Предмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
60
Мова:
Українська
до реформування) та ін. Визначення цих елементів предмета економічної теорії перебувають у взаємозв'язку, доповнюють один одного і відображають різні сторони та проблеми економічного життя.
Економічну теорію залежно від сфери застосування поділяють на позитивну і нормативну. Позитивна економічна теорія пізнає та прогнозує об'єктивні економічні явища, формує цілісну систему наукових поглядів, гіпотез та концепцій. Економічна теорія як навчальна дисципліна взагалі має позитивний характер. Вчений-економіст, досліджуючи факти господарського життя, констатує стан економіки, формулює характерні риси, пояснює їх природу та зміст, робить висновки про майбутнє її розвитку.
Нормативна економічна теорія – це наука про раціональну поведінку людей і діяльність економічних інститутів. Вона покликана відповідати на запитання про те, що слід робити, що має бути, як діяти, щоб досягти бажаних кінцевих результатів, що треба мати.
Економічні закони, принципи і категорії.
Економічні категорії – це теоретичні, абстрактні, логічні поняття, котрі в узагальненому вигляді відображають основні, суттєві властивості економічних процесів та явищ і визначають характер науково-теоретичного мислення епохи (потреби, ціни, прибуток, власність і т. д.). Економічні категорії нерозривно пов'язані і законами, кожний з яких зосереджує навколо себе їх певну кількість.
Економічні закони відображають внутрішні, найсуттєвіші, стабільні, такі, що постійно повторюються, причинно-наслідкові взаємозв'язки і взаємозалежності між економічними процесами і явищами.
Сукупність економічних законів утворює систему економічних законів, яка охоплює їх різні групи і типи. Виділяються такі основні групи законів:
1. Закони, що діють протягом різних історичних періодів:
- всезагальні економічні закони (властиві всім суспільним способам виробництва) ;
- загальні економічні закони (діють у декількох економічних формаціях) ;
- специфічні економічні закони (діють у межах одного суспільного способу виробництва) ;
- стадійні закони (характерні для однієї зі стадій виробництва).
2. Закони сфер суспільного відтворення – виробництва, розподілу, обміну, споживання (закон розподілу праці, закон споживання тощо).
3. Закони розвитку і функціонування окремих економічних підсистем.
Економічні принципи – це теоретичні узагальнення, зміст яких складають певні допущення, усереднення, котрі відображають загальні тенденції розвитку економічної системи. їх функція, як і економічних законів, полягає у відображенні взаємозвязків між економічними явищами та процесами, але менш стійкими і такими, що мають менш обов'язковий характер.
Методи пізнання економічних процесів і явищ.
Методи економічної теорії (способи пізнання, які використовуються наукою) :
- загальнонаукові методи – діалектико-матеріалістичні принципи пізнання – пізнання досліджуваного процесу через внутрішні (іманентні) суперечності його саморозвитку; статистичне спостереження, аналіз і синтез, системний підхід, моделювання, експеримент
- часткові методи – способи пізнання, властиві окремим економічним школам.
В економікс склались два основні методи – позитивний та нормативний.
Позитивний аналіз полягає в описі того, що є, систематизації економічних фактів, явищ і процесів з реального життя. Широко застосовуються математичні методи. Нормативний метод полягає в тому, щоб знайти шляхи, що забезпечують максимально можливу ефективність діяльності людини, він дає рекомендації для практики, дає суб’єктивні уявлення про те, що має бути.
Функції економічної теорії:
- пізнавальна – полягає у розкритті сутності економічних законів і категорій та форм їх прояву;
- світоглядна – полягає у тому, що економічна теорія покликана формувати новий тип економічного мислення, адекватний новим умовам господарювання світогляд майбутнього фахівця;
- практична – полягає у всебічному обґрунтуванні найбільш ефективних та прогресивних форм економічної діяльності; економічна теорія – основа наукової економічної політики держави.
Місце економічної теорії в системі економічних наук.
Економічна теорія є фундаментальною базою, теоретичним ядром всього комплексу економічних наук – галузевих, міжгалузевих і функціональних (рис. 1. 15). Вона досліджує природу, глибинну сутність економічних явищ і процесів, базисні соціально-економічні відносини та господарське поведінка людей в певній економічній системі. Результатом цих досліджень є розкриття економічних понять, категорій і законів, які характеризують фундаментальні основи господарського буття. Спеціальні економічні науки, спираючись на базисні положення економічної теорії, розробляють систему методів і правил практичного використання економічних категорій і законів у тій чи іншій конкретній сфері господарської діяльності. З сукупностей економічних категорій і законів економічна теорія формує єдиний категоріально-понятійний апарат, своєрідний «економічний мова», який інтегрує економічні науки і запобігає можливість неоднозначного тлумачення економічних категорій і понять у різних дисциплінах. діяльності.
Виступаючи методологічною базою для різних економічних наук, економічна теорія разом з тим повинна враховувати знання, набуті ними в процесі повсякденної господарської діяльності. понять у різних дисциплінах. діяльності. Спираючись на знання конкретних економічних наук, а також на досягнення інших соціально-політичних наук (соціології, філософії, політології, права, історії і т. п.), економічна теорія отримує можливість глибше розкрити закономірності розвитку господарських систем.
Таким чином, розвиток економічної теорії в напрямку гетерогенності і міждисциплінарності збагачує її дослідницький потенціал і поглиблює методологічну базу.
Тема 2. Економічна система суспільства
Економічні потреби суспільства, їх суть та структура.
Поняття потреба надзвичайно широке. Більшість економістів сходяться на тому, що в найширшому розумінні воно означає об'єктивну необхідність в у мовах і засобах існування людини. Потреби проявляються в усіх сферах людської діяльності. І залежно від сфери прояву розрізняють економічні, політичні, інтелектуальні, соціальні та інші потреби. До економічних потреб відносять ті, які породжуються виробництвом чи іншими об'єктивними умовами і задовольняються продуктами людської праці. Вони завжди виступають як об'єктивна