Платіжні системи в Інтернеті

 

1. Умови проведення електронних платежів

2. Класифікація і характеристика платіжних систем Інтернету

3. Електронні платіжні системи в Українському сегменту Інтернету

Використана література

 

 

Перш ніж розглянуті умови проведення електронних платежів, введемо декілька визначень.

Банк-емітент (банк покупця) – випускає (емітує) картки, відкриває клієнтові рахунок, пов’язаний з карткою, проводить авторизацію платежів картками (підтверджує, що на рахунку є гроші) та здійснює переведення грошей з карткового рахунка клієнта на рахунок банка-екваєра.

Банк-екваєр (банк продавця, розрахунковий банк) – банк, з яким пов’язаний електронний магазин, здійснює розрахунки з магазином по операціях, що проходять з участю кредитних карток. (В ньому може бути відкритий Merchant Account – рахунок продавця – підтвердження згоди банку брати платежі по пластикових картках від цього продавця.) Зазвичай банк-екваєр працює з певним процесинговим центром.

Електронні гроші (e-money, e-cash) – це послідовність чисел або файли, які відіграють роль грошей і розміщуються на електронних носіях.

Інтернет-банкінг (Internet-banking) – системи надання банківських послуг через Інтернет. Можуть забезпечувати як інформаційні послуги, так і здійснення платежів та ін.

Інтернет-брокеридж – послуга, що надається інвестиційним посередником (брокером) і дозволяє клієнту здійснювати купівлю-продаж цінних паперів або валюти в реальному часі через мережу Інтернет.

Інтернет-платіжна система – електронна платіжна система, що забезпечує розрахунки між суб’єктами електронної комерції через Інтернет. Зазвичай має авторизаційний сервер (платіжний шлюз), основною функцією якого є авторизація платіжного засобу. Працює лише з певним переліком банків (може бути замкнута на один банк).

Інтернет-страхування – це комплекс взаємин страхової компанії і клієнта, що виникають у процесі продажу продукту страхування, його обслуговування і виплати страхового відшкодування, використовуючи технології мережі Інтернет.

Інтернет-трейдинг (E-trading, I-trading) – діяльність з управління інвестиціями через Інтернет.

Процесинговий центр – створюється емітентами пластикових карток (банками) та їх об’єднаннями, дозволяє здійснювати авторизацію платежів по певних типах кредитних карток. Для того щоб продавець міг подати в процесинговий центр запит на авторизацію, він повинен укласти договір на обслуговування або з банком-учасником платіжної системи або з самим процесинговим центром.

Смарт-картка (smart – інтелектуальна, або розумна) – пластикова картка на якій замість магнітної смуги розміщена мікросхема. Може зберігати інформацію та виконувати операції з обробки інформації. Смарт-картка, призначена для електронних розрахунків, зберігає в пам’яті електронні гроші.

Смарт-карт-ридер (PC card reader) – пристрій, призначений для зчитування інформації зі смарт-карт, встановлюється на комп’ютері власника, уможливлює використання смарт-картки для Інтернет-платежів.

Платіжна система Internet – система проведення розрахунків між фінансовими установами, бізнес-організаціями і Internet-користувачами в процесі купівлі/продажу товарів і послуг через Internet. Саме платіжна система дозволяє перетворити службу по обробці замовлень або електронну вітрину в повноцінну крамницю з усіма стандартними атрибутами: вибравши товар або послугу на сайті продавця, покупець може здійснити платіж, не відходячи від комп'ютера.

В системі електронної комерції платежі вчиняються при дотриманні низки умов:

- конфіденційність: при проведенні платежів через Internet покупець бажає, щоб його дані (наприклад, номер кредитної картки) були відомі тільки установам, які мають на це законне право;

- збереження цілісності інформації: інформацію про купівлю ніхто не в змозі змінити;

- аутентифікація: покупці і продавці повинні бути впевнені, що всі сторони, що беруть участь в правочині, є тими, за кого вони себе вдають;

- багатоваріантність засобів оплати: можливість оплати будь-якими доступними покупцю платіжними засобами;

- авторизація: процес, під час якого вимога на проведення трансакції схвалюється або відхиляється платіжною системою. Ця процедура дозволяє визначити наявність коштів у покупця;

- гарантії ризиків продавця: здійснюючи торгівлю в Internet, продавець потерпає від безлічі ризиків, пов'язаних з відмовами від товару і несумлінністю покупця. Величина ризиків повинна бути узгоджена з провайдером платіжної системи й іншими установами, включеними до торгівельних ланцюжків, шляхом спеціальних угод;

- збереження таємниці;

- мінімізація плати за трансакцію: плата за обробку трансакцій замовлення і оплати товарів входить до їх вартості, тому зниження ціни трансакції збільшує конкурентоспроможність продавців. Важливо відзначити, що трансакція повинна бути оплачена в будь-якому випадку, навіть при відмові покупця від товару.

 

 

Усі платіжні Internet-системи за наявною схемою платежів можна поділити на: дебетові (які працюють з електронними чеками і цифровою готівкою) та кредитні (які працюють з кредитними картками).

Дебетові Internet-системи

Дебетові схеми платежів побудовані аналогічно їх “офлайновим” прототипам: чековим і звичайним грошовим. До схеми включені дві незалежні сторони: емітенти і користувачі.

Під емітентом розуміється суб'єкт, який керує платіжною системою. Він випускає деякі електронні одиниці, які обслуговують платежі (наприклад, гроші на рахунку в банках). Користувачі систем виконують дві головні функції. Вони вчиняють і приймають платежі в Internet, використовуючи випущені електронні одиниці.

Електронні чеки є аналогом звичайних паперових чеків. Це доручення платника своєму банкові перерахувати гроші зі свого рахунку на рахунок одержувача платежу. Операція відбувається при поданні чека в банку одержувачем. Основних відзнак тут дві. По-перше, виписуючи паперовий чек, платник ставить свій реальний підпис, а в “он-лайновому” варіанті – підпис електронний. По-друге, самі