Правила перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом в «Адміністративна відповідальність за порушення в Україні»

Крім того, у роботі використовувалися такі наукові методи, як історико-правовий метод дав можливість здійснити періодизацію виникнення та формування інституту адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом в Україні (підрозділ 1. 1). За допомогою порівняльно-правового методу досліджено досвід зарубіжних країн щодо протидії адміністративним проступкам у досліджуваній сфері суспільних відносин (підрозділ 1. 1). Статистичний метод дозволив обґрунтувати необхідність існування інституту адміністративної відповідальності за порушення правил перевезень (підрозділ 1. 2). Використання логіко-юридичного й системно-структурного методів дало змогу проаналізувати склади адміністративних проступків у сфері перевезення пасажирів та вантажів вказаним видом транспорту, дослідити особливості провадження у відповідних справах (підрозділи 2. 1, 2. 2, 2. 3, 3. 1, 3. 2). За допомогою формально-логічного методу сформульовано авторські визначення основних категорій дослідження (підрозділи 1. 2, 2. 1, 2. 2, 2, 3).

Метод системного аналізу застосовувався з метою зіставлення різних нормативно-правових актів щодо їх дії з урегулювання адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Комплексне використання вказаних загальнонаукових та юридично-галузевих методів уможливило забезпечило всебічне дослідження особливостей адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, її ролі і місця в структурі інституту адміністративної відповідальності та в галузі адміністративного права України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням інституту адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Наукову новизну одержаних результатів можна конкретизувати в таких основних положеннях:

вперше:

• запропоновано та обґрунтовано власний варіант періодизації інституту адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, та подано розгорнуту характеристику кожного періоду з виокремленням відповідних особливостей;
• дано авторське визначення адміністративного проступку у сфері перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом як суспільно небезпечного, протиправного, винного (умисного або необережного) діяння, що посягає на встановлений законом порядок, правила, норми та стандарти в галузі перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом;
• сформульовано авторську дефініцію адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом як особливого виду юридичної відповідальності, що являє собою процесуальне застосування правомочним суб’єктом заходів примусового впливу щодо особи, яка вчинила адміністративний проступок, що посягає на встановлений законом порядок, правила, норми та стандарти в галузі перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом;

удосконалено:

• поняття «пасажирські перевезення автомобільним транспортом» в частині розширення переліку транспортних засобів, якими перевозять пасажирів, вантажними автомобілями, пристосованими для перевезення пасажирів;
• поняття «адміністративно-правове регулювання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом»;
• поняття «загальний та безпосередній об’єкт адміністративно-правового регулювання у сфері перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом»;
• поняття «загальний, родовий, видовий і безпосередній об’єкт адміністративного проступку» в досліджуваній сфері;
• набули подальшого розвитку:
• теоретичне обґрунтування необхідності законодавчого закріплення поняття «адміністративна відповідальність»;
• положення щодо класифікації суб’єктів провадження у справах про адміністративні проступки;
• практичні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення законодавства у сфері перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані:

• у наукових дослідженнях – для подальшого розроблення теоретичних і перекладних проблем інституту адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом;
• у правотворчій та правозастосовній діяльності – для удосконалення чинного законодавства, а також для підвищення ефективності практичної діяльності у сфері адміністративно-деліктного процесу щодо порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом (довідка про впровадження результатів дисертаційної роботи від 27. 04. 2011 р., акт впровадження від 24. 02. 2011 р.) ;
• у навчальному процесі – при викладанні навчальних дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративне процесуальне право», «Адміністративна відповідальність» (акт впровадження від 22. 12. 2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Результати та висновки дисертації обговорювались на засіданнях кафедри адміністративної діяльності ДАІ ДЮІ ЛДУВС імені Е. О. Дідоренка та отримали позитивну оцінку. Їх оприлюднено на 10 міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях та круглому столі: «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (м. Одеса, 2009 р.), «Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих учених» (м. Київ, 2009 р.), «Організаційно-правові засади боротьби с правопорушеннями на транспорті» (м. Одеса, 2009 р.), «Безпека дорожнього руху: сучасність та майбутнє» (м. Донецьк, 2009 р.), «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (м. Одеса, 2010 р.), «Безпека дорожнього руху: правові та організаційні аспекти» (м. Донецьк, 2010 р.), «Система обеспечения безопасности дорожного движения: проблемы реализации и пути совершенствования» (г. Ульяновск, 2010 г.), «Організаційно-правові засади боротьби з правопорушеннями на транспорті» (м. Одеса, 2010 р.), «Актуальные проблемы борьбы с преступностью в Сибирском регионе» (г. Красноярск, 2011 г.), «Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих учених» (м. Донецьк, 2011 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено у 5 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін, а також у 10 тезах доповідей науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що об’єднують 8 підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 228 сторінок. Список використаних джерел налічує 206 найменувань і займає 22 сторінки.