Підвищення фізичної працездатності дітей старшого шкільного віку

на початку дослідження 

 

Обґрунтовуючи дані результати визначення фізичної працездатності, ми бачимо, що на початку дослідження фізична працездатність у студенток контрольної та основних груп була на задовільному рівні та була майже ідентичною: в контрольній групі середнє значення 10, 33±0, 56; в основній групі середнє значення 10, 98±0, 57 балів.

 

На рис. 5 подані результати визначення фізичної працездатності в дітей старшого шкільного віку контрольної та основної груп на початку дослідження.

 

Рис. 5. Результати визначення фізичної працездатності у студенток обох груп на початку дослідження (індекс Руф’є)

 

Обґрунтовуючи результати, продемонстровані в рис. 5, ми можемо зробити висновок, що фізична працездатність за індексом Руф’є студенток контрольної та основної груп на початку дослідження знаходилась на рівні від поганого до доброго:

2 (6, 67%) дівчат контрольної групи та 1 (3, 33%) дівчина основної групи мали добру фізичну працездатність;

14 (46, 67%) дівчат контрольної групи та 12 (40, 00%) дівчат основної групи мали середню фізичну працездатність;

10 (33, 33%) дівчат контрольної групи та 12 (40, 00%) дівчат основної групи мали задовільну фізичну працездатність;

4 (13, 33%) дівчат контрольної групи та 5 (16, 67%) дівчат основної групи мали погану фізичну працездатність.

Середні значення індексу Руф’є студенток обох груп наприкінці дослідження подані в табл. 4.

 

Таблиця 4

Оцінка фізичної працездатності за індексом Руф’є студенток обох груп наприкінці дослідження 

Примітка.

* – показник вірогідності розходжень р<0, 05.

 

Обґрунтовуючи дані результати визначення фізичної працездатності з табл. 4, ми бачимо, що наприкінці дослідження фізична працездатність у студенток основної групи значно вища, ніж у студенток контрольної групи. Середній показник фізичної працездатності за індексом Руф’є в контрольній групі дорівнює 8, 52±0, 38 балів, що відповідає середньому рівню; в основній групі: 6, 25±0, 37 балів, що відповідає добрій фізичній працездатності.

На рис. 6 подані результати визначення фізичної працездатності в дітей старшого шкільного віку контрольної та основної груп наприкінці дослідження (індекс Руф’є).

 

Рис. 6. Результати визначення фізичної працездатності у студенток обох груп наприкінці дослідження (індекс Руф’є)

 

Обґрунтовуючи рис. 6, ми можемо зробити висновок, що фізична працездатність (за індексом Руф’є) студенток контрольної групи значно нижча, ніж у студенток основної групи наприкінці дослідження, що доводить ефективність застосування комплексної програми фізичного виховання в поєднанні з апітерапією в дітей основної групи:

1 (3, 33%) дівчина основної групи мала високу фізичну працездатність;

2 (6, 67%) дівчат контрольної групи та 20 (66, 67%) дівчат основної групи мали добру фізичну працездатність;

22 (73, 33%) дівчини контрольної групи та 6 (20, 00%) дівчат основної групи мали середню фізичну працездатність;

6 (20, 00%) дівчат контрольної групи та 3 (10, 00%) дівчини основної групи мали задовільну фізичну працездатність.

На рис. 7 подані результати визначення індексу Руф’є у студенток контрольної групи на початку і наприкінці дослідження

 

Рис. 7. Результати визначення індексу Руф’є у студенток контрольної групи на початку і наприкінці дослідження

 

Аналізуючи рис. 7 ми бачимо, що фізична працездатність (за індексом Руф’є) дівчат контрольної групи на початку і наприкінці дослідження значно не змінилася.

На рис. 8 подані результати визначення індексу Руф’є у студенток основної групи на початку і наприкінці дослідження.

Рис. 8. Результати визначення індексу Руф’є у студенток основної групи на початку і наприкінці дослідження

 

Аналізуючи рис. 8 ми бачимо, що фізична працездатність дівчат основної групи наприкінці дослідження значно краща, ніж була на початку дослідження.

Отримані результати свідчать про наявність достовірного зв’язку між вірно підібраною програмою фізичного виховання та харчуванням і їх впливом на фізичну працездатність та здоров’я дітей старшого шкільного віку.

 

Висновки. Дослідження довело позитивний вплив впровадженої програми фізичного виховання в поєднанні з апітерапією на фізичний розвиток дітей старшого шкільного віку та підвищення їх фізичної працездатності.

Перспективи подальших досліджень. Наші дослідження будуть спрямовані на пошук ефективних засобів фізичного виховання та особливостей харчування дітей старшого шкільного віку щодо покращення функціонального стану їх організму.

 

 

Голощапов В. М. Апитерапия / В. М. Голощапов // Целебные продукты пчел. Методы и практика применения. – Санкт-Петербург, 2002. – 192 c.

Мірошніченко В. М. Застосування фізичних тренувань різного спрямування для вдосконалення фізичного здоров'я дівчат з урахуванням соматотипу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. виховання і спорту: спец. 24. 00. 02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» [Електронний ресурс] / В. М. Мірошніченко. – Львів, 2008. – 17 с.

Петрова І. В. Специфіка дозвіллєвої роботи з дорослими / І. В. Петрова // Педагогічний вісник. – 2004. – № 4. – С. 82-89.

Самоха Р. А. Інноваційні технології фізичного виховання студентів педагогічних університетів із застосуванням народних традицій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13. 00. 07 «Теорія і методика виховання» / Р. А. Самоха. – К., 2007. – 20 с.

Світоглядно-духовне підгрунтя у вирішенні виховних завдань фахівцем з фізичного виховання [Електронний ресурс] / В. П. Іващенко, О. П. Безкопильний, Л. І. Чипиленко, С. В. Гречуха, І. М. Хоменко // Педагогіка, психологія та мед. -біол. пробл. фіз. виховання і спорту. – 2007. – № 6. – С. 116-119.

Шевців У. С. Технологія впровадження оздоровчих видів гімнастики у фізичне виховання старшокласниць (на прикладі шейпінгу) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. виховання і спорту: спец. 24. 00. 02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» [Електронний ресурс] / У. С. Шевців. – Львів, 2009. – 18 с.