Особливості сприймання дошкільниками поняття про величину предметів

2. Розрізняти геометричні форми: коло, трикутник, чотирикутник, п'ятикутник і т. д. Розрізняти пряму і криву лінію.

3. Розуміти форми прикметників – вибирати з набору трьох предметів найбільший, самий довгий і т. п.

4. Розуміти форми прикметників – вибирати з набору трьох предметів найбільший, самий довгий і т. д.

5. Розуміти слова, що позначають взаємне розташування предметів: по рисунку відповідати на питання вихователя.

6. Впорядковувати предмети і малюнки до лав:

- За зростанням розміру предметів (спочатку подібних, потім різних) ;

- За зменшенням розміру предметів;

- По порядку проходження справ дитини протягом дня;

- По порядку зростання рослини, тварини, людини;

- Продовження ряду за зразком (наприклад, послідовність викладання намистин: червона-зелена-червона-зелена-червона-...) ;

- Ілюстрації до казки («Ріпка», «Колобок») у порядку розгортання дії.

7. Збирати п'ятимісні матрьошки і пірамідки з 7-8 кілець.

8. Збирати розрізні картинки з 4 частин.

9. Вважати напам'ять до 10.

10. Визначати кількість предметів в межах 5 без перерахунку:

а) на якійсь картці намальовано 3... ;

б) дай мені 3... ;

в) скільки тут?

11. Порівнювати за кількістю:

- Пошук множин з однаковою кількістю елементів, складених:

а) з однакових предметів,

б) з різних предметів;

- Пошук більшої множини;

- Пошук меншої множини.

12. Порівнювати безперервні кількості (води, піску) ; пошук однакових, великих, менших.

13. Вимірювати безперервні кількості довільною міркою («Дай мені 3 стаканчика рису»).

14. Розуміти слова «спочатку – потім», «довго – скоро», «швидко – повільно», «зараз».

15. Класифікувати об'єкти за однією ознакою.

16. Розрізняти цифри в межах 10 [8, 105].

 

 

При формуванні уявлень про величину предметів використовується спеціальний дидактичний матеріал. У другій молодшій групі для порівняння достатньо взяти два предмети, пропонуючи дітям визначити як абсолютну (довгий – короткий), так і відносну величину (довший – коротше). Основна вимога до дидактичного матеріалу в цій групі – порівнюємо властивість повинна бути яскраво виражено і реально характеризувати предмет.

На перших заняттях переважно використовувати плоскі предмети, поступово розширюючи їх коло, щоб зформувати у дітей узагальнене уявлення про те, що при порівнянні будь-яких предметів різної довжини вони визначаються як довгі – короткі, довше – коротше; різної ширини – широкі – вузькі, ширше і т. д. Слід враховувати, що різний колір дозволяє виділити величину, тому спочатку потрібно пропонувати для порівняння різнокольорові предмети. На кожному занятті слід надавати дітям можливість-діяти з роздатковим матеріалом (смужки паперу різної довжини при рівній ширині і, навпаки, різної ширини при рівній довжині; різної довжини, різної ширини; клаптики тканини різної товщини і т. п.). Дії з роздатковим матеріалом забезпечують можливість всебічного обстеження предметів кожною дитиною.

Навчання дітей другої молодшої групи ведуть поступово. Спочатку дошкільнят навчають при порівнянні двох плоских предметів показувати і називати довжину, як найбільш легко виділяється протяжність, потім інші виміри. Порівняння предметів по кожному вимірюванню окремо слід проводити на 3-4 заняттях. Вихідним у роботі з малюками є обстеження – спеціально організоване сприйняття предметів з метою використання його результатів у тій чи іншій змістовної діяльності.

Позитивний ефект дає застосування таких прийомів прямування, як показ довжини, ширини і т. д., проведення пальцем за вказаною протяжністю, «вимір» розведеними пальцями або руками, порівняння різних ознак величини шляхом застосування або накладення [8, 74].

Обстеження дає можливість встановити напрям кожної конкретної протяжності, що має суттєве значення для їх відмінності. Діти дізнаються, що при показу довжини рука рухається зліва направо, уздовж предмета, показуючи ширину, ру ка рухається поперек предмета, висота показується знизу нагору або зверху вниз, а товщину показують розведеними пальцями і ступінь розведення залежить від товщини предмета. Товщина округлих предметів показується шляхом обхвату їх. Показ обстежуваної ознаки величини потрібно повторювати 2-3 рази, щоразу кілька зміщуючи лінію руху, щоб діти не співвіднесли дану ознака з якою-небудь однією лінією або стороною предмета.

Враховуючи той факт, що в процесі пізнання дії завжди повинні супроводжуватися словом, необхідно називати обстежувані ознаки величини. Спочатку це робить вихователь, а потім вимагає осмисленого вживання дітьми слів довжина, ширина, висота, товщина.

Велике значення надається навчання молодших дошкільнят способам порівняння: додатком і накладення. При накладенні або додатку порівнювані предмети підрівнюють з одного краю (краще з лівого) або ставлять поруч на одну площину, якщо порівнюють по висоті.

Для вправи дітей в порівнянні предметів за величиною можна давати такі, наприклад, завдання:

- з двох смужок різної довжини, розкладених на столі, показати довгу або, навпаки, коротку;

- дітям пред'являються по черзі зразки різної довжини; необхідно знайти смужку такої ж довжини;

- потрібно взяти найдовший брусок з двох; показати його довжину, потім показати довжину короткого бруска;

– знайти довгий олівець з двох, покласти його вгорі, а короткий покласти під ним [7, 35].

Вихователь перевіряє, як діти виконують завдання, пропонує їм розповісти про величину обраного предмету, пояснити, чому саме