Особливості заселення території сучасної України в епоху кам'яного віку. Епоха міді, бронзи

 

Вступ

1. Особливості заселення території сучасної України в епоху кам'яного віку. Епоха міді, бронзи

2. Трипільська культура – найяскравіша археологічна культура

3. Державогенез на території України 9-го століття

Висновки

Список використаних джерел

 

 

Перша економічна формація в історії людства – первіснообщинна. Суть її полягала в колективному виробництві та споживанні, а також у колективній власності на природні ресурси і знаряддя праці. Протягом тривалого часу свого існування первіснообщинна формація пройшла кілька стадій розвитку, які вирізнялись характером продуктивних сил і виробничих відносин. Чітко визначаються дві стадії розвитку:

- привласнюючого господарства;

- відтворюючого господарства.

Окремі дослідники (наприклад, В. Ф. Генінг) виділяють третю стадію, пов'язану з виникненням в економіці металургії, а в суспільній організації – племінного ладу.

Основна мета первісного виробництва полягала у створенні необхідного продукту для забезпечення фізичного існування людини й розширеного відтворення населення. На першому етапі розвитку первіснообщинної суспільно-економічної формації з'являється і додатковий продукт. Набувши споживчо-вартісної форми, він свідчить про зародження нових станово-класових відносин.

У межах первіснообщинної формації мали місце 2 великих суспільних поділи праці:

- характеризувався виділенням скотарських племен з середовища землеробських, що зумовило значне підвищення продуктивності праці, появу додаткового продукту і натурального обміну;

- характеризується відокремленням ремесла від землеробства і пов'язаний з виникненням металургії як самостійної галузі виробництва. Цей поділ праці спричинився до корінних змін в економічній та суспільній структурі. Розвиток продуктивних сил у первісному суспільстві відбувався загалом по висхідній лінії, але нерівномірно: в одних регіонах історичний поступ ішов швидше в інших повільніше [6, 86].

 

 

Первісна людина з’явилася на території України близько мільйона років тому, в часи раннього палеоліту. Це були архантропи (прадавні люди). Об´єм їхнього мозку – 800-1300 см3, зріст 160-170 см. Палеоліт – найбільший у часовому вимірі період історії людства. Почалося використання вогню й одягу, споруджуються перші житла, складаються початкові форми людських колективів, зароджуються ідеологічні уявлення та першопочатки мистецтва. Основним заняттям людей було збиральництво та полювання на дрібних тварин. В Україні виявлено близько 30 стоянок людей того часу: біля села Королеве (Закарпаття), міста Амвросіївка (Донецька обл.) та ін. Основне знаряддя праці – ручне рубило, яке вироблялося з каменю.

Життя первісних людей значно ускладнювалося надзвичайно різкими змінами клімату, пов’язаними з періодичним похолоданням, а також геополітичними катаклізмами (землетрусами та ін.).

Приблизно 150 тис. років тому, наприкінці другого зледеніння, з’являються люди нового типу – неандертальці: невисокі на зріст (150-160 см), сутулі, з масивною головою, їхній мозок відповідав об´єму мозку сучасної людини, досягаючи 1600 см3. Спосіб життя неандертальця стає більш «цивілізованим»: значно удосконалюється виробництво крем’яних і кам’яних знарядь, мисливської зброї, будуються перші житла, використовується вогонь, виникають зародки родового ладу, виготовляється перший одяг зі шкур, зароджується мова і мистецтво. В багатьох печерах, в яких проводилися розкопки, зустрічаються поховання у відповідності з певними релігійними віруваннями.

В Україні відомо понад 200 поселень неандертальців: у Наддніпрянщині, Подесенні, Наддністрянщині, Прикарпатті і Закарпатті, на Донеччині. У період пізнього палеоліту (40-10 тис. р. дон. е.), коли клімат України характеризувався як континентально-холодний, а землю вкривали лісотундра і степ, з’являється людина сучасного типу – кроманьйонець (гомо-сапієнс – людина розумна). В межах України відомо близько 800 пізньопалеолітичних пам´яток-поселень. В цей період склався родовий лад, коли люди об´єднувалися в племена. Кроманьйонці вміли виготовляти багато різних знарядь праці, використовуючи для цього кістки звірів. Значного розвитку набуває мистецтво, в тому числі перші музичні інструменти, з’являються зародки вірувань: анімізм (культ предків, вшанування померлих), тотемізм (віра в спільного предка з тварин чи рослин), фетишизм (поклоніння предметам неживої природи).

У середньокам´яну добу – мезоліт (9-6 тис. до н. е.) – сформувався сучасний клімат, став близьким до нинішнього тваринний і рослинний світ. Важливим заняттям людини залишалося полювання. Значно зростає роль рибальства. Також набуло поширення збирання черепах, ягід тощо. У межах України можна виділити три групи мезолітичних племен: полісько-північну, наддністрянську і степову, які дещо різнилися між собою побутом та звичаями [1, 104].

У мезоліті відбувалися значні зміни у виробництві і подальшому вдосконаленні знарядь праці. Зокрема, були винайдені лук і стріли. Почалося приручення диких тварин – собак, свиней. Таким чином, виникають перші форми відтворюючого господарства. Судячи з поховального обряду, люди вірили в загробне життя, поклонялися небесним світилам, передусім сонцю. Померлих почали ховати на могильниках, за межами стоянок.

Завершальною стадією кам’яного віку була епоха неоліту (новий кам’яний вік), котра тривала з VI по 111 тис. до н. е. На цей час клімат стає більш теплим і вологим. Відбувається подальше удосконалення знарядь праці, приручаються всі основні види домашніх тварин, виникає примітивне землеробство. Значно розширюється відтворююче господарство, особливо мотижне землеробство, скотарство, що сприяло швидкому зростанню чисельності населення. Все це свідчило про настання нового етапу в історії людства, своєрідної неолітичної революції. В цей час виникло виробництво ліпного глиняного посуду без гончарного круга.

IV-III тис. до н. е. – час переходу від кам´яного періоду до доби металів, що