собою розвиток. В умовах раціонально побудованого навчання, враховуючи вікові можливості дошкільнят, можна сформувати у них повноцінні уявлення про окремі математичні поняття. Навчання при цьому розглядається як неодмінна умова розвитку, яке у свою чергу стає керованим процесом, пов'язаним з активним формуванням математичних уявлень і логічних операцій. При такому підході не ігнорується стихійний досвід та його вплив на розвиток дитини, але провідна роль відводиться цілеспрямованому навчанню.
Пошук
Особливості сприймання дошкільниками поняття про величину предметів
Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
34
Мова:
Українська
Під математичним розвитком слід розуміти зрушення і зміни у пізнавальній діяльності особистості, які відбуваються в результаті формування математичних уявлень і пов'язаних з ними логічних операцій. Формування математичних уявлень – це цілеспрямований і організований процес передачі і засвоєння знань, прийомів і способів розумової діяльності, передбачених програмними вимогами. Основна його мета – не лише підготовка до успішного оволодіння математикою в школі, а й всебічний розвиток дітей.
Таким чином, наука математичного розвитку у світлі сучасних вимог змінилася, стала більш орієнтованою на розвиток особистості дитини, розвиток пізнавальних знань, охорону його фізичного і психічного здоров'я. Якщо при навчально-дисциплінарному підході виховання вона зводиться до виправлення поведінки або попередження можливих відхилень від правил за допомогою «навіювань», то особистісно-орієнтована модель взаємодії дорослого з дитиною виходить з кардинально іншого трактування процесів виховання: виховувати – значить прилучати дитини до світу людських цінностей.
Перше заняття: Розмір предметів: по довжині (довгий, короткий) ; по висоті (високий, низький) ; по ширині (широкий, вузький) ; по товщині (товстий, тонкий) ; за масою (важкий, легкий) ; за глибиною (глибокий, дрібний) ; за обсягом (великий, маленький).
Ігровий матеріал: набір карток з зображенням геометричних форм.
1. Дорослий називає який-небудь предмет навколишнього оточення, а дитина показує картку з геометричною формою, відповідною формою названого предмета.
2. Дорослий називає предмет, а дитина словесно визначає його форму. Наприклад, косинка-трикутник, яйце-овал і т. д.
3. Дорослий показує картинку з предметом, діти визначають словесно за массою [5, 34].
Друге заняття: Геометричні фігури і тіла: коло, квадрат, трикутник, овал, прямокутник, куля, куб, циліндр.
Ігровий матеріал: набір геометричних форм. За допомогою геометричних форм викласти складні картинки.
Третє заняття: Структурні елементи геометричних фігур: сторона, кут, їх кількість.
Ігровий матеріал: ілюстрація з геометричним зображенням порваних килимків. Знайти підходящу (за формою і кольором) латочку і «полагодити» (накласти) її на дірку.
Четверте заняття: Форма предметів: круглий, трикутний, квадратний. Логічні зв'язки між групами величин, форм: низькі, але товсті; знайти спільне та відмінне в групах фігур круглої, квадратної, трикутної форм.
Ігровий матеріал- іграшки, кубики різної величини, м'ячі, пірамідки.
Основне завдання даних занять-пізнавальні та мовні вміння. Цілеспрямовано зорово і руховим способом обстежити геометричні фігури, предмети з метою визначення форми. Попарно порівнювати геометричні фігури з метою виділення структурних елементів: кутів, сторін, їх кількості. Самостійно знаходити і застосовувати спосіб визначення форми, розмір предметів, геометричних фігур. Самостійно називати властивості предметів, геометричних фігур; висловлювати у мові спосіб визначення таких властивостей, як форма, розмір; групувати їх за ознаками. Просторові відношення в парних напрямках від себе, від інших об'єктів, в русі в зазначеному напрямку; тимчасові – в послідовності частин доби, сьогодення, минулому і майбутньому часі: сьогодні, вчора і завтра.
Узагальнення 3-5 предметів, звуків, рух по властивостях – розміром, кількістю, формою та ін
Пізнавальні та мовні вміння. Порівнювати предмети на-віч, шляхом накладення, додатки. Висловлювати в мові кількісні, просторові, тимчасові відносини між предметами, пояснити послідовне збільшення і зменшення їх за кількістю, розміром.
П'ятирічки проявляють високу пізнавальну активність, вони буквально закидають старших різноманітними питаннями про навколишній світ. Досліджуючи предмети, їх властивості та якості, діти користуються різноманітними діями.
Діти радіють своїм досягненням і новим можливостям. Вони націлені на творчі прояви та доброзичливе ставлення до оточуючих. Індивідуальний підхід вихователя допоможе кожній дитині проявити свої вміння та схильності у різноманітній захоплюючій діяльності.
Формуючі заняття передбачають розробку системи математичного розвитку дітей 4-5 років у контексті різних видів діяльності. При проведенні формуючого заняття вирішувалися наступні завдання:
- Створити розвиваюче середовище; визначити найбільш оптимальний підхід для дітей 4-5 років;
- Скласти систему ігор;
- Експериментально випробувати вплив розробленої системи ігор на формування математичних уявлень.
Для вирішення поставлених цілей і завдань необхідно провести ігри з розвитку математичних уявлень у дітей 4-5 років. Для цього ми розділили всі ігри за принципом від простого до складного. Формують заняття проводяться у природних умовах.
Закріплення занять
У 4-5 років дитина прагне висловити свої судження, ідеї, потребує уваги до них з боку дорослого, у схваленні його прагнення зрозуміти щось, у підтримці. У даному випадку немає необхідності прагнути негайно дати дитині «правильні» відповіді на всі виникаючі в неї питання – набагато корисніше створити умови для розгортання його власних роздумів.
Тепер від дорослих потрібно:
– широко використовувати ілюстрації до книг, діафільми, телепередачі пізнавального спрямування тощо;
- якомога більше розповідати дітям про життя в різних місцях і в різні часи;
- уважно і зацікавлено вислуховувати міркування дітей, ніколи їх не критикуючи;
- ставити розвиваючі питання.
Носова Е. А. говорить, що бажано, щоб до кінця 4 роки діти могли:
1. Розрізняти