Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП). 2004 р. згідно наказу Держнаглядохоронпраці України прийнято нове “Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з охорони праці за видами економічної діяльності” (Реєстр НПАОП). Зміни у реєстрі публікуються в журналі “Охорона праці”.
НПАОП кодуються згідно з класифікатором (КВЕД) галузей і підгалузей промислового виробництва. Нижче наведено приклад кодування нормативно-правового акту, дія якого поширюється на всі види економічної діяльності, зокрема НПАОП 0.00-1.01-07 “Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів”.
В Україні видається Покажчик ПНАОП. Його редакція на липень 2012 р. містила понад 800 документів з ОП.
2.2. Відповідальність за порушення вимог законодавчо-нормативних документів з охорони праці
Відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з питань охорони праці, відповідно до Закону України “Про охорону праці”, буває:
- дисциплінарна (накладання дисциплінарних стягнень на працівника (догана, звільнення з роботи) органом, який приймає на роботу цього працівника; можливе за ініціативою органів державного і громадського контролю за охороною праці; за кожне порушення моживе лише одне дисциплінарне стягнення);
- адміністративна (накладається на посадових осіб, винних у порушенні законодавства про охорону праці, які у вигляді штрафу службовими особами Держгірпромнагляду, а також представниками інших державних наглядових органів; підлягають особи, які на момент вчинення адміністративного правопорушення досягли шістнадцятирічного віку);
- матеріальна (охоплює як працівника, так і власника об’єкта господарювання за шкоду, заподіяну об’єкту господарювання через порушення ними покладених на них обов’язків, в тому числі і порушення правил безпеки прац; обмежується певною частиною заробітку працівника і не може перевищувати повного розміру заподіяної шкоди);
- кримінальна (настає, якщо порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці створило небезпеку для життя або здоров’я громадян; може накладатись як на будь-яку службову особу об’єкта господарювання незалежно від форм власності, так і на громадянина – власника об’єкта господарювання чи уповноважену ним особу; визначається у судовому порядку).
2.3. Гарантії прав громадян на охорону праці
2.3.1. Права громадян на охорону праці під час укладення трудового договору
Під час укладення трудового договору роботодавець має проінформувати громадянина про: умови праці на об’єкті господарювання; наявність на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та їхній вплив на здоров’я людини; пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних умовах відповідно до чинного законодавства та колективного договору.
Роботодавець не може укласти трудовий договір з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я.
Громадянин має право на навчання з питань охорони праці і роботодавець зобов’язаний провести таке навчання у вигляді двох інструктажів з питань охорони праці:
- вступного (проводять працівники служби охорони праці об’єкта господарювання з усіма працівниками, яких приймають на роботу, незалежно від їхньої освіти та стажу роботи за програмою, в якій подають загальні питання охорони праці із врахуванням її особливостей на об’єкті господарювання);
- первинного (проводять керівники структурних підрозділів на робочому місці з кожним працівником до початку їхньої роботи на цьому робочому місці).
- Проходження цих інструктажів підтверджується записами у відповідних журналах обліку інструктажів і скріплюється підписами осіб, які проводили інструктажі, та осіб, які отримали інструктажі.
2.3.2. Права громадян на охорону праці під час роботи на об’єкті господарювання
Працівник має право відмовитись від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я чи інших осіб та навколишнього середовища, що підтверджено комісією у складі спеціалістів охорони праці та представників профспілки (уповноважених трудового колективу), а в разі виникнення конфлікту – відповідним органом державного нагляду за охороною праці за участю представника профспілки. За період невиконання своїх обов’язків з цієї причини за працівником зберігають середню заробітну плату.
Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець порушує вимоги законодавства з охорони праці та не виконує колективного договору з питань охорони праці. У разі такого звільнення працівникові надають певні соціальні гарантії: йому виплачують вихідну допомогу в розмірі не менше тримісячної заробітної плати, а також його статус прирівнюють до статусу працівника, якого звільнили через скорочення штатів працівників на об’єкті господарювання.
Працівники мають право на переведення на легшу роботу відповідно до медичного висновку.
За працівником зберігають місце праці, якщо функціонування об’єкта господарювання чи його структурного підрозділу призупинене органом державного нагляду за охороною праці.
Працівники мають право на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці:
безоплатне лікувально-профілактичне харчування, молоко або рівноцінні харчові продукти; додаткові оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення; скорочення тривалості робочого часу; додаткову оплачувану відпустку; оплату праці в підвищеному розмірі; пільгову пенсію; забезпечення спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту; інші пільги та компенсації, які передбачені законодавством чи колективним договором.
Працівники мають право на навчання з питань охорони праці і роботодавець зобов’язаний провести його у вигляді таких інструктажів з охорони праці:
- повторного (проводять за програмою первинного інструктажу з усіма працівниками не рідше одного разу на півріччя (на роботах з підвищеною небезпекою – один раз на квартал));
- позапланового (проводять у разі введення в дію нових нормативних актів з охорони праці, зміни технологічного процесу, порушення працівниками нормативних актів з охорони праці, перерви в