Проблеми адаптації і дезадаптації студентів до навчального процесу та феномен стресу

очі, заплющуючи їх;

лоб, найвище піднімаючи брови;

спину, прогинаючи її і виставляючи груди вперед;

сідниці, скорочуючи м'язи;

живіт, втягуючи його до хребта;

стегна, витягуючи ноги і піднімаючи їх на кілька сантиметрів над підлогою;

ікри, притискаючи пальці ніг до верху взуття.

Завершуючи вправу, необхідно зробити 2-3 глибоких вдихи і відчути, як розслабленість перебігає у вашому тілі від рук через плечі, груди живіт до ніг. Коли відчуєте себе готовим відкрити очі, повільно порахуйте у зворотному порядку від 10 до 1. З кожною цифрою відчуйте себе все більш свіжим і бадьорим. Цикл «напруження – розслаблення» можна відпрацьовувати вдома. Досягнувши бездоганності, можете прискорити процедуру, розслаблюючи м'язи за бажанням без попереднього напруження.

Вправа 2. Заспокійливе дихання. Сидячи, повільно вдихнути гармонійно повним типом дихання, уявляючи, як свіже повітря наповнює легеневі пухирці. Затримати дихання на рахунок 1-2. Повільно видихнути через рот вузьким струменем, розслаблюючи м'язи і під час видиху уявляти, що подовжений видих діє заспокійливо. Повторити 2-6 разів.

Вправа 3. Спрямована на розототожнювання (роз'єднання) із власною внутрішньою проблемою. Людиною володіє все те, з чим вона себе ототожнює. Ми можемо володіти тим і контролювати все те, з чим ми себе розототожнюємо. Тому 1) необхідно розповісти чи записати проблему, детально описуючи її; 2) треба похвалитись даною проблемою, підключивши міміку, пантоміміку, змінивши голос; 3) вихваляючись у розповіді про власну проблему, необхідно довести її до абсурду; 4) обговорити результати виконання вправи та власні відчуття і переживання.

Вправа 4. Спрямована на перетворення енергії негативної емоції. Зручно лежачи на спині, розслабити м'язи, злегка замружитися, привести себе у стан втоми, зосередити думку на небажаній емоції.

1. Під час вдиху подумки повторювати: «Я свідомо засвоюю силу цієї емоції».

2. Під час затримки дихання подумки повторювати: «Сила цієї емоції підпорядкована мені» й одночасно тричі випинати і втягувати живіт.

3. Під час видиху (через рот вузьким струменем) треба подумки 2-3 рази вимовити: «Я можу управляти своїми емоціями». Вправу повторювати кілька разів підряд.

Потім, стоячи із розставленими ногами, виконати гармонійно повний вдих, повільно піднімаючи руки вгору. Залишаючись у цьому положенні, не дихати 3-4 с (пальці рук стиснуті в кулак). Потім швидко нахилитися вперед (ноги прямі), опустити руки вниз, розслаблюючи м'язи рук. Видихнути, вимовляючи «Ха». Випрямитися, виконуючи вдих і піднімаючи руки вгору. Видихнути через ніс, опускаючи руки. Повторювати 3-4 рази.

Ефективність цієї вправи можна пояснити тим, що між емоціями і процесами зовнішнього дихання є рефлекторний взаємозв'язок (моторно-респіраторний). У цій вправі при повільному, гармонійно повному вдиху розкриваються всі альвеоли легенів і сигнали з легенів надходять у мозок, що розцінюється як охорона збудження, а словесна формула під час вдиху відіграє роль психодинамічного подразника, спрямованого на усвідомлення сили небажаної емоції, яку слід перетворити у позитивну енергію і таким чином нейтралізувати.

Також можна рекомендувати терапію творчим самовираженням, що включає в себе заняття живописом, скульптурою, спілкування з природою. Тут використовуються три терапевтичних фактори: повернення власної індивідуальності; катарсис та виникнення контактів і спілкування з іншими людьми завдяки власній творчості.

Останнім часом популярності набувають такі методи, як казкотерпія, тілесна терапія, вправи поведінкового, гуманістичного та когнітивного напрямків.

 

 

Агаджанян Н. А. Адаптация и резервы организма. – М. : ФиС, 1983. – 175 с.

Адаптация организма подростков к учебной нагрузке / Под ред. Д. В. Колесова. – М: Педагогика, 1987. – 152 с.

Александр Франс «Психосоматичная медицина: принципы лечения». – М. : ИОИ, 2006. – 346 с.

Аракелов Г. Г. Стресс и его механизмы // Вестник Московского университета. – Сер. 14. – 1995. – № 4. – С. 14-16.

Асатиани Н. М., Матвеева Е. С. Организационные и клинические вопросы пограничной психиатрии. – М., 1990. – С. 100-106.

Бачериков Н. Е., Воронцов М. П., Добромиль Э. И. Психогигиена умственного труда учащайся молодежи. – К. : Здоровье, 1988. – 168 с.

Блейхер В. М., Крук И. В. Патопсихологическая диагностика. – К. : Здоров’я, 1989. – 279 с.

Бодалев А. А. Личность и общение. – М., 1983. – 271 с.

Бодров В. А. Информационный стресс. – М. : ПЕР СЭ, 2000. – 352 с.

Бурлачук Л. В., Морозов С. М. Словарь-справочник по психологической диагностике. – К. : Наукова думка, 1989. – 200 с.

Вейн А. М. Неврозы // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. – 1998. – Т. 98. – №11. – С. 38-41.

Гиндикин В. Я. Лексикон малой психотерапии. – М. : КРОН-ПРЕСС, 1997. – 576 с.

