Політекономія

Предмет:

Економіка

Тип роботи:

Інше

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

економіки діляться на резидентів (громадян даної країни) і нерезидентів (громадян інших країн).

4) Основні типи виробників і споживачів:

домашні господарства (виробник і споживач0
підприємства
держава (одержувач податків і розпорядник бюджету)
іноземні суб`єкти.

Отже,СНР-це система найбільш загальних еономічних показників яка характерезує рівень розвитку економіки, масштаби і темпи економічного зростання, основні результати,які дають змогу робити висновки про ефективність функціювання економіки.

2.Показники результагів національного виробництва:

1) внутрішній валовий продукт (ВВП) – сукупна ринкова вартість товарів і послуг, вироблених за певний період (рік) на території країни.

2) валовий національний продукт (ВНП) - сукупна ринкова вартість товарів і послуг, вироблених за певний період (рік) на економічній території країни

ВНП=ВВП+ПД-ПВ

ПД-первинні доходи-доходи,які отримують резиденти від участі в виробництві ВВП інших країн;

ПВ-первинні витрати-доходи іноземців від участі в економічній діяльності на території данїо країни.

3) чистий валовий продукт (ЧВП)

ЧВП=ВВП-А

А-сума амортизаційних відрахувань

ЧВП вимірює загальну вартість продукції,яку виробляє національна економіка,не погіршуючи виробничих можливостей наступних років.

4) національний доход (НД) - сумарний доход власників факторів виробництва

НД=ЧВП-НП

НП- непрямі додатки

або :НД=ЗП+П+R+%+Д

ЗП – заробітна плата найманих робітників

П - прибуток підприємців

R - прибутки від власності на нерухомість та землю

% - банківський прибуток (прибуток власників банківських вкладів)

Д - прибуток від цінних паперів, дивіденди.

5) особистий дохід (ОД) - доходи, які поступають у розпорядження в результаті розподілу НД

ОД=НД-В+ТR

В-виплати в фонди соціального страхування, податки на прибутки підприємств

TR-трансфертні платежі і особисті доходи

5) Використовуваний доход (ВД)

ВД=ОД-Т

Т-податки на прибутки.

3.Валовий внутрішній продукт.

Головним показником економічної діяльності на макрорівні є ВВП.

ВВП – це сукупна ринкова вартість товарів і послуг, вироблених підприємствами, організаціями і установами в поточному періоді на території країни.

Методи розрахунку ВВП:

1 - обчислення ВВП за витратами:

За цим методом підсумовуються витрати всіх економічних агентів,які використовують ВВП:

ВВП=С+I+G+Nx

C - витрати домогосподарств на споживання;

I - інвестиційні витрати;

G - державні витрати;

Nx - чистий експорт

Nx =Х-М

Х - експорт

М – імпорт

2 - обчислення ВВП за доходами:

При цьому підсумовуються всі види доходів всіх суб`єктів економічної діяльності:

ВВП=А+НП+ЗП+R+%+Д+П

А - амортизаційні витрати

НП – непрямі податки

ЗП - заробітна плата

R - рентні платежі (доходи за здані в оренду землю,будівлі, приміщення)

% - банківський прибуток

Д - доход від власності на цінні папери

П - прибутки підприємців

Розрізняють номінальний і реальний ВВП.

Номінальний ВВП – вартість виробництва, виражена в цінах поточного року:

ВВПн = ∑ рі × gі

рi - обсяги виробництва і-того товару в поточному році

gi - ціна і-того товару в поточному році.

Реальний ВВП – вартість виробництва з урахуванням зміни в цінах:

ВВПр = ∑ ро × gі

ро - ціна і-того товару в базовому році

Для порівняння номінального і реального ВВП використовують дефлятор ВВП (Ір), ціновий індекс, який дозволяє привести номінальні економічні показники до рівня реальних.

Ір = ВВПн / ВВПр× 100%

Якщо Iр <1.0 - це процес збільшення реального ВВП;

Якщо Iр >1.00-це процес зменшення реального ВВП.

4. Відтворення суспільного продукту.

Відтворенням називається процес безперервного повторення процесу виробництва.

Для того, щоб виробництво повторювалось безперервно, необхідно, щоб вироблений продукт постійно реалізовувався. Кошти від реалізації купуються нові засоби виробництва, залучається робоча сила (заробітна плата) тобто здійснюється новий цикл виробництва.

Просте відтворення означає, що вся створена додаткова вартість (прибуток) буде вилучатися з виручки від реалізації продукції на споживання власника капіталу.

Розширене відтворення означає, що виробництво з року в рік повторюється в зростаючих масштабах. Це можливо, якщо частина додаткової вартості (прибутку) використовується для нагромадження.

Додаткова вартість (прибуток) діляться на дві частини:

фонд споживання ФС - особисте споживання власника капіталу
фонд нагромадження ФН - придбання додаткових засобів виробництва і робочої сили.

5. Типи економічного зростання.

Постійне зростання обсягів виробництва на основі розширеного відтворення називається економічним зростанням.

Розрізняють 2-ва типи економічного зростання.

екстенсивний та інтенсивний.

Екстенсивне зростання — це нарощування обсягів виробництва в основному за рахунок залучення до виробництва все нових і нових ресурсів при незмінній продуктивності праці та ефективності використання ресурсів.

Інтенсивне зростання – це збільшення обсягів виробництва за рахунок підвищення ефективності використання ресурсів .Цей спосіб економічного зростання є особливо актуальним в умовах обмеженості ( абсолютної та відносної) всіх найважливіших видів ресурсів, особливо – енергоносіїв.

Коефіцієнт еластичності результатів виробництва від затрат на виробництво при екстенсивному зростанні ≈ 1; тобто для виробництва додаткової одиниці товару необхідно залучити пропорційну кількість ресурсів.

В випадку інтенсивного зростання коефіцієнт еластичності результатів