Підприємство в умовах ринкового господарства

• визнані штрафи, пеня, неустойка;

• витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;

• інші витрати операційної діяльності.

До фінансових витрат належать процентні та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу.

До складу інших витрат включають витрати (крім фінансових), які виникають під час фінансово-господарської діяльності підприємства, але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та реалізацією продукції. Це:

• собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова вартість та витрати, пов'язані з реалізацією фінансових інвестицій) ;

• собівартість реалізованих необоротних активів (залишкова вартість та витрати, пов'язані з реалізацією необоротних активів) ;

• собівартість реалізованих майнових комплексів;

• втрати від неопераційних курсових різниць;

• сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій, у тому числі втрати від участі в капіталі асоційованих, дочірніх або спільних підприємств;

• витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, демонтаж тощо) ;

• залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів;

• інші витрати.

Витрати операційної діяльності групують за такими економічними елементами: матеріальні затрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати.

До складу елемента «Матеріальні затрати» включають вартість витрачених у виробництві сировини та основних матеріалів, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів.

До складу елемента «Витрати на оплату праці» входять заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

Елемент «Відрахування на соціальні заходи** включає відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.

До складу елемента «Амортизація» відносять суму нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

До складу елемента «Інші операційні витрати» включають витрати операційної діяльності, які не ввійшли до складу попередніх елементів, зокрема витрати на відрядження, послуги зв'язку, виплату матеріальної допомоги, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.

 

 

В умовах переходу до ринкових відносин перед підприємством постає багато питань, пов’язаних з його діяльністю. Функціонування підприємств ускладнюється змінами як у зовнішньому, так і внутрішньому середовищі його діяльності, що обумовлює необхідність розробки нових підходів до визначення його цільової функції, обгрунтування економічних передумов досягнення оптимальних резервів прибутку, які забезпечують конкурентоспроможність підприємства на ринку і визначають перспективи його розвитку.

В умовах ринку підприємства зіткнулися з багатьма чинниками ймовірнісного характеру, що викликає необхідність відмови від жорсткого планування і переходу до гнучкої системи економічного регулювання його діяльності. Реалізація цієї задачі пов’язана з розробкою стратегії діяльності підприємства, в якій визначаються мета і задачі діяльності, ресурсне забезпечення, шляхи досягнення, цілі і методи вирішення задач. Від підприємств вимагається формування методів ефективної роботи в умовах розвитку конкуренції.

Досвід останніх часів показує, що далеко не всі підприємства готові до ведення конкурентної боротьби. Навіть те, що багато з них є власниками конкурентноспроможної продукції (що саме по собі дуже важливо) не дозволяє багатьом з них реалізовувати цю перевагу із-за відсутності практики використання всього комплексу засобів маркетингу: гнучкої асортиментної і цінової політики, адекватної організації каналів розподілення продукції (товарів, послуг), ефективних методів стимулювання і реалізації та інше. Разом з тим, кон’юнктурна ситуація з кожним роком все більш ускладнюється поступовим розширенням територій ринку і залученням західних фірм, що мають значний досвід в умовах жорсткої конкуренції.

Економічна система ринкового господарства базується на автономії господарських суб’єктів, механізму ринку та конкуренції. Підприємство як суб’єкт ринкових відносин для здійснення своєї господарської діяльності повинно бути, з одного боку, конкурентноспроможним по відношенню до аналогічних підприємств, що функціонують на ринку, з другої – взаємодіяти з підприємствами інших галузей, інфраструктур.

Бізнес базується на трьох основних обставинах: перша – споживач; друга – нарахування у персоналу глибоких спеціальних знань про виробництво продукції даного виду; третя – випуск продукції високої якості, а одним з основних критеріїв успіху бізнесу являється конкурентоспроможність.

По суті, конкуренція – процес боротьби фірм за платоспроможний попит, тому що, не дивлячись на різноманіття форм прояву, суть галузевого взаємодії фірм зводиться до одного – зміцнення свого положення шляхом розширення контрольованої частки ринку. Однак, зміст самого процесу конкуренції залежить від факторів, що обумовлюють тип ринкової структури і характер взаємодії фірм галузі. Головні критерії розмежування типів конкуренції пов'язані з об'єктно-конкурентних дій (продукт, ціна, обсяг продажів) і принципами взаємодії продавців (враховують або не враховують поведінку один одного). Виходячи з цього, розрізняють довершену (чисту) і недосконалу конкуренцію. Досконала конкуренція – тип конкуренції, при якій фірми не мають ринкову владу та конкурують за ціною. Характерною її особливістю є те, що продавці не можуть збільшити свої прибутки за рахунок підвищення ціни і єдиним доступним для них способом отримання економічного прибутку є зниження витрат виробництва, а досконала конкуренція стає умовою забезпечення максимальної ефективності функціонування економіки. Досконала конкуренція є скоріше теоретичну модель, ніж тип реального суперництва фірм. По-перше, самі умови абсолютно конкурентного ринку на практиці мало здійсненні, оскільки зазвичай ринки не є атомізовані, а продукція фірм найчастіше диференційована. Фірми використають різні технології, а капіталомісткість виробництва сучасного Такора, що сильно ускладнює міжгалузевий перелив капіталу. По-друге, посилка про пасивному пристосуванні фірм до ринковими умовами і цінами не відповідає реальному характеру їх діяльності, пов'язаній з активним впливом на навколишнє ринкове середовище. По-третє, неповна доступності інформації, а саме її асиметрія є рушійним мотивом конкуренції. Нарешті, якщо ми десь і зустрінемо умови, що відповідають вимогам досконалої конкуренції, то вони будуть усього лише відображати результат процесу конкуренції, нічого не кажучи про сам спосіб конкуренції.

Недосконала конкуренція – тип конкуренції, при якій фірми мають ринкову владу та конкурують за обсяг продажів. Даний тип конкуренції представляє спосіб конкуренції фірм, що мають різні розміри і витрати, відмінні характеристики продукту і різні цілі, а також застосовують різні конкурентні стратегії. Економічний зміст цієї конкуренції полягає в тому, що ринкове взаємодія фірм являє собою постійно модифікується процес протидії пануванню на ринку окремих фірм. А його відмінною особливістю є використання переважно нецінових факторів конкуренції. Найбільш поширені форми недосконалої конкуренції – це монополістична конкуренція, що представляє суперництво між фірмами, ринкова влада яких обумовлена унікальними особливостями їх товару, і олігополістична конкуренція, що представляє суперництво між фірмами, ринкова влада яких обумовлена їх ринковою часткою.

Конкуренція реалізується не лише через ціни, а й допомогою типу продукту, способів виробництва і збуту. Вона зачіпає не тільки споживачів, але й інші конкурентні сили – ресурсів постачальників, посередників, які виробників товарів-замінників і т. д. Як функція ринкової структури конкуренція може бути більш-менш обмеженою. Головне, однак, полягає в тому, аби визначити, наскільки відповідальність кількості, якості і ціни товарів запитам споживачів. У цьому сенсі може конкуренція бути ефективною і неефективною.