Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Повсякдення: проблема дефініції та предмету на локальному рівні

Предмет: 
Мовознавство
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
10
Мова: 
Українська
Оцінка: 

дихотомії «істотне – неістотне», пов’язаної з онтологічним поворотом у рамках філософії [39, 117].

Отже, зважаючи на значну кількість концепцій, можна говорити про перебування методологічних засад історії повсякденності на стадії становлення. Вони не визначені ні в західній, ні в пострадянській історіографії. Проте, аналіз методологічних робіт, дозволяє зробити висновок, що найбільш адекватною дефініцією для повсякдення на локальному рівні є повторювана взаємодія між предметно-просторовим оточенням і місцевим населенням, спрямована на задоволення матеріальних та духовних потреб, реальність в інтерпретації безпосередніх учасників. Предметом, відповідно, у найзагальніших рисах виступає життя людини та його самоосмислення у визначеному хронотопі. Втім, зауважимо, що у межах історії повсякденності не варто застосовувати дихотомію «правильне – неправильне», а можна лише констатувати розмаїття підходів до її визначення. В історіографії йдеться, здебільшого, навіть не про дефініцію, а про її образ, що не може бути визначений однозначно й всеохоплююче.
 
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
 
  1. Орлов И. Б. История повседневности: смерть или новое рождение? // Преподавание истории в школе. – 2008. – № 3.
  2. Шандра В., Крижанівська О., Вільшанська О. Історія повсякдення як науковий підхід для вдосконалення досліджень історії України ХІХ – початку ХХ ст. // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – Вип. 11. – К., 2006.
  3. Головко В. «Риба та м 'ясо» історії повсякденності: теоретичні засади напряму // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. – Вип. 17. – К., 2007.
  4. Людке А. История повседневности в Германии: Новые подходы к изучению труда, войны и власти. – М., 2010.
  5. Корнев В. В. Проблематизация категории «повседневность» // Известия Алтайского государственного университета. Философия, социология, культурология. – 2008. – № 2.
  6. Ganguly К. Introduction // Cultural Critique. – 2002. – № 52: Everyday Life.
  7. Гончаренко Е. В. Человек и повседневность в философской и художественной антропологии // Актуальные проблемы гуманитарных и естественных наук. – 2009.
  8. № 7.
  9. Eckert A., Jones A. Historical Writing about Everyday Life // Journal of African Cultural Studies. – 2002. – № 1.
  10. Mowitt J. Stumbling on Analysis: Psychoanalysis and Everyday Life // Cultural Critique. – 2002. – № 52: Everyday Life.
  11. Lefebvre H. The Everyday and Everydayness // Yale French Studies. – 1987. – № 73: Everyday Life.
  12. Дубина В. С. «Будничные» проблемы повседневной истории: о её дефицитах и положении среди других направлений. Беседа с проф. Альфом Людке о развитии Alltagsgeshichte //Социальная история. 2007. – М., 2008.
  13. Eley G. Labor History, Social History, Alltagsgeschichte: Experience, Culture, and the Politics of the Everyday – a New Direction for German Social History // The Journal of Modern History. – 1989. – Vol. 61, № 2.
  14. Марков Б. В. Культура повседневности. – СПб., 2008.
  15. Булыгина Т. А. История повседневности и «новая локальная история»: исследовательское поле и исследовательский инструмент // Интернет-конференция «Новая локальная история: социальные практики и повседневная жизнь горожан и сельских жителей. 2010». [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www. newlocalhistory. com/content.
  16. Ильясова А. В. Реалии и перспективы истории повседневности в российской историографии // Вісник ХНУ ім. В. Каразіна. Серія «Історія». – 2011. – № 982.
  17. Коляструк О. А. Історія повсякденності як об 'єкт історичного дослідження: історіографічний і методологічний аспекти. – Х., 2008.
  18. Поляков Ю. А. Человек в повседневности (исторические аспекты) // Отечественная история. – 2000. – № 3.
  19. Криворотченко М. Місто і краєзнавство // Краєзнавство. – 1928. – № 4.
  20. Банникова Е. В. Критерии повседневности: теоретико-методологические основы истории повседневной жизни // Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. – 2011. – № 7. – Ч. 2.
  21. Нагайко Т. Історія повсякденності: погляд на проблему // Історія повсякденності: теорія та практика: Мат. Всеукр. наук. конф. – Переяслав-Хмельницький, 2010.
  22. Полякова И. П. Сферы и уровни повседневности // Научные проблемы гуманитарных исследований. – 2010.
  23. № 6.
  24. Коляструк О. Поняття повсякденності в сучасній науковій гуманітаристиці // Україна ХХ ст. : культура, ідеологія, політика. – Вип. 15. – К., 2009.
  25. Молчанов В. Б. Теоретичні підходи до вивчення життєвого рівня населення України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – К., 2010. – Вип. 17.
  26. Малова Е. Ю. Повседневность: сущность и предмет изучения в гуманитарных науках // Современные наукоёмкие технологии. – 2007. – № 7.
  27. Пушкарёва Н. Л. История повседневности: предмет и методы // Социальная история. 2007. – М., 2008.
  28. Пушкарёва Н. «История повседневности» как направление исторических исследований [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: //www. perspectivy. info.
  29. Зінчук М. Еволюція поглядів Школи «Анналів» на сутність та особливості дослідження повсякдення // Вісник ХНУ ім. В. Каразіна. Серія «Історія». – 2011. – № 982.
  30. Зінчук М. Історія повсякденності як новий напрям гуманітарних досліджень // Історія повсякденності: теорія та практика...
  31. Fletcher R. History from Below Comes to Germany: The New History Movement in the Federal Republic of Germany // The Journal of Modern History. – 1988. – Vol. 60, № 3.
  32. Grahame P. R. Ethnography, Institutions, and the Problematic of the Everyday World // Human Studies. – 1998. – Vol. 21, № 4.
  33. Коляструк О. Поняття повсякденності в сучасній науковій гуманітаристиці // Україна ХХ ст. : культура, ідеологія, політика. – Вип. 15. – К., 2009.
  34. Аверіна-Лугова Д. Міждисциплінарні зв ’язки історії міської повсякденності // Історія повсякденності: теорія та практика...
  35. Хренов Н. История публики как предмет изучения // Вопросы социологии театра: Сб. науч. тр. / Под ред. Н. Хренова. – М., 1982.
  36. Гоффман Э. Представление себя другим // Современная западная социальная психология. – М., 1984.
  37. Adler P., Fontana A. Everyday Life Sociology // Annual Review of Sociology. – 1987. – Vol. 13.
  38. Коляструк О. Методологія історії повсякдення //Вісник ХНУ ім. В. Каразіна. Серія «Історія». – 2011. – № 982.
  39. Банникова Е. В. Повседневность как объект исторического исследования // Современные исследования социальных проблем. – 2011. – Т. 3, № 7.
  40. Верменич Я. В. Історична регіоналістика в Україні: Те- оретико-методологічні проблеми: Автореф. дис.... д-ра іст. наук. – К., 2005.
  41. Верменич Я. В. Системологія історичної локалістики: пошук парадигмальних орієнтирів // Укр. іст. журн. – 2011. – № 5.
 
Фото Капча