Предмет і метод економічної теорії

Торговий дім — торговельні фірми, які закуповують товари у виробників або оптовиків і перепродують їх всередині своєї держави або за її межами.

Ярмарок  —  періодично  організована  в  одному  й  тому  самому  місці  виставка  зразків товарів широкого вжитку і (або) устаткування, транспортних засобів, засобів зв’язку, ноу-хау, де експоненти укладають угоди в національному та міжнародному масштабі. На міжнародному ярмарку не дозволяється продаж на винос. Подекуди ярмарки визначають як місце періодичної торгівлі.

Магазин — підприємство роздрібної торгівлі. Магазин-демзал — роздрібне торговельне підприємство, яке торгує за каталогами.

Маркетинг — різновид діяльності фірм, пов’язаний із продажем та збутом продукції, що включає: розробку товару, дослідження ринку, налагодження комунікацій, організацію розподілу,

 

встановлення цін, розгортання сервісного обслуговування тощо.

Консалтингові фірми надають послуги суб’єктам економіки з питань: 1)дослідження і прогнозування ринку; 2) оцінки торговельно-політичних умов здійснення експортно-імпортних операцій; 3)розробки і впровадження маркетингових програм тощо.

Аудиторська  фірма:  1)  консультує   з   питань   бухгалтерського   обліку  та  контролю фінансової діяльності щодо проведення господарсько-фінансових ревізій; 2) здійснює управління через систему обліку; 3) готує висновки стосовно достовірності фінансового звіту фірм, що підлягають аудиторському контролю.

 

3. Попит і пропозиція: сутність, закони та фактори, що на них впливають. Ринкова рівновага

 

Розуміння   механізму   самоорганізації,   саморозвитку   і   саморегулювання   економічної системи ґрунтується насамперед на розумінні взаємодії попиту й пропозиції. Саме характер цієї взаємодії визначає цілу низку економічних явищ і процесів як на рівні мікроекономіки, так і на макро- та мегарівнях.

Термін «попит» в економічній науці означає платоспроможну потребу, тобто потребу, яку суб’єкт здатний оплатити. Із такого визначення випливає, що попит на той чи інший товар (послугу) залежить від ціни. Наприклад, зменшення ціни P на 1 упаковку йогурту зумовлює збільшення обсягу попиту на нього QD (за інших умов). Зобразимо цю залежність графічно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 5.1. Крива попиту

 

Взагалі, збільшення ціни на будь-який товар зумовить зменшення величини попиту на нього, і, навпаки, зменшення ціни сприятиме підвищенню попиту. Цей від’ємний причинно- наслідковий зв’язок між ціною товару і величиною попиту є законом попиту. Чим пояснити те, що споживач готовий купити більше товару за нижчою ціною?

По-перше, дохід споживача завжди обмежений, тому об’єктивно за меншу ціну він може купити більше товару.

По-друге, в економіці діє закон спадної граничної корисності, зміст якого полягає в тому, що кожна наступна одиниця товару приносить менше задоволення, ніж попередня, і тому споживач готовий придбати кожну наступну одиницю товару за меншу ціну.

По-третє, така поведінка пояснюється ефектом доходу, зміст якого полягає в тому, що зниження ціни на споживчі товари рівнозначне зростанню доходу. Тому за нижчу ціну споживач може придбати більше певного товару, не обмежуючи себе у споживанні інших благ.

І, зрештою, поведінку споживача визначає також ефект заміщення, адже споживач зацікавлений  у  тому,  щоб  замінити  споживання  дорожчих  товарів  дешевшими  (за  інших однакових умов, тобто якщо вони якісні, відповідають стандартам і т. ін.). Наприклад, якщо ціна на кефір знизиться, а на йогурт залишатиметься високою, споживач може замінити споживання йогуртів кефіром.

Розрізняють  індивідуальний  і  ринковий  попит.  Індивідуальний  попит  —  це  попит окремого споживача. Ринковий попит це сума індивідуальних попитів, які пред’являються кожним споживачем за різних цін.

Функціональна залежність попиту від ціни виражається рівнянням

 

Q D  = f ( P ) ,

де QD — обсяг попиту на товар; Р — ціна товару.

Ціна — найважливіший чинник, що визначає обсяг попиту. Але існують і інші — нецінові

— чинники, що впливають на нього: 1) кількість покупців (збільшення кількості покупців під під- вищує ринковий попит і навпаки); 2)доходи споживачів (пряма залежність між доходами і попитом); 3) очікування споживачів (очікування зростання цін у майбутньому збільшує поточний попит   і   навпаки);   4)   ціни   на   супутні   товари.   Якщо   зростає   ціна   на   товар-субститут (взаємозамінний товар), то попит на нього знижується, а на його замінник — підвищується. Наприклад, подорожчання олії зумовлює скорочення попиту на неї і зростання попиту на маргарин. Якщо зростає ціна на товар-комплемент (доповнюючий), то зменшується попит і на цей товар, і на доповнюючий. Наприклад, зростання ціни на бензин змушує власника автомобіля менше користуватися ним, а відтак зменшується попит як на бензин, так і на мастила, гальмівну рідину тощо; 5) місткість ринку. Чим розвиненіший ринок, тим більше він спонукає економічних суб’єктів до пошуку нових джерел доходу задля збільшення свого платоспроможного попиту; 6) кліматичні  умови  (у  курортній  зоні  пізньої  весни,  влітку  та  ранньої  осені  зростає  попит  на купальні костюми, екскурсійні послуги тощо).

Слід розрізняти поняття «зміна обсягу (величини) попиту» і «зміни у попиті». Зміни обсягу попиту  відбуваються  через  зміну  ціни  і  графічно  характеризуються  рухом  точки  по  кривій попиту. Зміни в попиті, зумовлені неціновими чинниками, змінюють положення кривої попиту, зсуваючи її праворуч або ліворуч.

Пропозиція — це обсяг товарів та