+3 8(066) 185-39-18
fщо заплановані видатки лише компенсують втрати попереднього року від збільшення цін. Між тим, зокрема, в той час як заплановане фінансування охорони здоров’я становить 5,44 млрд гривень, за мінімальними оцінками сума фінансування повинна бути не менше за 12 млрд гривень, в основному, на підтримку забезпечення населення необхідними ліками. Сьогодні Україна знаходиться на 111 місці серед 191 країни світу за цим показником.
Видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення за І півріччя 2007 року становили 3726,6 млн гривень і збільшилися порівняно з відповідним періодом минулого року на 1131,3 млн гривень, або на 43,6 %. Рівень виконання річного показника за цей період становив 40,7 % проти 42,2 % за відповідний період минулого року, у тому числі загального фонду 39,1 % проти 41,8 %.
Видатки на освіту за цей же період становили 3972 млн гривень і збільшились порівняно з відповідним показником минулого року на 1067,3 млн гривень, або на 36,7 %, у тому числі видатки загального фонду збільшилися на 35,3 % проти показника минулого року. Рівень виконання цих видатків до річного розрахункового показника становив 48,3 % проти 48,6 % за відповідний період минулого року, у тому числі загального фонду - 46,3 % проти 46,2 %.
Видатки на охорону здоров’я за ІІ півріччя 2006 року складали 2702,4 млн гривень і збільшилися на 31,9 % порівняно з відповідним періодом попереднього року, загального фонду - становили 2421,6 млн гривень, що на 31,1 % більше проти показника минулого року. Рівень виконання цих видатків до річного розрахункового показника становив 48,3 % проти 44,8 % за відповідний період минулого року, загального фонду - 46,3 % проти 42,9 %.
Нині чинне пенсійне законодавство України, при розгляді у відриві від поточної ситуації, може отримати найвищу оцінку. Право на соціальну пенсію мають особи, які не беруть участі у формуванні коштів Пенсійного фонду. Перелік категорій громадян, які мають право на окремі пільги в пенсійному забезпеченні, за новим пенсійним законодавством збільшився майже вдвічі. Пенсії колгоспникам стали призначатися на загальних умовах з робітниками і службовцями. Було скасовано будь-які обмеження для виплати пенсії у разі продовження роботи незалежно від одержуваних доходів. Проте будь-які правові норми мають сенс, якщо вони діють фактично, відповідають фінансовій і демографічній ситуації в державі, сприяють соціально-економічному розвитку, фінансовій стабільності.
Тариф внесків на соціальне страхування становив після набрання чинності Законом «Про пенсійне забезпечення» 61 % фонду оплати праці, з яких 53 % спрямовувались до Пенсійного фонду. Сьогодні ж розмір обов’язкових платежів до Пенсійного фонду суттєво зменшився і становить 32 %. При цьому жодна норма Закону не була приведена у відповідність до фінансового забезпечення. Як наслідок розбалансованих дохідної і видаткової частин бюджету Пенсійного фонду, пенсія втратила свій зв’язок з трудовим внеском. Одночасно прийнято низку законів, які надавали право окремим категоріям громадян на призначення пільгових пенсій. Сьогодні пенсійне забезпечення регулюється вже 19 законами. Нині в Україні налічується понад 14 млн. пенсіонерів, п’ята частина з яких отримує пенсії на пільгових умовах, а видатки на пенсійне забезпечення склали у 2007 році 8,9 % ВВП.
Окрім низького рівня пенсій, найбільш проблемними продовжують залишатися питання відсутності джерел фінансування пенсій пенсіонерам у сільській місцевості, надання відстрочок, розстрочок та списання заборгованості із сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що набуло системного характеру, постійне збільшення кількості пільгових категорій пенсіонерів, недостатнє пенсійне забезпечення осіб, які отримують пенсії через інвалідність та у разі втрати годувальника, невизначеність порядку управління тимчасово вільними коштами Пенсійного фонду, відсутність механізмів запобігання відновленню заборгованості з виплати пенсій.
З огляду на те, що розв’язання існуючого комплексу проблем пенсійного забезпечення неможливо розв’язати в рамках існуючої системи, в Україні відповідно до Указу Президента України «Про основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні», продовжується пенсійна реформа, яка передбачає створення в Україні трирівневої пенсійної системи та поетапний перехід на накопичувальну систему пенсійного забезпечення із залученням недержавних фондів пенсійного страхування. Як очікується, пропонована система пенсійного забезпечення дозволить підвищити її автономність щодо змін в економічній політиці та стану поточного платіжного балансу - чинників, які зазвичай впливають на стан пенсійного забезпечення, яке сплачується за солідарною системою.
Повноцінне запровадження системи загальнообов’язкового державного соціального страхування дозволило б у перспективі перенести частину витрат не лише пенсійного забезпечення, але й соціального захисту загалом на працюючих, що відповідає принципам організації економіки на ринкових засадах. Така політика, здійснювана разом з прив’язкою розмірів допомог до розмірів внесків в залежності від страхового стажу і заробітку одночасно з реалізацією курсу держави на підвищення рівня оплати праці, сприятиме легалізації трудових доходів громадян та підвищенню рівня життя, його стабільності та економічної безпеки індивіда. Соціальне страхування спрямоване на посилення соціального захисту працюючих і членів їхніх сімей від імовірної бідності внаслідок неможливості отримувати дохід у разі втрати роботи або працездатності через хворобу, нещасний випадок, каліцтво, старість чи смерть годувальника.
Структуру та елементи системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, що запроваджується в Україні, визначено Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Згідно з Основами, передбачається встановлення п’яти видів соціального страхування:
- на випадок безробіття;
- у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності від нещасних випадків на