Проблеми адаптації і дезадаптації студентів до навчального процесу та феномен стресу

Одним з ключових моментів методики було питання про зазначення найбільш суттєвих змін психічного стану. Серед відповідей найбільшу кількість одержали наступні:

перепади настрою і дратівливість обрали 64% опитаних;

депресія – 36%;

агресію, тривожність і нервові зриви обрали по 32% обстежуваних.

Навчальний процес викликає у 56% обстежуваних прагнення все покинути і відпочити, постійне відчуття втоми і дратування без причини – у 44%, погіршення апетиту – у 40%, а 28% зазначили, що працюють з великим напруженням. Лише 2 студенти (всього 8%) відповіли, що навчання викликає у них енергійність, а 6 з усіх опитаних (24%) зазначили, що навчальний процес викликає у них активність.

Розглядаючи питання, чи впливає навчальний процес на розпорядок дня, відмітимо, що ствердно відповіли 84% досліджуваних. З них – 60% відмітили, що їм стало важко прокидатись, 44% відповіли, що не відчувають бадьорості після сну, 36% зазначили погіршення сну.

Якщо звернути увагу на питання про володіння методами, які можуть покращити самопочуття чи підняти настрій, то 56% обстежуваних відповіли, що володіють такими методами. Серед найбільш популярних методів зняття стресу зазначали наступні: тренінги, музикотерапія, перегляд фільмів, шейпінг, аеробіка, дискотеки, спілкування з друзями та коханою людиною, прогулянки на свіжому повітрі, сон, відпочинок з гарними мріями, розслаблююча ванна чи душ, читання тощо.

На питання, чи відчуваєте ви потребу звернутися до професійного психолога 20 учасників дослідження (80%) відповіли, що не мають потреби в цьому.

При зазначенні причин, які найбільше впливають на стан фізичного, соціального та психічного здоров’я зазначили наступні: велике навчальне навантаження; надмірна кількість інформації; ненормований навчальний день; емоційні перенапруження та нервове виснаження, особливо в період сесії; велика кількість матеріалу, який треба вивчити і мало часу та нестача літератури на це; мало часу на спілкування з друзями та відпочинок; зміни розпорядку дня, що погано впливають на режим харчування; багато самостійної роботи; непристосованість організму до великих психічних навантажень; незбалансоване поєднання навчання і відпочинку; слабкість організму до навколишніх впливів; погані оцінки і розчарування в зв’язку з цим.

Серед найбільш популярних пропозицій щодо покращення навчального процесу і відпочинку прозвучали такі: зменшити кількість екзаменів, забезпечити бібліотеки необхідними підручниками, зменшити навчальне навантаження, легше ставитись до оточуючих проблем, більше відпочивати, спілкуватись, їздити на екскурсії, відмінити сесію, продовжити канікули, скоротити пари і збільшити перерви, запроваджувати побільше цікавих предметів у навчальну програму, зменшити кількість самостійної роботи, було висловлено також побажання, щоб викладач приходив на пари завжди з гарним настроєм.

Отже, можна зробити висновок, що навчання дуже втомлює більшість обстежених студентів, що дає право припускати наявність ознак інформаційного стресу, а в деяких оптантів схильність або початкові ознаки інформаційного неврозу. Загальний відсоток студентів з ознаками інформаційного стресу чи неврозу складає 43% обстежених (Додатки 11 – 14).

Результати дослідження за бланковою методикою “Самооцінка інформаційних процесів”, що була проведена на студентах

І курсу:

Якщо аналізувати перше з ключових питань методики – чи відчули оптанти на собі проблеми, пов’язані з адаптацією у новому середовищі (колективі), то одразу видно, що абсолютна більшість опитаних відчули такі проблеми – 23 із 25 відповіли ствердно на це питання, що складає 92% від загальної кількості учасників дослідження.

При аналізі проблем, які виникли під час адаптації переважають такі:

зросла кількість наукової інформації – цей варіант обрали всі 25 оптантів, тобто 100%;

зросла якість наукової інформації – обрали 15 оптантів, що складає 60%.

дефіцит необхідної наукової літератури обрали 21 оптант – тобто 84%.

дефіцит часу на пошуки та опрацювання необхідної інформації відчули на собі 20 учасників дослідження – 80%;

якість самостійної роботи погіршилась – даний варіант обрали 16 із 25 оптантів, що складає 64% від загальної кількості.

мало вільного часу для відпочинку – 10 ствердних відповідей – 40%;

Якщо аналізувати питання про недовіру до оточуючого середовища, то картина така, що майже всі оптанти відчувають певну недовіру – ствердних відповідей 24 із 25 – отже, 96% студентів не відчувають довіри до оточуючих або відчувають загрозу від них і лише 1 оптант відмітив, що не відчуває недовіри. Серед опитаних 23 студенти, що складає 92% відповіли, що вони легко стають нервовими під час спілкування з оточуючими, а це абсолютна більшість.

Всі студенти дуже швидко втомлюються під час самостійної роботи – за результатами дослідження ця частка складає 100%. Вважають навчальне навантаження занадто великим і складним також 100% обстежуваних, бажання більше вчитись самостійно виявив лише 1 студент, а решта 96% не бажає вчитись самостійно. Погодились з тим, що студентам доводиться вчитись самостійно занадто багато – 96%, а 100% оптантів вважають, що навчальне навантаження негативно впливає на їхнє здоров’я.

Всі також відмітили, що при адаптації відбулись зміни фізичного стану (тобто самопочуття). Аналізуючи, як саме він змінився, переважають відповіді, що погіршився – у 88% обстежуваних.

Зміни в соціальному стані відмітили 100%, а у питанні, як саме він змінився переважна більшість зазначила, що