Походження фразеологічних одиниць сучасної англійської мови та граматичні особливості фразеологічних одиниць різних типів

В англійській мові існує велика кількість фразеологічних співвідношень, які являються еквівалентами слів, тому багато з них при перекладі заміняються відповідним словом з української мови. В першу чергу це відноситься до широко розповсюджених в англійській мові дієслівних сполук типу to have a rest, to have a shave та інше., котрі на українську мову перекладаються, як правило, лексичною одиницею з тим же значенням – відпочити, поголитися і т. ін. Інші англійські фразеологічні сполуки перекладаються на українську мову еквівалентними сполуками: to break silence – порушити тишу, to take into account – брати до уваги та інше.

Основні проблеми в області перекладу стійкого словосполучення все ж пов’язані з перекладом образної фразеології, яка додає мові жвавості, різнобарвності, гнучкості. Такі фразеологічні одиниці заключають в собі багатство експресивно-стилістичних відтінків, які додають мові яскравості, емоційності. Тому завданням перекладача є не тільки передача змісту фразеологічної одиниці, але й донесення до українського читача її образності та експресивності. Переклад образної фразеології набагато складніший, це обумовлено необхідністю вирішувати в процесі роботи наступне: додавати чи не додавати метафоричності та чи є обов’язковим зберігання стилістичних і конотативних особливостей певної одиниці перекладу, при цьому не втрачаючи з поля зору її семантики, але при неминучості втрат, правильно вирішувати чим жертвувати – образом чи змістом фразеологічної одиниці. Переклад образної фразеології представляє для перекладача значні складнощі ще й тому, що частина може сприйняти фразеологічну одиницю за вільну сполуку слів чи, враховуючи характер образу, не правильно пояснити його значення. Складність полягає ще й в тому, що в контексті англійський автор нерідко вживає не всю фразеологічну одиницю, а лише якусь її частину. Частина скороченої фразеологічної одиниці може бути правильно зрозумілою тільки тоді, коли перекладачу відома її повна форма.

 

 

Мова – це засіб спілкування між людьми у суспільстві. Тому кожен з її аспектів слід аналізувати та вивчати. Що стосується фразеології, слід відзначити, що це одна з найбільш популярних сфер лексикології, якій приділяють увагу багато відомих лінгвістів. Варто зазначити, що єдності серед них немає, тому термін «фразеологія» можна назвати лінгвістичним терміном широкого значення, що більше підходить для опису різноманітних структурних та семантичних типів фраз.

Ще недавно, у середині 50-х років, професор Ларін Б. О. зазначав, що фразеологія як лінгвістична дисципліна перебуває в стадії «прихованого розвитку». Відтоді у мовознавстві інтенсивно досліджувалися численні фразеологічні проблеми, а бібліографія із загальної та часткової фразеології налічує тисячі найменувань – монографій, посібників, тематичних збірників, статей. Також активно досліджувалися найрізноманітніші питання фразеології українськими вченими. Українська фразеологія виростає на міцному фундаменті фольклористичних, етнографічних, загально філологічних праць, цінних фразеологічних зібрань О. О. Потебні, І. Я. Франка, П. П. Чубинського, П. О. Куліша.

Фразеологія є об'єктом досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, адже це та наука, яка буде існувати доки існуватиме мова, оскільки фразеологічний фонд – це відкрита система, яка постійно поповнюється за рахунок відомих афоризмів громадських діячів, митців, літераторів та науковців, які настільки часто використовуються у засобах масової інформації та побутовому мисленні, що з часом стають народним надбанням. Свій внесок у розвиток теорії фразеології зробили українські та зарубіжні вчені, а саме О. В. Кунін, В. В. Виноградов, І. В. Корунець, Н. М. Амосова, Л. Г. Скрипник та інші.

Великої уваги набувають зібрання загально мовної національної фразеології, її практична й теоретична розробка (Г. М. Удовиченко, І. С. Олійник, М. П. Коломієць, В. М. Білоноженко).

Згідно з нашим дослідженням фразеологічні одиниці – це групи слів, які неможливо створити у процесі мовлення, вони існують у мові як готові одиниці. Саме вони найвиразніше передають дух і нев'янучу красу мови, яку створив народ упродовж віків для потреб спілкування в усній та писемній формах.

У ході роботи були досліджені основні положення теорії фразеології, особливості та ознаки ФО, їх структура, семантика, методи та граматичні особливості. Також була досліджена класифікація ФО за В. В. Виноградовим та І. В. Корунцем.

Проаналізувавши природу компонентів ФО, особливості та семантику фразеологічних виразів можна зробити висновок, що незважаючи на те, що компоненти фразеологізмів позбавлені основних ознак слова, фразеологічні одиниці все ж мають слівну природу компонентів. Проаналізувавши класифікації ФО, можна зробити висновок, що існують різні підходи щодо принципів класифікування фразеологізмів: структурно-семантичний, граматичний, функціонально-стилістичний. Також існує класифікація, яка пов'язана з частинами мови.

Проведений аналіз граматичних особливостей фразеологічних одиниць в англійській мові дав змогу зробити наступні висновки:

субстантивні та адвербіальні фразеологічні одиниці характеризуються вживанням прийменників. Найпоширеніші прийменники у складі субстантивних ФО in, of;

в англійській мові існують субстантивні ФО, які вживаються лише в заперечній формі;

у складі певної субстантивної ФО іменник може вживатися тільки в однині або тільки в множині. Це свідчить про усталеність структури ФО;

субстантивні ФО із сурядною структурою характеризуються вживанням сполучника and;

характерною ознакою дієслівних ФО є зміна форми дієслівного компонента;

в ад'єктивних