Поняття видатків держави. Поняття і принципи бюджетного фінансування. Статті видатків державного бюджету. Поняття кошторисно-бюджетного фінансування, принципи, об’єкти фінансування

В Україні місцеві позики ще не набули поширення, однак у перспективі можуть стати важливим фінансовим інструментом економічного розвитку.

Залежно від строків погашення державою своїх боргових зобов'язань розрізняють: короткострокові (поточні, як правило, до одного року), середньостро кові (від одного до п'яти років) і довгострокові позики (понад п'ять років).

За видами дохідності державні позики поділяються на:

- відсоткові, кола виплата доходу за державними позиками здійснюється у вигляді позикового відсотка. При цьому власники державних цінних паперів можуть отримувати дохід як за фіксованою на весь період позики ставкою, так і плаваючою, яка регулярно переглядається і може змінюватися відповідно до певних чинників. Наприклад, основою визначення відсоткових ставок за єврооблігаціями чи фідуціарними позиками є плаваючі відсоткові ставки, які розраховуються на базі облікової ставки – LIBOR (London Inter Bank Official Rate, або лондонська ставка пропозиції за міжбанківськими депозитами), SIBOR (сінгапурська ставка пропозиції за міжбанківськими депозитами), «праймрейт» – американська. До цих ставок додається спред, що залежить від кредитного рейтингу держави-позичальниці і становить 0, 50 – 2, 60%;

- безвідсоткові (дисконтні), які характерні тим, що державні цінні папери реалізуються зі знижкою, а погашаються за номінальною вартістю. Відсотки за такою облігацією не нараховують, а дохід (інтерес) кредитора виникає внаслідок її погашення за ціною, вищою від ціни придбання;

- виграшні, які реалізуються без встановлення фіксованих відсотків, а виплата доходу здійснюється на підставі проведення тиражів виграшів. Власники отримають дохід за умови включення номера їхньої облігації у виграшний тираж погашення, причому дохід отримають лише ті кредитори, чиї облігації виграли.

За характером обігу цінних паперів державні позики поділяють на:

- ринкові, які вільно купуються і продаються на ринку цінних паперів;

- неринкові, які мають обмеження щодо купівлі і продажу, або не допускають виходу цінних паперів на ринок, тобто їх власники не можуть їх перепродати.

За формою випуску державних позик розрізняють готівкові (супроводжуються емісією державних цінних паперів) і безготівкові позики (шляхом записів на відповідних рахунках в електронному депозитарії).

За способом погашення позики поділяються на: ординарні (погашення може проходити одночасно для всіх випущених позик) ; серійні (погашення здійснюється деякими частинами через певні проміжки часу) ; з достроковим погашенням (до дострокового погашення державних позик держава може вдатися лише за наявності коштів).

Залежно від забезпеченості державні позики поділяються на: заставні (забезпечуються державним майном чи конкретними доходами) і беззаставні (не мають конкретного матеріального забезпечення, а їх надійність визначається авторитетом держави).

 

 

Поняття та значення позабюджетних фондів.

Позабюджетні цільові фонди – це фонди фінансових ресурсів, необхідних для фінансування пріоритетних напрямів соціально-економічних завдань держави та органів місцевого самоврядування. Вони завжди формуються за рахунок обов'язкових внесків і відрахувань юридичних та фізичних осіб і призначаються, як правило, для реалізації конституційних прав громадян на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, охорону здоров'я та в багатьох країнах – на медичну допомогу. Ці фонди є державною власністю.

Позабюджетні цільові фонди в Україні створюються тільки на державному рівні. За цільовим призначенням вони мають соціальну спрямованість, за способом формування – самостійне управління. Централізовані цільові позабюджетні фонди створюються компетентними органами із чітко цільовою спрямованістю.

Соціальні позабюджетні фонди – самостійні фінансово-кредитні установи. Але самостійність ця інша, ніж у інших юридичних осіб – державних, кооперативних, акціонерних і приватних організацій. Позабюджетні фонди організовують мобілізацію та використання коштів фондів у розмірах і на цілі, передбачені державою в положеннях про ці фонди. Держава визначає рівень страхових платежів, за її рішенням змінюються структура та рівень грошових виплат із соціальних фондів.

Правовий статус цих фондів визначається нормами Конституції України, що встановлюють напрями соціальної політики держави.

За допомогою державних позабюджетних фондів розв'язуються найважливіші соціальні завдання:

- соціального захисту населення;

- підвищення життєвого рівня населення;

- збереження і поліпшення здоров'я населення;

- соціальної орієнтації безробітного населення;

- надання соціальних послуг населенню.

Доходи і видатки державних позабюджетних фондів враховуються в їх кошторисах, які досить часто в літературі та на практиці іменуються їх бюджетами.

Проекти кошторисів позабюджетних централізованих фондів складаються їх органами управління і передаються на розгляд та затвердження Верховної Ради України. Кошторис фонів затверджується на один бюджетний період одночасно з Державним бюджетом. Контроль за виконанням кошторисів фондів здійснюють органи, що забезпечують контроль за виконанням Державного бюджету, їх діяльність контролює Рахункова палата, а виконання передано Державній казначейській службі.