Предмет політології

Політична влада в її сучасній державно-публічній формі існує не так давно, лише близько п'яти тисячоліть. До цього ж існувала влада з додержавними структурами управління і самоорганізації, які виникли близько 40 тис років тому, в епоху пізнього (або верхнього) палеоліту, з появою кроманьйонської людини (Homo Sapiens). На цьому етапі історії людства інтереси окремої людини та інтереси всього племені чи роду ще не розрізнялися, будь-які прояви індивідуального були винятком і поставали як рудименти тваринного егоїзму. Початкове здійснення спільних справ і управління ними було спільною турботою всіх і не виокремлювалось в якусь самостійну галузь суспільної практики, відповідальність за спільну справу відчували й несли всі члени спільноти.

Влада як суспільне явище зароджувалася саме як концентрований вияв спільних інтересів, як втілення єдиної соціальної волі, як відбиття потреби спільноти у збереженні своєї цілісності.

 

Історія політичного владарювання — одна з найцікавіших. І скільки суспільствознавці не прагнули розкрити таємницю її, політична влада й досі залишається загальною проблемою наукового дослідження, людської думки, індивідуальної зацікавленості.Поняття "політична влада" пов'язане з такими явищами, як політичне панування, експлуатація, пригноблення та ін. Для здійснення політичної влади її слід упорядкувати, тобто насамперед закріпити у вигляді політичного панування. Політичне панування — це встановлення структурованих у суспільстві відносин командування — підкорення, що забезпечують політичний порядок. Встановлення організованої системи управлінської праці і виконавської діяльності має бути оформлене на законодавчій основі, що дає владі змогу інституціоналізуватися, набути діяль-нісно-правового характеру, робить її стійкою. Суспільство в такому разі функціонує як демократичне. При порушенні права, на якому ґрунтуються діяльнісні взаємовідносини політичних інституцій, в суспільстві виникає антидемократизм, який може призвести до тоталітаризму. Політичне панування у науковому розумінні має позитивне навантаження, оскільки нерозривно пов'язане з наведенням порядку, з упорядкуванням відносин, з правопорядком. Його слід відрізняти від таких понять, як експлуатація, політичне гноблення, придушення. Панування відрізняється від поняття влади, хоча влада може досягати становища панування. Політичне панування означає структурування в суспільстві відносин влади і підкорення, організаційне оформлення і закріплення розподілу управлінської праці і звичайно поєднаних з ним соціальних привілеїв, - з одного боку, і виконавчої діяльності, - з другого. Політичне панування виникає тоді, коли влада інституалізу-ється, стає стійкими відносинами, коли в соціальній організації встановлюються позиції, зайняття яких дозволяє приймати рішення, наказувати, дозволяти або ж забороняти.

 

Державна влада — це здатність суспільних інститутів контролювати поведінку людини, суспільства і держави, обмежена територією, законом, легітимністю і традиціями. Державна машина — це ієрархічний апарат, що складається з безлічі гілок. Всі вони, включаючи законодавчу, виконавчу і судову, сходяться на верховному органі влади (президент, уряд, парламент). Політична влада — це воля конкретної партії чи організації боротися за лідерство в державному апараті конкретної країни чи політичного союзу. Для досягнення цілей використовуються різні методи, які різняться в залежності від умов регіону. Наприклад, прийти до влади в Німеччині можна за допомогою виборів, а от легітимно перемогти в КНДР або Китаї — неможливо.Незважаючи на схожість понять, вони мають індивідуальні риси. Політична влада стає державною лише тоді, коли партія перемагає на виборах або іншим чином завойовує симпатію більшості суспільства. Може статися і зворотна ситуація. Приміром, на початку 90-х років КПРС формально володіла державною владою, але не політичною, так як втратила свою легітимність в очах населення. Водночас, можливі варіації в концентрації важелів управління. У країнах з розвиненим парламентаризмом державну владу можуть тримати відразу кілька політичних партій (альянс, об’єднання). Консенсус між ними досягається шляхом діалогу, поділу повноважень. Різниця між державною владою і політичною владою полягає в наступному: Форма реалізації. Державна влада здійснюється на основі правових інструментів: прийняття законів, координація роботи всіх органів. Політична влада може використовувати й інші методи, які дозволені її ідеологією (насильство, репресії, терор). Характер. Держвлада обов’язкове не тільки для суспільства в цілому, але і для кожного індивіда зокрема. Непокора розпорядженням правових інститутів тягнуть за собою відповідальність. Політична влада часто не має такого впливу, обмежуючись членами своєї партії.Обов’язковість. Державна влада поширюється на території всієї держави. Політична — лише в тому випадку, якщо уряд очолюється її партією.

 

Розмаїття підходів дослідників до влади як соціального явища знайшло своє відображення в основних концепціях влади.Нормативно-формалістична концепція. Згідно з нею джерелом і змістом влади є система норм, передусім, правових. Інколи цю концепцію називають легітимістською. Вона виходить з того, що закон виступає і як правовий, і як моральний чинник, який має юридичну силу. Органістична концепція. Її змістом є різні версії функціоналізму, структуралізму й солідаризму, що визначають загальносуспільні функції влади, які применшують або ігнорують її класовий характер. Наприклад, за структурно-функціоналістською теорією влада — це особливий вид відносин