Особливості притягнення до юридичної відповідальності у правовідносинах з рекультивації земель в Україні

 

У статті на основі норм чинного законодавства України аналізуються правові особливості притягнення юридичних та фізичних осіб до юридичної відповідальності за правопорушення у сфері рекультиваційних правовідносин. Автором досліджуються специфіка правових підстав притягнення до кримінальної, адміністративної, матеріальної, дисциплінарної та господарської відповідальності за нездійснення рекультиваційних робіт та пропонуються відповідні зміни до законодавства. Окрім цього, вивчається еколого-правова ситуація здійснення охорони земель та проведення їх рекультивації в Україні.

Ключові слова: рекультиваційні правовідносини, юридична відповідальність, кримінальна відповідальність, адміністративна відповідальність, матеріальна відповідальність, дисциплінарна відповідальність, господарська відповідальність.

В статье на основе норм действующего законодательства Украины анализируются правовые особенности привлечения юридических и физических лиц к юридической ответственности за правонарушения в сфере рекультивационных правоотношений. Автором исследуются специфика правовых оснований привлечения к уголовной, административной, материальной, дисциплинарной и хозяйственной ответственности за неосуществление рекультивационных работ и предлагаются соответствующие изменения в законодательство. Кроме этого, изучается эколого-правовая ситуация осуществления охраны земель и проведения их рекультивации в Украине.

Ключевые слова: рекультивационные правоотношения, юридическая ответственность, уголовная ответственность, административная ответственность, материальная ответственность, дисциплинарная ответственность, хозяйственная ответственность.

In the article analyzes the legal peculiarities bringing businesses and individuals to legal liability for violations in the field of reclamation relationships on the basis of current legislation of Ukraine. The author investigates the specifics of legal grounds for criminal, administrative, financial, disciplinary and economic responsibility for non-implementation of reclamation and proposed appropriate changes to legislation. Also studied environmental and legal situation implementation of land protection and reclamation holding them in Ukraine.

Key words: reclamation relationship, legal responsibility, criminal responsibility, administrative responsibility, disciplinary responsibility, material responsibility, economic responsibility.

Постановка проблеми. Конституцією України визначено, що земля є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави. У соціально-економічному розвитку України земельним ресурсам завжди належала провідна роль. За земельною площею вона – одна із найбільших (друга) серед країн Європи, а за якісним складом та біопродуктивністю ґрунтів – одна із найбагатших держав світу. Частка земельних ресурсів у складі продуктивних сил держави становить понад 40 відсотків [1, с. 54].

Однак сучасний стан земель у державі не відповідає їхньому продуктивному потенціалу, вимогам раціонального природокористування. Майже 92 відсотки земельного фонду залучено в господарський обіг, у результаті чого порушено екологічний стан навколишнього середовища та сільськогосподарських ландшафтів. Більша частина земель України піддається водній та вітровій ерозії, техногенному забрудненню, дегуміфікації, руйнуванню структури ґрунту, переущільненню.

Наступною правовою проблемою, яка покладається на державу у правовідносинах з рекультивації, є притягнення винних осіб до юридичної відповідальності. У науковій доктрині зазначається, що відповідальність за порушення земельного законодавства України має на меті забезпечення належного виконання земельно-правових норм щодо забезпечення реалізації конституційних гарантій здійснення та захисту суб’єктивних прав на землю, раціонального використання, відтворення й охорони землі як об’єкта права власності та основного національного багатства українського народу, основи державного суверенітету і територіальної цілісності держави, утвердження верховенства права, законності та правопорядку в земельних відносинах [2, с. 299].

Стан дослідження. Над науковою доктриною за притягнення до юридичної відповідальності фізичних та юридичних осіб за непроведення відновлення земель працювали такі науковці, як: В. І. Андрейцев, Г. І. Балюк, Т. О. Коваленко, А. М. Мірошниченко, В. В. Носік, Т. К. Оверковська та ін.

Мета статті – на основі норм чинного законодавства України та основних доктринальних положень науковців дослідити специфіку притягнення фізичних та юридичних осіб до юридичної відповідальності у сфері рекультиваційних правовідносин.

Виклад основних положень. Юридична відповідальність, як правило, здійснюється в межах право-забезпечувальних земельних правовідносин, які виникають і формуються внаслідок скоєння певними суб’єктами земельних правопорушень у регулятивних правовідносинах, які спрямовуються на відновлення порушених земельних прав різних суб’єктів цих правовідносин і захист їхніх прав та інтересів із застосуванням спеціальних засобів державно-правового примусу [2, с. 299]. На думку науковці, юридична відповідальність у земельному праві України спрямована на захист існуючого земельного правопорядку від протиправних посягань та стимулювання правомірної поведінки суб’єктів земельних правовідносин [2, с. 299]. У чинному Кримінальному кодексі України міститься розділ восьмий, який присвячений злочинам проти довкілля. Стаття 239 «Забруднення або псування земель» зазначає, що діяння, які призводять до забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого [3].

На наше переконання, цю норму потрібно розширити та вказати такий вид злочину, як