Предмет і метод економічної теорії

Витіснення золота з грошової системи змінило функції грошей. Згідно з законом вартості, функцію міри вартості могли виконувати лише повноцінні гроші (золото), але не кредитні, які самі не мають вартості. Зникла потреба у вимірюванні грошового матеріалу – масштаб цін. В умовах розвинутих кредитних відносин поєднались функція засобу обігу і функція засобу платежу. Функція платежу поєдналась з функцією нагромадження. Видозмінилась функція світових грошей – тепер цю функцію виконують національні гроші, які обслуговують і внутрішній ринок, і зовнішньоекономічні операції, але лише за умови конвертованості валюти. Якщо національна валюта неконвертована, то для зовнішньоекономічних розрахунків використовують іноземні вільноконвертовані валюти (долар, ієну, євро і т. п.). Функцію нагромадження скарбів реально також можуть виконувати лише дорогоцінні метали, але існує функція збереження.

Зважаючи на складну і тривалу еволюцію грошової системи, західні економісти виділяють лише три функції грошей, є відмінності і в назвах цих функцій: 1) засіб обігу; 2) міра вартості (одиниця обігу) ; 3) засіб збереження вартості (нагромадження).

Для реалізації товарів, що надійшли в сферу обігу, потрібна певна кількість грошей.

Кількість грошей, необхідних для товарного обігу [КГ] визначається за формулою:

 де СЦ – сума товарних цін; К – сума цін товарів, проданих у кредит;

П – сума платежів за борговими зобов’язаннями; ВП – сума взаємопогашуваних платежів; О – середнє число обертів грошової одиниці.

Приклад 1. Ціна одиниці товару – 100 г золота. Продуктивність праці у виробництві товару зросла у в 2 рази, а в золотодобувній промисловості – в 3 рази. Визначте ціну одиниці товару після цих змін.

Розв’язок. При зростанні продуктивності праці у виробництві товару його ціна знизиться у 2 рази і буде дорівнювати 50 г золота. Водночас внаслідок зростання продуктивності праці у золотодобувній промисловості вартість грошей знизиться у 3 рази, тепер для придбання одиниці товару їх знадобиться втричі більше., тому ціна одиниці товару після цих змін становитиме 150 г голота

Відповідь: 25 г золота.

Приклад 2. Визначте суму цін всіх товарів, якщо для обігу необхідно грошей на суму 2250 млн. грн., сума цін товарів, проданих у кредит – 900 млн. грн., сума платежів по боргових та інших зобов’язаннях – 400 млн. грн., сума платежів, що взаємно погашаються – 2000 млн. грн., середнє число оборотів грошової одиниці – 6.

Розв’язок. Суму цін товарів знаходимо за формулою:  

Звідси СЦ = КГ × О + К – П + В = 2250 × 6 + 900 – 400 + 2000 = 1600 млн. грн

Відповідь: 1600 млн. грн.

Якщо в наявності паперових грошей більше, ніж кількість грошей, необхідних для обігу, виникає інфляція.

Інфляція, її суть і причини.

Інфляція (латин. іnflatio – здуття) являє собою порушення грошового обігу, що виявляється в переповненні грішми сфери обігу й у знецінюванні грошей. На поверхні це явище виявляється в зростанні цін. Уперше термін «інфляція» стосовно порушень грошового обігу було вжито у США в період громадянської війни 1861-1865 рр.

Зовнішнім проявом інфляції виступає підвищення цін, що є прямою формою знецінювання грошей.

Знецінювання грошей, виступаючи найважливішою формою прояву інфляції, може мати різну динаміку. З цього погляду інфляцію прийнято класифікувати, розрізняючи такі її види, як повзуча, коли темп зростання цін коливається в межах 5-10% на рік; галопуюча – 10-100% на рік – і гіперінфляція з річним зростанням цін понад 100%.

Інфляція являє собою складне економічне явище, що виникає, як правило, не через одну причину. Вони неоднорідні й різні за своєю спрямованістю, але загалом їх можна певним чином класифікувати. До найбільш істотних причин інфляції слід віднести:

• емісію грошей, що викликає диспропорцію між реальною потребою народного господарства в грошах і наявною грошовою масою;
• прискорення обігу грошей, що може бути зумовлено різними обставинами. До них можна віднести, наприклад, широке впровадження системи безготівкових розрахунків, застосування нової техніки в організації грошового обігу і т. ін. ;
• значне скорочення товарообігу, обумовлене, наприклад, скороченням виробництва через кризовий стан економіки, неврожай або якесь стихійне лихо;
• кредитна експансія, що веде до збільшення безготівкового грошового обігу, тобто до емісії кредитних грошей. Вона може бути викликана депозитною-чековою емісією, здійснюваною комерційними банками. Але оскільки така емісія завжди обмежена певними можливостями банку, то ця причина якщо й існує, то має скоріше допоміжний характер. Головною ж виступає емісія, яка є наслідком певної політики центрального банку та уряду;
• значне збільшення попиту (інфляція попиту), яке може бути викликане, наприклад, різким збільшенням заробітної плати, що не супроводжується таким самим або більшим за динамікою зростанням продуктивності суспільної праці. До такого ж наслідку може привести також збільшення попиту, викликане мілітаризацією економіки, що виявляється в зростанні військових замовлень держави;

• кризові явища у виробництві базових матеріальних ресурсів. Прикладом може бути енергетична криза, що почалася у світі в 1973 р. і була пов'язана, головним чином, з політикою країн-членів ОПЕК щодо обмеження видобутку нафти.

Перелічені причини інфляції діють не ізольовано, а часто переплітаються, доповнюючи одна одну і надаючи інфляції затяжного за часом і глибокого за своїми наслідками характеру. На виникнення інфляції й особливо на її