Гиссен А. Д. Время стрессов. – М. : Физкультура и спорт, 1990. – 192 с.

Гнатко М. М. Структура обдарованості та засадничі принципи роботи з обдарованими дітьми // Обдарована дитина № 3-4. 1998. – С. 2-6.

Дикая Л. Г. О роли психофизиологической саморегуляции в повышении психической устойчивости человека-оператора // Психологическая устойчивость профессиональной деятельности. – М. : Академия, 1984. – C. 18-23.

Донцов А. И. Психология коллектива. Методологические проблемы исследования. – М., 1984. – 208 с.

Захаров А. И. Неврозы у детей и подростков. – Л. : Медицина, 1988. – С. 48-49.

Зенков Л. Р., Ронкин М. А. Функциональная диагностика нервных болезней. – М. : МЕДпресс-информ, 2004. – с. 66, 226.

Зейгарник Б. В. Патопсихология. – М. : Академия, 1999. – 205 с.

Зимняя И. А. Педагогическая психология: Учеб. пособие. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. – 480 с.

Калитеевская Е. и др. Адаптация и развитие: выбор психотерапевтической стратнгии // Психологический журналю – 1995. – № 1. – С. 27-33.

Кинелев С. В. Адаптация личности как социальное явление // Психологический журнал. – 1991. – т. 12. – № 4. – С. 41-49.

Карвасарский Б. Д. Неврозы. М. : Медицина, 1990. – 387 с.

Корнієнко О. В. Підтримання психоматичного здоров’я практично здорових людей: Навчальний посібник. – К. : Вид. центр «Київський університет», 2000. – 126 с.

Корольчук М. С., Крайнюк В. М., Косенко А. Ф., Кочергіна Т. І. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров’я: Навчальний посібник. / Заг. ред. М. С. Корольчука. – К. : «ІНКОС», 2002. – 272 с.

Краткий психологический словарь / Под ред. Петровского А. В., Ярошевского М. Г. – М. : Политиздат, 1984. – 431 с.

Кудрявцев И. А. О диагностической информативности некоторых патопсихологических синдромов. // Журнал невропатологи и психиатрии им. С. С. Корсакова. 1982. – № 12. – С. 8-14.

Кузьмінський А. І. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. – К. : Знання, 2005. – 486 с.

Левківська Г. П., Сорочинська В. Є., Штифурок В. С. Адаптація першокурсників в умовах вищого навчального закладу освіти: Навчальний посібник. – К., 2001. – 128 с.

Леонова А. Б., Кузнецова А. С. Психопрофилактика стрессов. – М. : Издательство Московского университета, 1993. – 108 с.

Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М. : Политиздат, 1975. – 304 с.

Ліщинська О. А. Практикум з індивідуально-психологічного консультування для початківців. – К. : НПЦ Перспектива, 1997. – 36 с.

Меерсон Ф. З. Адаптация к стрессорным ситуациям и стресс-лимитирующие системы организма // Физиология адаптационных процессов. – М. : Медицина, 1986. – С. 421-422.

Меерсон Ф. З., Пшенникова М. Г. Адаптация к стрессорным ситуациям и физическим нагрузкам. – М. : Медицина, 1988. – 254 с.

Моисеев Н. Н. Универсум. Информация. Общество. – М., 2001. – 112 с.

Мудрик А. В. Общение школьников. – М., 1987. – 80 с.

Назарук Н. Професійне здоров’я // Психолог. – 2006. – № 31-32. – С. 49-50.

Наумов Н. Ф. Социологические и психологические аспекты целенаправленного поведения. – М. : Наука, 1988. – 199 с.

Нижник Г., Барабаш Н., Куравський О. Психологічне здоров’я – запорука творчого саморозвитку // Психолог. – 2006. – № 25-28. – С. 101-103.

Никифоров А. С. Неврозы // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. – 1998. – Т. 98. – №11. – С. 33-37.

Оржеховська В. М., Хілько Т. В., Кириленко С. В. Посібник з самовиховання. – К. : ІЗМН, 1996. – 192 с.

Психологічний словник / Під ред. В. І. Войтко. – К. : Вища школа, 1982. – 216 с.

Педагогика и психология высшей школы. Учебное пособие для вузов / Отв. ред. С. И. Самыгин. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – 544 с.

Петрик В. М., Ліщинська О. А., Кальниш В. В. Соціально-правові основи інформаційної безпеки: Навчальний посібник. – К., 2006. – 263 с.

Просецкий П. А. Социально-психологические проблемы учебно-воспитательного коллектива. – Известия Воронежского педагогического института. – 1970. – Т. 106. С. 83-84.

Психологія і педагогіка життєтворчості: Навчально-методичний посібник / Ред. рада. В. М. Доніна та ін. – К. – 1996. – 179 с.

Сельє Ганс «Стресс без дистресса». – М. : Виеда, 1992. – 212 с.

Свядощ А. М. Неврозы. – М. : Медицина, 1982. – 412 с.

Старцева О. Що таке стрес і як з ним боротися? // Психолог. – 2007. – №2. – С. 22-24.

Фромм Э. Душа человека. – М. : АФТ ЛТД, Канон, 1998. – 430 с.

Хананашвили М. М. Информационные неврозы. – Л. : Медицина, 1978. – 144 с.

Цимбалюк І. М. Психологія: Навчальний посібник. – 2-ге видання: виправлене і доповнене. – К. : ВД «Професіонал», 2006. – 576 с.

Шеремет О. Вийдемо зі стресу разом. Соціально-психологічний тренінг// Психолог. – 2007. – № 23-24. – С. 17-24.