Податкові пільги як елемент податкового механізму, їх сутність та види

створення регресивнішої системи оподаткування.

 

 

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» протягом звітного (податкового) кварталу платники податку, за винятком нерезидентів та виробників сільськогосподарської продукції, сплачують до бюджету за перший та другий місяць такого кварталу авансові внески податку на прибуток, визначені наростаючим підсумком з початку року.

Авансові внески сплачуються до бюджету за підсумками першого та другого місяців звітного (податкового) кварталу до 20 числа другого і третього місяця такого кварталу відповідно.

Розрахунки авансових внесків здійснюються платником податку самостійно, без подання декларації про прибуток. Повідомлення про результати таких розрахунків надсилається податковому органу в терміни, передбачені для сплати авансових внесків. Штрафні санкції за відхилення розмірів сплачених авансових внесків від розмірів внесків, перерахованих за результатами звітного кварталу, не застосовуються.

Повідомлення про результати таких розрахунків надсилається податковому органу в терміни, передбачені для сплати авансових внесків, за формою, що затверджена наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку та форми повідомлення про результати розрахунків авансових внесків податку на прибуток». Тобто, в повідомленні платник вказує належну до сплати суму авансового внеску за перший чи другий місяць кварталу.

Державні податкові адміністрації в картках особового рахунка платника ведуть облік платежів з податку на прибуток зростаючим підсумком з початку року, використовуючи дані декларацій та повідомлень про суми сплачених платежів.

Фінансова санкція в розмірі 10 відсотків належних до сплати платежів за неподання або несвоєчасне подання до державної податкової адміністрації повідомлень про авансові внески, а також за неподання установам банків платіжних документів на сплату авансових внесків не застосовуються.

Платники податку, які на момент перевірки податковим органом не мають розрахунків, пов'язаних з нарахуванням та сплатою авансових внесків, відповідно до статті 20. 2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткуваннюя прибутку підприємств» (639/97-ВР) сплачують штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів, доходів громадян.

 

 

Податок з власників наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах встановлюється Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від вiд 11. 12. 1991 № 1963-XII, в поточній редакцiї вiд 01. 07. 2009.

Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі – фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби.

Об'єктами оподаткування є: трактори (колісні) ; автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб; автомобілі легкові; автомобілі вантажні; автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів (крім автомобілів спеціального призначення швидкої допомоги та пожежних) ; мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з двигуном (крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 см3) ; яхти та судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних) ; човни моторні і катери (крім човнів з підвісним двигуном, крім спортивних) ; інші човни (крім спортивних).

Законодавство також визначає перелік транспортних засобів, що не є об'єктами оподаткування, у тому числі: трактори на гусеничному ходу; мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з двигуном з об'ємом циліндра двигуна до 50 см3; автомобілі спеціального призначення швидкої допомоги та пожежні; транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані; машини і механізми для сільськогосподарських робіт; яхти, судна парусні і човни спортивні.

Ставки за податком встановлено у твердій фіксованій сумі залежно від об'єму циліндрів двигуна (зі 100 см3), потужності двигуна (з 1 кВт) або довжини (100 см).

Зокрема, встановлюються такі ставки для автомобілів легкових (крім автомобілів з електродвигуном) з об'ємом циліндрів двигуна:

до 1000 см3 – 3 грн. з 100 см3;

від 1001 см3 до 1500 см3 – 4 грн. з 100 см3;

від 1501 см3 до 1800 см3 – 5 грн. з 100 см3;

від 1801 см3 до 2500 см3 – 10 грн. з 100 см3;

від 2501 см3 до 3500 см3 – 20 грн. з 100 см3;

від 3501 см3 і більше – 30 грн. з 100 см3.

Для автомобілів з електродвигуном – 0, 5 грн. з 1 кВт.

Податок з власників наземних транспортних засобів сплачується за місцезнаходженням юридичних осіб і місцем проживання фізичних осіб на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджету міста Севастополя.

Стаття 4 Закону передбачає пільги щодо сплати податку, відповідно до яких від сплати податку звільняються підприємства автомобільного транспорту загального користування незалежно від форм власності, що мають транспортні засоби, зайняті на перевезенні пасажирів, на які у визначеному Законом порядку встановлено тарифи оплати проїзду, а також навчальні заклади, які повністю фінансуються з бюджетів і використовують учбові транспортні засоби за призначенням. Крім того, на 50% менше сплачують сільсько-господарські підприємства-товаровиробники за трактори колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для перевезення людей з кількістю місць не менше десяти. Окремих пільг для бюджетних організацій Закон не передбачає.

Як пільгові категорії розглядаються також громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до 1 та 2-ї категорій; ветерани війни; ветерани праці, а також інваліди незалежно від групи інвалідності (у тому числі діти-інваліди за поданням органів соціального захисту) – щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 см3 або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 650 см3 чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7, 5. Закон також встановлює інші пільги.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується:

фізичними особами – перед реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд;

юридичними особами – щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

За транспортні засоби, придбані протягом року юридичними особами, податок сплачується перед їх реєстрацією за строками сплати (кварталами), які не настали, починаючи з кварталу, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. При цьому окремий розрахунок суми податку на такий транспортний засіб за формою, затвердженою наказом ДПА України від 17 вересня 2001 р. № 373, подається до податкового органу в десятиденний термін після його реєстрації. У розрахунку зазначається сума податку, яка відповідає кількості кварталів (включаючи квартал, у якому зареєстровано транспортний засіб), що залишились до кінця року, в якому було придбано транспортний засіб. За транспортні засоби, зняті протягом року з обліку, податок не повертається. Якщо транспортні засоби придбано у другому півріччі, то податок сплачується в половинному розмірі встановленої суми.

Фізичні особи – платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють реєстрацію, перереєстрацію або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку як за попередній, так і за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, – відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами. Якщо право користування транспортним засобом передано фізичною особою за дорученням іншій особі, податок з власників транспортних засобів сплачується його власником або від його імені особою, якій це право передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспортним засобом, за місцем реєстрації цього транспортного засобу. У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, реєстрація, перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки.

 

 

Закон України «Про систему оподаткування» вiд 25. 06. 1991 № 1251-XII, поточна редакцiя вiд 16. 06. 2010.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» вiд 28. 12. 1994 № 334/94-ВР, поточна редакцiя вiд 12. 10. 2010.

Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» вiд 11. 12. 1991 № 1963-XII, поточна редакцiя вiд 01. 07. 2009.

Атаманчук О.В. Регулююча функція податків та регуляторний потенціал податкової системи // Економіка та держава. – 2008. – № 10. – С. 26-29

Білик М. Д., Золотько І. А. Податкова система України. – К. : КНЕУ, 2000. – 190 с.

Василик О. Д. Податкова система України: Навч. посібник. – К. : Поліграфкнига, 2005. – 447 с.

Гега П. Т., Доля Л. М. Основи податкового права. – К. : Знання, 2003. – 303 с.

Ковальчук К., Рева Т. Функції податків та їх реалізація в податковій системі України // Вища школа. – 2008. – № 3. – С. 70-83.