Предмет і метод економічної теорії

Сталий причинно-наслідковий зв’язок між ціною та обсягом товарів (послуг), який товаровиробник здатний поставити на ринок, виражається законом пропозиції. Зміст закону пропозиції полягає в тому, що чим вища ціна (за інших однакових умов), тим більше товару за такою ціною товаровиробники готові запропонувати на ринок упродовж певного проміжку часу, і навпаки, чим нижча ціна, тим менше товарів виробник бажатиме і зможе поставити на ринок.

Із визначення випливає прямий зв’язок між ціною і пропозицією товару. Зобразимо його кривою пропозиції (Supply), яка позначається англійською літерою S. Для цього на осі абсцис відкладемо обсяг пропозиції (QS), а на осі ординат — ціну (Р).

P S

 

P2

 

 

P1

 

S

 

 

 

 

0 Q1

 

Q2 Q

 

 

Рис. 5.2. Крива пропозиції

 

Пропозиція, як і попит, набуває форми не тільки індивідуальної, а й ринкової пропозиції. Ринкова пропозиція визначається як загальна сума індивідуальних пропозицій, а крива ринкової пропозиції складається із сукупності індивідуальних обсягів товарів, запропонованих усіма виробниками цього товару за певного ціною. Крива ринкової пропозиції будується аналогічно ринковій кривій попиту.

Розглянемо нецінові фактори, що зумовлюють зсув кривої SS.

Технологічний прогрес. Застосування нових технологій, наприклад, у виробництві йогуртів дає змогу скоротити період визрівання продукту, продовжити термін зберігання ним корисних властивостей, зменшити собівартість одиниці продукції. Це сприяє розширенню пропозиції йогуртів на ринку, відтак крива SS зсувається праворуч.

 

Зміна цін на ресурси. Зростання цін на ресурси (за інших незмінних умов) призводить до збільшення витрат виробництва, зростання собівартості продукції, що змушує підприємця скорочувати пропозицію свого товару. Тому крива пропозиції зсувається ліворуч.

Зміна цін на споріднені товари. Якщо, наприклад, ціна на маргарин зростає, а на йогурти залишається незмінною, то підприємець, що виробляє йогурти, шукатиме альтернативний спосіб застосування своїх ресурсів і, вірогідно, спрямує їх на виробництво маргарину, зменшивши тим самим виробництво йогуртів. При цьому крива SS зміститься ліворуч.

Зміни у бюджетно-податковій політиці. У випадку зростання ставки оподаткування крива SS (за інших  однакових  умов) зміститься ліворуч. Якщо ж зростатимуть трансферти бізнесу, крива SS зміститься праворуч.

Очікування підприємців. Оптимістичні очікування підприємців сприятимуть зсуву кривої

SS праворуч, а песимістичні зумовлять її зміщення ліворуч.

На зсув кривої SS можуть впливати і зміни моди, і релігійні традиції (у піст, наприклад, зменшується споживання м’яса та м’ясних продуктів) тощо.

Досі ми розглядали вплив ціни та нецінових чинників на попит і пропозицію товарів, не беручи до уваги того, що окремі товари або групи товарів неоднаково чутливі до змін у цінах та нецінових чинниках. Здатність однієї економічної змінної реагувати на зміни, що відбулися в іншій економічній змінній, називають еластичністю. Кількісно еластичність вимірюється показником, який називають коефіцієнтом еластичності (Е). Коефіцієнт еластичності — міра реагування однієї змінної на зміни іншої, виражена як відношення процентних змін. Іншими словами, коефіцієнт еластичності — це відношення відсоткової зміни однієї величини до відсоткової зміни іншої.

Розрізняють еластичність попиту за ціною, доходом і перехресну еластичність. Еластичність попиту за ціною (ЕDP  ) показує, на скільки відсотків зміниться обсяг попиту, якщо ціна зміниться на один відсоток:

ЕDP  = (ΔQD /QD ):( ΔР /Р )

де ЕDP— коефіцієнт еластичності попиту за ціною; Δ QD  — зміна обсягу попиту; QD  —

первинний обсяг попиту; ΔР — приріст ціни; Р — первинна ціна.

Якщо зміна ціни на 1 % викликає зміну обсягу попиту, що перевищує 1 %, то це свідчить про наявність високоеластичного попиту ( |ЕDP |> 1) При русі вздовж кривої попиту обсяг змінюється швидше, ніж ціна. Якщо зміна ціни на 1 % зумовлює меншу зміну обсягу попиту, то має місце низькоеластичний попит (|ЕDP|< 1).При русі вздовж кривої попиту ціна змінюється швидше, ніж обсяг.

Водночас спостерігається значний зв'язок між значенням еластичності і нахилом лінії попиту. Чим більший кут нахилу лінії попиту, тим менший коефіцієнт еластичності, і навпаки.

 

 

 

 

 

Рис. 5.3. Залежність між кутом нахилу кривої попиту та коефіцієнтом еластичності Товари першої необхідності низькоеластичні, а предмети розкошів — високоеластичні. Якщо зміна ціни на 1 % зумовлює таку саму зміну попиту на 1 %, то наявна одинична

 

еластичність попиту (|ЕDP|=1). Якщо зміна ціни не впливає на зміну обсягу попиту, має місце абсолютно нееластичний попит (ЕDP= 0) В цьому випадку крива попиту стає вертикальною прямою.  Якщо  нескінченно  мала  зміна  ціни  призводить  до  нескінченного  зростання  обсягу попиту, існує абсолютно еластичний попит (|ЕDP|→ ∞ ) В цьому випадку крива попиту стає горизонтальною прямою.

На дві останні ситуації — абсолютно нееластичного й абсолютно еластичного попиту — закон попиту не поширюється. Ці крайнощі мають не так практичне, як теоретичне значення, хоча подекуди має місце абсолютно нееластичний попит. Прикладом може служити інсулін для інсулінозалежних хворих на діабет або антиастматичні препарати для астматиків. Тобто йдеться про товари,