Проблеми адаптації і дезадаптації старшокласників до навчального процесу та феномен стресу

Під кінець методики їм також запропонували за бажанням внести свої пропозиції щодо покращення навчального процесу, відпочинку та фізичного і психічного здоров’я студентів.

Методика належить до типу «олівець-папір». Методика може проводитись як в індивідуальному порядку, так і в груповому, головне, щоб були створені умови для ефективного проведення, тобто відсутність шуму, сторонніх відволікань тощо. Методика містить 39 питань. Час проведення методики не фіксується. Проведення будь-якої методики психологічного дослідження передбачає дотик до особистого світу людини, тому завжди слід пам’ятати про важливість встановлення довірливого контакту з оптантом перед проведенням методики не лише для отримання більш достовірних результатів, але й щоб не нашкодити людині, не створити загрози для її внутрішнього світу.

Та все ж таки результати, отримані за даною методикою можна вважати досить суб’єктивними, тому необхідно проводити дослідження у поєднанні з іншими методиками.

Методика “Схильність до стресу” використовується з метою діагностики емоційного стану, який є відображенням одночасно психічного і соматичного рівня здорового індивіда, а також може застосовуватись в комплексі з іншими методиками для оцінки рівня стресостійкості до стресових чинників. Опитувальник розрахований на осіб у віці від 15 років, містить 20 питань, відповіді на них потрібно давати згідно запропонованого переліку. Час заповнення не реєструється.

Методика належить до типу «олівець-папір» і допускає як групове, так і індивідуальне використання у вигляді анкетного опитування.

Методика є досить високо обґрунтованим інструментом діагностики схильності до стресу та стійкості до стресових ситуацій.

Методика “Рівень невротизації” може використовуватись як в цілях експрес-діагностики невротичних станів, так і для визначення рівня невротизації в комплексі з іншими методиками. Опитувальник розрахований на осіб у віці від 15 років, містить 40 питань, відповіді на які потрібно давати у вигляді погодження або непогодження – “так” або “ні”. Час заповнення не реєструється.

Методика належить до типу «олівець-папір» і допускає як групове, так і індивідуальне використання у вигляді анкетного опитування.

Методика є досить високо обґрунтованим інструментом діагностики рівня невротизації.

Методика експрес-діагностики неврозу К. Хека і X. Хесса – це опитувальник, що стандартизований на хворих у віці від 15 до 60 років. При його створенні автори виходили з того, що скарги хворих на неврози носять специфічний характер і у них, на відміну від хворих з органічною соматичною патологією, переважають скарги на вегетативні розлади та скарги психічного характеру.

Досліджуваним дається перелік питань, де вказані тілесні і психічні скарги, їм необхідно відповісти на питання “так” або “ні”.

Тест може застосовуватись:

• В якості самостійної психологічної методики;

• У комплексі з іншими методиками такого ж спрямування.

Методика складається з 12 суджень, які відібрані за результатами оцінки надійності та валідності. Отримання кінцевих оцінок відбувається шляхом додавання кількості позитивних відповідей.

Методика належить до типу «олівець-папір» і допускає як групове, так і індивідуальне використання у вигляді анкетного опитування.

Час заповнення бланка складає приблизно 5-7 хвилин.

Методика є досить високо обґрунтованим інструментом діагностики імовірності розвитку неврозу та схильності до його появи.

 

Інтерпретація результатів першої частини дослідження, що проводилось на старшокласниках для діагностики динаміки їх адаптаційних до навчання.

Результати, отримані за методикою визначення стрес-стійкості та соціальної адаптації Холмса і Раге:

У старших класах школярі виявили високі показники імовірності виникнення дезадаптації. Високу дезадаптацію з імовірністю у 80-90% та низьку стресостійкість було виявлено у 60% опитаних. Це означає реальну небезпеку психосоматичного захворювання чи нервового зриву, так як на цій стадії є близькість до фази нервового виснаження.

Результати, отримані за тестом нервово-психічної адаптації:

 

Результати дослідження нервово-психічної адаптації старшокласників показують, що патологічну дезадаптацію відчували 10%.

Що ж до оптимального рівня адаптації, то серед старшокласників оптимально адаптованих було лише 42%.

Результати, отримані за методикою “Самооцінка психічних станів” (за Г. Айзенком).

Дана методика дозволяє діагностувати 4 блоки психічних станів: тривожність, фрустрацію, агресивність, ригідність.

Інтерпретація результатів у блоці тривожності вказує на те, що у 36% старшокласників виявили високий рівень тривожності, через півроку цей показник склав 24%.

Середню тривожність припустимого рівня у виявили 61%, а через півроку значно менше – 49% опитаних.

Отже, за результатами даних дослідження блоку тривожності видно, що тривожність значно зменшилась через півроку, приблизно на 16%.

Наступний блок вказує на рівень фрустрації у старшокласників. Високий рівень фрустрації виявили 33% досліджуваних. У цих старшокласників низька самооцінка, вони уникають труднощів та бояться невдач.

Середній рівень фрустрації виявили у 56% старшокласників опитаних. Це припустимий рівень, але фрустрація наявна.

Інтерпретація результатів у блоці агресивності вказує на те, що агресивність суттєво зменшилась у досліджуваних старшокласників через півроку. Можна сказати, що ці досліджувані агресивні, нестримані, мають труднощі у спілкування та роботі з оточуючими.

Низьку агресивність у старшокласників виявили 40% серед досліджуваних старшокласників, через півроку він покращився на 20% і становив уже 60%. Ці досліджувані в цілому спокійні, врівноважені, витримані та легко справляються з труднощами.

У блоці ригідності показники також покращились через півроку навчання. Зокрема, сильно виражена