Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Податкові аспекти використання земельних ресурсів сільськогосподарського призначення

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
5
Мова: 
Українська
Оцінка: 

забудовами, то коефіцієнт індексації станом на 01.01.2016 року  становить 1,433.

Таким чином, у 2015 році порівняно з 2014 роком податкове навантаження  на сільськогосподарських товаровиробників зросло майже у 21 раз. У 2016 році у зв’язку зі зростанням ставки податку для ріллі до рівня 0,81 при сталій базі оподаткування у 1,8 разів.
Для платників єдиного податку четвертої групи також передбачені податкові стимули. Одним з них є сума ПДВ, яка відповідно до умов спеціального режиму оподаткування до 01.01.2016 року у повному обсязі залишалася у розпорядженні суб’єкта господарювання. Проте у 2016 році умови дещо змінилися. Розподіл суми ПДВ проводиться відповідно до напрямку господарської діяльності  сільськогосподарського товаровиробника наступним чином:
  • за операціями з сільськогосподарськими товарами (послугами) 50 % — до бюджету, 50 % — на спеціальний рахунок;
  • за операціями із зерновими і технічними культурами - 15 % та 85 %; 
  • за операціями з продукцією тваринництва - 20 % та 80%  [7].
У такому випадку складність розподілу прослідковується при визначенні податкового кредиту для операцій, які підпадають під дію спеціального режиму оподаткування та які не підпадають. Так, для визначення частки виробника використовуються дані за звітний календарний рік. А при розподілі податкового кредиту - повний період, що не включає поточний місяць звітування [7].
Поточний 2016 рік є «експериментальним». Адже однією з основних вимог Міжнародного валютного фонду є переведення  сільськогосподарських товаровиробників на загальну систему оподаткування. [1].
У грудні 2015 року це питання вже розглядалося і пропозиції Міністерства фінансів України щодо реформування податкового законодавства, зокрема щодо аграріїв, було сформовано так:
  • зміна умов перебування на спрощеній системі оподаткування, що передбачає виділення трьох груп А, В, С. Група А та В включають лише фізичних осіб, група С – сільськогосподарських товаровиробників, які відповідають наступним критеріям: частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній рік становить 75 %, річний обсяг доходу не перевищує 2 млн. грн;
  • зміна ставок. Для групи А – 20 % від мінімальної зарплати; для групи В - у відсотках до оподатковуваного доходу; для групи С - 0,009-1,35% нормативної грошової оцінки 1 га землі в залежності від виду землі [11].
Проте такий підхід до «удосконалення» оподаткування сільськогосподарських товаровиробників у 2015 був відхилений.
Заступник   Голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Івченко В.Є. звертає увагу на те, що питання щодо трансформації податкового законодавства, зокрема щодо сільськогосподарських товаровиробників, залишається відкритим і не може бути обмеженим лише відміною спеціального режиму оподаткування. Тому він вважає, що єдиним правильним кроком є розподіл товаровиробників на чотири групи: невеликі господарства (які мають до 500 гектарів); ті, які мають понад 500 гектарів і працюють на внутрішній ринок; експортери зернових та технічних культур; сімейні фермерські господарства. Для товаровиробників, які розпоряджаються землею до 500 га, має бути запроваджений єдиний податок та збережений спеціальний режим оподаткування. За інших умов під загрозою є їх функціонування [6].
Оскільки інші підприємства мають більший доступ до фінансових ресурсів, доцільним є, як і в більшості країн  Європейського  Союзу зменшення ставки ПДВ з 20% до 7%.
Також,  Івченко В.Є. звертає увагу на те, що доцільно запровадити п’яту групу суб’єктів господарювання платників єдиного податку для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність як сімейні фермерські господарства та надати їм статус сільськогосподарського товаровиробника. Щоб потрапити до цієї групи, їх дохід не має перевищувати 1,5 млн грн [11].
За словами Бакуменка О.Б., спеціальний режим оподаткування у 2017 році необхідно залишити для галузі тваринництва, в садах, овочівництва, для вирощування цукрових буряків, тобто для тих галузей, які працюють на внутрішній український ринок [12].
Звертаємо увагу на те, що жоден із запропонованих підходів не враховує необхідність забезпечення стійкості якісних показників земельних ресурсів. Адже саме ефективне використання таких активів сприяє альтернативності оподаткування в земельних відносинах.
Висновки. Зважаючи на вищевикладені аргументи, зазначимо, що для сільськогосподарських товаровиробників у сфері оподаткування найбільш суттєвішими були зміни ставок податку та порядок визначення бази оподаткування, що значно збільшило рівень податкового навантаження та необхідність його компенсації за рахунок інтенсифікації використання засобів виробництва, зокрема земельних ресурсів. Це, в свою чергу, потребує виділення даних щодо якісного стану земельних ресурсів, які  створять необхідне аналітичне обгрунтування для  провення дослідження щодо  аналізу та планування діяльності суб’єкта господарювання.
 
Література.
 
  1. Боровик П.М. Проблеми податкового регулювання земельних відносин в агросфері в умовах євроінтеграції / П.М. Боровик, П.К. Бечко, С.М. Броварна // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2014. Вип. 9.-с. 92-96.
  2. Гудзь О.Є. Податкове регулювання розвитку агросфери в Україні [Електронний ресурс] / О.Є. Гудзь// Ефективна економіка. –2012. – №1. - Режим доступу до журн.: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=880.
  3. Дем’яненко М. Я. Проблеми адаптації податкової системи до умов агропромислового виробництва / М. Я. Дем’яненко // Економіка АПК — 2008. — №2. — С. 17 — 25.
  4. Жук В.М. Стан та розвиток спеціальних режимів оподаткування аграрного бізнесу / В.М. Жук // Фінанси України. – 2011. – № 7. – С.33-42.
  5. Лупенко Ю.О. Оподаткування сільського господарства в умовах трансформації спеціальних податкових режимів / Ю.О. Лупенко, Л.Д. Тулуш// Економіка АПК. –2016. -№1. – с. 5–17.
  6. Якушик І. Д. Податкові системи зарубіжних країн: Довідник / І.Д. Якушик, Я. В. Литвиненко. – К.: «МП Леся», 2004. – 480 С.
  7. Податковий кодекс України : від 02.12.2010 р. № 2755-IV (станом на 01.04.2015) [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
  8. Визначено коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік [Електронний ресурс] /Прес-служба Державної фіскальної служби України// - Режим доступу: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/180560.html
  9. Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів: Постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2011 р. № 1185 [Електронний ресурс] — Режим доступу:  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1185-2011-%D0%BF
  10. Спрощена система оподаткування у баченні Мінфіну: вивчаємо проект податкової реформи [Електронний ресурс] — Режим доступу:https://news.dtkt.ua/ua/simple/common/36579
  11. Івченко В.Є. Нові правила оподаткування для аграріїв на 2017 рік. Що пропонуємо? [Електронний ресурс] / В.Є. Івченко — Режим доступу:http://agropolit.com/
  12. Крисюк Т. За чиїми податковими правилами житиме агробізнес з 1 січня 2017 року? [Електронний ресурс] /Т. Крисюк— Режим доступу:http://agropolit.com/
Фото Капча