Поняття правового режиму зберігання товарів під митним контролем як різновиду адміністративно-правового режиму

 

ДРАПАЙЛО В. В.,

аспірант кафедри морського та митного права (Національний університет «Одеська юридична академія»)

 

У статті досліджується поняття правового режиму зберігання товарів під митним контролем. Обґрунтовується, що правовий режим зберігання товарів під митним контролем є різновидом адміністративно-правового режиму та не є митним режимом. Визначаються загальні ознаки правового режиму зберігання товарів під митним контролем.

Ключові слова: правовий режим, адміністративно-правовий режим, зберігання товарів під митним контролем, митний режим, митний контроль.

В статье исследуется понятие правового режима хранения товаров под таможенным контролем. Обосновывается, что правовой режим хранения товаров под таможенным контролем является разновидностью административно-правового режима и не является таможенным режимом. Определяются общие признаки правового режима хранения товаров под таможенным контролем.

Ключевые слова: правовой режим, административно-правовой режим, хранение товаров под таможенным контролем, таможенный режим, таможенный контроль.

The article deals with notion of legal regime of storing goods under customs control. It is proved that legal regime of storing goods under customs control is not a customs regime however legal regime of storing goods under customs control issub- stantiated as being a kind of administrative-legal regime. Common features of legal regime of storing goods under customs control are identified in the article.

Key words: legal regime, administrative-legal regime, storage of goods under customs control, customs regime, customs control.

 

 

Нормами митного права регулюється численна кількість відносин, пов’язана з переміщенням товарів та транспортних засобів через митний кордон, а також перебуванням останніх під митним контролем. Окреме значення відіграють відносини зберігання товарів під митним контролем, адже належне регулювання цих відносин сприяє забезпеченню законності у митній справі, ефективності діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, захисту економічних інтересів та внутрішнього ринку держави. У цьому контексті актуальним виглядає дослідження поняття та природи правового режиму зберігання товарів під митним контролем як окремого адміністративно-правового режиму.

Окрему увагу адміністративно-правовим режимам приділяли такі вчені, як В. Б. Авер’янов, О. В. Адабаш, В. В. Белявцева, Ю. П. Битяк, Д. Н. Бахрах, Б. А. Кормич, А. В. Корнієць, С. О. Кузніченко, Т. П. Мінка, Р. І. Остапенко та інші. Водночас комплексні дослідження поняття та правової природи правового режиму зберігання товарів під митним контролем на теперішній час відсутні.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження поняття правового режиму зберігання товарів під митним контролем та співвідношення його із адміністративно-правовим режимом.

Результати дослідження. Поняття «режим» є похідним від латинського regimen, що в перекладі означає: 1) управління, командування, старшування, завідування, керівництво; кермо, руль; 3) керівник, голова [1, с. 863]. Вказане визначення режиму ототожнює його із управлінням, керівництвом, що цілком кореспондує з предметом адміністративного права, який традиційно пов’язують з регулюванням відносин у сфері державного управління [2, с. 23; 3, с. 28-29; 4, с. 7], та дозволяє виділяти різноманітні адміністративно-правові режими (що буде розглянуто далі у цій праці).

Однією з галузей, що найбільш активно використовує правові режими у регулюванні суспільних відносин, безумовно є адміністративне право, а також пов’язані з ним комплексні галузі права, у тому числі й митне.

С. В. Ківалов та Л. Р. Біла визначають адміністративно-правовий режим, як самостійний інститут з організаційно-забезпечувальними елементами, спрямований на встановлення оптимальних, з точки зору держави, відносин у конкретній, порівняно вузькій, однак життєво важливій сфері, яка забезпечує безпеку особи, суспільства і держави [10, с. 195].

Ю. А. Тихомиров зазначає, що адміністративно-правові режими мають не тільки «надзвичайний» та «екстраординарний» характер. їх не слід «ототожнювати ні з загально-правовим регулюванням, ні з процесом реалізації права», так як «вони є особливим видом регулювання, у межах якого створюється і використовується специфічна комбінація юридичних, організаційних та інших засобів для забезпечення того або іншого державного стану» [11, с. 400-401].

О. В. Адабаш зазначає, що сутність адміністративно-правового режиму полягає у сукупності заходів адміністративно-правового впливу, передбачених законом, що встановлюють межі поведінки, визначають заборони та обмеження щодо вчинення окремих дій, забезпечується засобами державного примусу, яким наділені компетентні органи чи особи, метою якого є забезпечення безпеки держави в цілому або в окремій, важливій для неї сфері діяльності [9, с. 39].

У своїй монографії такі вчені як В. Я. Настюк і В. В. Бєлєвцева розглядають адміністративно-правовий режим як режим «національного» права публічної влади, що включає чотири основні принципи: адміністративної юстиції як форми розв’язання конфліктів; особливого порядку видання та дії режимних актів державного управління; законності, що означає «зв’язаність» правом державної адміністрації з іншими суб’єктами виконавчої влади; відповідальності органів державної влади за заподіяні збитки чи інші винні дії [12, с. 25].

Поряд із загальногалузевим адміністративно-правовим режимом у науці адміністративного права виділяються також внутрішньогалузеві режими [2, с. 282-283; 13, с. 510-512].

Зокрема вчені-адміністративісти виділяють та досліджують адміністративно-правові режими воєнного стану [16], інформації з обмеженим доступом [15; 19] та захисту обігу інформації [17], державного кордону [27], захисту державної таємниці [20], прикордонний режим [14], обігу зброї [21; 24], антитерористичної операції [25], перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства [18], надзвичайні адміністративно-правові режими [22], господарської діяльності