Поняття правового режиму зберігання товарів під митним контролем як різновиду адміністративно-правового режиму

Окремі адміністративісти відносять до внутрішньогалузевих адміністративно-правових режимів також митні режими [13, с. 510-512; 2, 282-283]. У цьому контексті зазнає підтримки позиція Б. А. Кормича, який, погоджуючись із думкою російського дослідника О. А. Шахмаметьєва, справедливо зазначає, що митні режими не слід розглядати в якості окремого виду адміністративно-правових режимів, адже в рамках митного режиму важливе значення мають не лише адміністративно-правові норми, які стосуються компетенції митних органів, а й фінансово-правові, якими встановлюється порядок оподаткування. Крім того, важливою особливістю є багатофункціональність системи митних режимів, правове регулювання в її рамках, спрямоване не лише на забезпечення інтересів держави, а й на задоволення потреб учасників зовнішньоекономічних операцій [28, с. 87]. Таким чином, митні режими носять комплексний адміністративно-фінансово-правовий характер.

Вводночас, правовий режим зберігання товарів під митним контролем не слід відносити до митних режимів, що пояснюється так: по-перше, МКУ надає чітке визначення митного режиму, як комплексу взаємопов’язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення (п. 25. ч. 1 ст. 4 МКУ) [29]. Як справедливо зазначає Б. А. Кормич, головним функціональним призначенням митного режиму є задоволення потреб громадян і підприємств у переміщенні товарів через митний кордон. На думку вченого, з точки зору мети поміщення товарів у митний режим, можна виділити два завдання, що реалізуються у його рамках: зміна митного статусу товару або отримання дозволу на вчинення певних дій без зміни митного статусу товару [28, с. 92]. Водночас правовий режим зберігання товарів під митним контролем не передбачає процедури їх переміщення через митний кордон, так як товари під час їх зберігання знаходяться на митній території України. Митний режим у митному праві діє незалежно від наявності відносин зберігання товарів під митним контролем, однак іноді режим зберігання товарів під митним контролем діє одночасно із митним режимом. Наприклад, на товар, задекларований у митний режим «митний склад» розповсюджується як дія режиму «митний склад», так і одночасно правового режиму зберігання товарів під митним контролем, але важливо зауважити, що останній буде похідним від митного режиму «митний склад», тому що митний режим «митний склад» буде підставою для дії режиму зберігання товарів під митним контролем у таких правовідносинах. по-друге, ч. 1 ст. 70 МКУ встановлюється вичерпний перелік митних режимів, й такий митний режим, як режим зберігання товарів під митним контролем, у цьому переліку відсутній.

Таким чином, правовий режим зберігання товарів під митним контролем не є митним режимом, однак між вказаними режимами існують певні точки дотику.

Вбачається, що правовий режим зберігання товарів під митним контролем є різновидом адміністративно-правового режиму. Вказана теза може бути підтвердженням шляхом аналізу ознак правового режиму зберігання товарів під митним контролем та співвідношення цих ознак з загальними ознаками адміністративно-правового режиму.

Як зазначалося вище, в адміністративному праві існують різноманітні режими. Загалом усім адміністративно-правовим режимам притаманні певні спільні ознаки.

Так, Н. В. Макарейко виділяє такі ознаки адміністративно-правових режимів:

• встановлюються у сфері публічного управління, сфері діяльності органів виконавчої влади;
• регламентуються, в основному, нормами адміністративного права;
• закріплюють, деталізують правила поведінки громадян, державних органів, громадських об’єднань, підприємств, організацій;
• впроваджуються додаткові обмеження, додаткові обов’язки;
• широко застосовуються адміністративні методи впливу;
• вводиться додатковий контроль за дотриманням правил поведінки громадянами та юридичними особами, а також державною адміністрацією;
• порушення правил режиму тягне за собою застосування додаткових заходів державного примусу [30, с. 56].

Д. Н. Бахрах виділяє ознаки, що притаманні спеціальним адміністративно-правовим режимам: сфера їх застосування: встановлюються у сфері діяльності публічної адміністрації, у зв’язку з виконанням органами державної влади та місцевого самоврядування своїх обов’язків забезпечити охорону, безпеку, захист; приписи, що формують режимні правила, складаються із заборонюючих та зобов’язуючих адміністративно-правових норм, обмежуючих загальну правосуб’єктність фізичних та юридичних осіб; обов’язковими суб’єктами особливих правових режимів є органи виконавчої влади та муніципальної влади; порушення правил режиму тягне за собою заходи дисциплінарного та адміністративного примусу [3, с. 485-486].

О. В. Адабаш виділяє такі ознаки адміністративно-правового режиму:

• встановлюється для забезпечення державної безпеки у будь-якій сфері державної діяльності;
• режимні норми, як правило, передбачають певні обмеження;
• є характерною обов’язкова мета введення цього режиму, згідно з якою всі дії спрямовані на її досягнення;
• за дотриманням режимних правил обов’язково повинні наглядати компетентні особи, органи або організації;
• імперативний характер відносин;
• за порушення режимних правил до порушників застосовуються заходи примусу [9, с. 39].

Слід зазначити, що усі вищенаведені різними вченими ознаки адміністративно-правових режимів за своєю суттю та змістом дуже схожі. Тому вбачається за доцільне виділити в контексті даної статті найголовніші ознаки, що притаманні адміністративно-правовим режимам, та розглянути їх у контексті правового режиму зберігання товарів під митним контролем.

Отже, як для адміністративно-правового режиму, так і для правового режиму зберігання товарів під митним контролем характерні такі ознаки:

• режим встановлюється у сфері діяльності органів державної влади, які, реалізую- чи владну компетенцію, забезпечують державну охорону, безпеку та правопорядок.