це пов'язано із специфікою навчального процесу, з одного боку, та специфікою групової форми роботи, з іншого.

На сучасному етапі розвитку вищої школи широке розповсюдження у зарубіжній і вітчизняній освітній практиці отримав соціально-психологічний тренінг. Тренінг визначається як процес створення нових функціональних утворень (або розвиток вже існуючих), які керують поведінкою, або ж як група методів розвитку здібностей до навчання і оволодіння будь-яким видом діяльності.

Дещо окремо від перерахованих підходів до тренінгової роботи можна розглядати погляди Т. С. Яценко, яка використовує метод активного-соціально психологічного навчання, який є подібним до соціально-психологічного тренінгу, але має