Освітня діяльність та науково-педагогічні погляди М.М. Грищенка (1900-1987 рр.)

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до тематичного плану науково-дослідних робіт кафедри педагогіки Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського “Проблеми підготовки вчителя у контексті прогресивних педагогічних тенденцій та педагогічної спадщини XX століття” від 21 грудня 2004 р. № 5, безпосереднім виконавцем яких була дисертант. Тема дисертації затверджена Вченою радою Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського (протокол від 31 травня 2005 р. № 15) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол від 25 квітня 2006 р. № 4).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування й систематизація поглядів М.М. Грищенка, визначення місця й можливостей використання доробку вченого в українській педагогічній науці та практиці.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

- проаналізувати на основі системно-історичного й функціонально-структурного методів стан висвітлення теми дисертації у вітчизняній та зарубіжній літературі й визначити напрями подальшого дослідження;

- розкрити етапи життєвого і творчого шляху вченого;

- виявити й систематизувати провідні науково-педагогічні ідеї вченого-педагога;

- охарактеризувати зміст і основні напрями педагогічної діяльності вченого, розробити її наукову періодизацію;

- оцінити досвід освітньої та науково-педагогічної діяльності М.М.Грищенка у вищих навчальних закладах;

- обґрунтувати перспективи використання педагогічних ідей ученого для розвитку сучасної освіти в Україні.

Сукупність завдань дала змогу визначити логіку та послідовність дослідження, структуру дисертації.

Об’єкт дослідження – науково-педагогічна спадщина вчених-педагогів України.

Предмет дослідження – освітня діяльність та науково-педагогічні погляди М.М. Грищенка.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що теоретичні розробки й положення, історичний досвід, висновки та пропозиції, наведені в дисертаційному дослідженні, сприятимуть поліпшенню навчально-виховного процесу й підготовки педагогічних кадрів, а впровадження запропонованих заходів – прискоренню включення вищих навчальних закладів України до Болонського процесу.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використано комплекс методів дослідження:

- загальнонаукових (аналіз, синтез, зіставлення, узагальнення, систематизація) – з метою вивчення творчого доробку М.М.Грищенка з позицій того часу й сучасної теорії та практики; 

- історико-педагогічних (ретроспективний, логіко-системний, хронологічно-структурний, зіставно-порівняльний аналіз праць ученого-педагога, наукової літератури й архівних матеріалів), що дало змогу розглядати провідні ідеї та діяльність М.М.Грищенка в часовій динаміці; 

- соціологічних (відбір, класифікація та періодизація історичних фактів, опитування – письмове й усне), що дало можливість здійснити актуалізацію творчості педагога, виявити її кількісні й якісні характеристики;

- пошуково-бібліографічний – для аналізу, систематизації і класифікації архівних фондів, бібліотечних каталогів і друкованих джерел з теми дослідження;

- періодизації – при дослідженні якісних змін на певних історичних етапах;

- контент-аналіз – для вивчення нормативно-правової бази й документальної інформації;

- узагальнення опрацьованих матеріалів – під час формулювання висновків, рекомендацій та визначення шляхів використання доробку вченого в сучасних умовах.

Джерельну базу дослідження становили: праці М.М. Грищенка (монографії, підручники, навчальні посібники, програми, статті, записи, лекції, листи, рецензії, звіти); спогади сучасників ученого, його учнів і послідовників (Н.П. Дічек, І.Г. Єременко, Н.П. Калениченко, Б.С. Кобзар, В.К. Майборода, Н.Г. Майборода, Л.А. Медвідь, Л.О. Хлєбнікова, О.О. Чорна, М.І. Шкіль); наукові біографії М.М. Грищенка й публікації дослідників його життя та творчості; фактологічні дані – документи й матеріали з фондів Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України (ф. 166), Державного архіву м. Києва (ф. № Р.-1536), архіву Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (ф. р. № 126). Окрему групу утворюють періодичні видання ХХ ст. (газети: “Київський університет”, “Радянська освіта”, “Пролетарская правда”; журнали: “Радянська школа”, “Вісник Наркомату освіти”, “Бюлетень Укрглавпрофобра УССР”, “Шлях освіти”), сучасні видання – збірники наукових праць науково-дослідних установ і вузів, наукові записки вузів, автореферати, дисертаційні дослідження, монографії, матеріали наукових конференцій і публікації в сучасній періодиці. 

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що в ньому вперше: 

- комплексно досліджено й систематизовано основні науково-педагогічні ідеї та зміст освітньої діяльності М.М.Грищенка;

- теоретично узагальнено досвід педагогічної діяльності вченого; розроблено її наукову періодизацію, виокремлено три періоди: пошуково-пропедевтичний (1923-1940 рр.), науково-педагогічний (1940-1955 рр.), освітньо-педагогічний та узагальнюючий (1955-1987 рр.); 

- охарактеризовано головні чинники формування науково-педагогічного світогляду М.М. Грищенка (родинне виховання та соціальне оточення, в якому зростав учений; винятковий вплив викладацького колективу: П.Й. Горецького, К.Ф. Лебединцева, О.М. Астряба, О.К. Дорошкевича, М.І. Вериківського, П.М. Нятко; система освіти, в умовах якої відбувалося становлення особистості М.М. Грищенка; наукове та навчально-педагогічне середовище, в якому він опановував найновіші методи раціонального дослідження й розпочав власну педагогічну діяльність; постійне творче самовдосконалення й самостійні науково-педагогічні пошуки вченого);

- введено в науковий обіг 64 нових архівних документи, а також історичні факти, що дало змогу поглибити й конкретизувати відомості про педагогічну діяльність М.М. Грищенка, її вплив на освітні процеси ХХ століття;

удосконалено:

- концепт моделі підготовки молодих викладачів;

- біографічні дані життя й творчості вченого; джерелознавче поле проблематики шляхом його розширення;

дістали подальшого розвитку:

- аналіз, зміст та основні напрями педагогічної діяльності вченого;

- інноваційні ідеї та досвід