План лекції з дисципліни Безпека життєдіяльності

2. Безпека системи. Теоретичні основи БЖД

3. Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності, система «людина – машина – життєве середовище» та її компоненти.

Висновок

Додаток 1.

Основні терміни і поняття безпеки життєдіяльності

 

 

1. Хван Т. А., Хван П. А. Безопасность жизнедеятельность. Учебное пособие для вузов. – Ростов-на-Дону. : Феншс, 2000. – 352 с.
2. Желібо С. юП., Завірюха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Львів. : Каравела. 2001, – 320 с.
3. Скобло Ю. С., Цапко В. Г., Мазаренко Д. І., Тщенко Л. М. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. – Київ. : Знания, 2004. – 397 с. (С. 169-192).
4. Ярошевська В. М. Безпека життєдіяльності. Підручник. – Київ. : Професюнал, 2004.
5. Бедрш Я. Л., Нечай В. Я. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студентов вищих навчальних закладів. – Львів. : Магнолія, 2007. – 499 с.
6. Белов С. В. Безопасность жизнедеятельности. Учебник, Москва, высшая школа, 1999.
7. Гринин А. С., НовиковВ. Н. Безопасность жизнедеятельности. Учебное пособие, Москва, Гранд, 2002.

 

 

Абстинентний синдром – реакція організму на відсутність наркотичної речовини.

Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю. Це – вихід з ладу машин, механізмів, пристроїв, комунікацій, внаслідок порушення технології виробництва, правил експлуатації, правил безпеки, помилок, які допущені при проектуванні, будівництві, а також внаслідок стихійних лих.

Адаптація (щодо наркоманії) – пристосованість організму до певної дози наркорічної речовини.

Адекватне – відповідне, помірне, узгоджене, правильне, точне.

Анаболізм – засвоєння речовин та синтез специфічних для кожної тканини сполук.

Аналіз дерева помилок – один з інструментів системної безпеки, що використовується при оцінці надзвичайно складних або деталізованих систем.

Аналізатори – сукупність взаємодіючих утворень периферичної і центральної нервової системи, що здійснюють сприймання та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі так і в середовищі самого організму.

Антидепресанти – різні, за хімічною будовою і механізмом дії, психотропні засоби, які покращують настрій, знімають тривогу і напругу.

Антимутагени – фізичні та хімічні чинники, які знижують частоту виникнення спадкових змін організму – мутацій.

Антиоксиданти – природні або синтетичні речовини, які вповільнюють або запобігають окисненню органічних сполук в організмі.

Антитіло – субстанція, що виробляється лімфоцитами у відповідь на агресію в організм антигенів.

Антропометрія – вимір і опис тіла людини в цілому й окремих його частин.

Асфіксія – задуха, викликана кисневим голодуванням та надлишком вуглекислого газу в крові та тканинах.

Атрибути – невід'ємні властивості, без яких людину не можна уявити і без яких вона не може існувати (стать, вік, темперамент, здоров'я, мова, спрямованість).

Афект – найсильніша емоційна реакція, яка повністю охоплює людину і підкоряє її думки і рухи.

Бактерія – одноклітинний організм, який розмножується простим поділом.

Безпека – 1) стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди; 2) збалансований, за експертною оцінкою стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем, тощо.

Безпека життєдіяльності – галузь знань та науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання, від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій.

Безпека людини – складова характеристика стратегічного напрямку людства, що визначений ООН як «сталий людський розвиток».

Безпека систем – наука, що застосовує інженерні та управлінські принципи для забезпечення необхідної безпеки, вчасного виявлення ризику безпеки, застосування засобів по запобіганню та контролю цих небезпек протягом життєвого циклу системи, та з урахуванням ефективності операцій, часу та вартості.

Безумовні рефлекси – стереотипи поведінки, надбані людиною у постійних умовах зовнішнього середовища, які формувалися в процесі всієї попередньої історії розвитку і передаються у спадок.

Біологічні ритми – періодичне повторювання зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів та явищ у живих організмах.

Біомеханіка – розділ біофізики, що вивчає механічні властивості живих тканин, органів і організму в цілому, а також механічні явища, що відбуваються в них.

Біота (життя) – історично сформована сукупність росин і тварин, об'єднаних загальною областю розподілу.

Вакцина – хімічна речовина, отримана з живих чи мертвих мікроорганізмів, що використовується для вироблення імунітету до збудників цієї хвороби у тварин і людей.

Вивих – стійке зміщення суглобних кінців кісток за межі їх нормальної рухомості.

Виробниче середовище – простір, в якому здійснюється трудова діяльність людини.

Вібрація – коливання твердих тіл, частин апаратів, машин, устаткування, споруд, що сприймаються організмом людини як струс.

Відмороження – пошкодження тканин організму, викликане дією низьких температур.

Відповідальність – це поняття, що відбиває